Хуан Антоніо Самаранч

Хуан Антоніо Самаранч Жуан Антоні Самаранк Juan Antonio Samaranch
ісп. Juan Antonio Samaranch
Хуан Антоніо Самаранч, вересень 2000 року
Ім'я при народженні	Жуа́н Анто́ні Самара́нк-і-Туральо́ Joan Antoni Samaranch i Torelló
Народився	17 липня 1920(1920-07-17) Барселона
Помер	21 квітня 2010(2010-04-21) (89 років) Барселона ·серцева недостатність
Поховання	Монтжуїкський цвинтар
Громадянство	Іспанія
Національність	каталонець
Місце проживання	Барселона
Діяльність	спортивний функціонер, політичний і громадський діяч, підприємець
Alma mater	Наварський університет, German School of Barcelonad і IESE Business Schoold
Знання мов	іспанська і каталанська
Членство	Міжнародний олімпійський комітет, National Council of the Movementd, Real Academia de Ciencias Económicas y Financierasd, Royal European Academy of Doctorsd і Académie des sportsd
Титул	маркіз де Самаранч (дон)
Посада	Президент Міжнародного олімпійського комітетуd, president of the Provincial Deputation of Barcelonad, President of Spain's Olympic Comiteed, Spanish ambassador to the Soviet Uniond, ambassador of Spain to Mongoliad, депутат франкістських кортесівd, депутат франкістських кортесівd, депутат франкістських кортесівd і голова
Головував	МОК (1980—2001)
Конфесія	католицька церква
Батько	Francesc Samaranch Castrod
Мати	Joana Torelló Malvehyd
У шлюбі з	María Teresa Salisachs Rowed
Діти	Juan Antonio Samaranch Salisachsd і María Teresa Samaranch Salisachsd
Нагороди
IMDb	ID 1347360
Медіафайли у Вікісховищі

Хуа́н Анто́ніо Самара́нч-і-Торелло́ (ісп. Juan Antonio Samaranch i Torelló, кат. Joan Antoni Samaranch i Torelló — Жуа́н Анто́ні Самара́нк-і-Туральо́; * 17 липня 1920, Барселона — † 21 квітня 2010, Барселона) — іспанський спортивний функціонер, політичний і громадський діяч, підприємець. Сьомий Президент МОК (1980—2001), обраний за внесок у міжнародний олімпійський рух довічним почесним президентом МОК.

Біографія

Біографія до президенства МОК

Хуан Антоніо Самаранч народився 17 липня 1920 року в місті Барселона (Каталонія, Іспанія) у заможній родині.

Х.-А. Самаранч здобув престижну освіту в бізнес-школі Університету Наварри (IESE Business School).

Працюючи іспанським функціонером у сфері спорту, Самаранч неодноразово очолював національні делегації на різноманітних заходах, у тому числі і пов'язаних з олімпізмом. За диктатури Ф. Франко в 1966 році Самаранча було призначено на посаду Голови національного олімпійського комітету. У цьому ж (1966) році Х.-А. Самаранч став членом Міжнародного Олімпійського комітету, де впродовж наступних років зробив блискучу кар'єру.

У 1973—77 Х.-А. Самаранч очолює депутатський корпус Барселони.

У період з 1974 до 1978 рр. Самаранч обіймає посаду віце-президента МОК.

З 1977 до 1980 рр. Хуан Антоніо Самаранч є послом Іспанії в СРСР та за сумісництвом у Монголії.

По завершенні Московської Олімпіади (1980 рік) Хуана Антоніо Самаранча (як компромісну фігуру) обрано Президентом (7-им за ліком) МОК.

На чолі МОК

На посту Голови МОК Х.-А.Самаранч політику для забезпечення фінансової самостійності міжнародного олімпійського руху. Останнє було досягнуте за рахунок запровадження і широкого ужитку спонсорства і значного відсотку комерційної реклами на міжнародних і національних спортивних заходах (переважно з боку транснаціональних компаній, вирішення питання з оплатою телеканалами трансляцій спортивних заходів, допомогою країні-організатору Олімпіади тощо.

За часів Самаранча МОК став величезним міжнародним комерціним осередком, через який проходять значні фінансові потоки. Саме засилля комерціалізації міжнародного олімпізму, що призводить нерідко до можливості зловживань у фінансовій сфері, а у галузі безпосередньо спорту високих досягнень пов'язане зі скандалами і проявами unfair play, як то: використання допінгу, тренерські і суддівські розборки, можливість «договірних» змагань, коли результати змагань (стосується ігрових видів спорту) «продаються і покупаються», «перетікання» спортсменів-«варягів» із країни в країну (тобто зміна громадянства для участі в олімпійській збірній) тощо.

Втім, очевидними є і заслуги Самаранча на чолі МОК, що виявився фактично рятівником олімпійського руху, вдихнувши в нього нове життя. А комерціалізація організації, на думку багатьох експертів, лише відповідала сучасним реаліям. Крім того, МОК не лише заробляє гроші, а й активно витрачає їх, у тому числі і виступаючи безпосередньо спонсором різноманітних заходів. За численними програмами МОК фінансові засоби витрачаються на підтримку і розвиток окремих видів спорту в багатьох країнах світу.

Під час головування Самаранча МОК не оминула значної політизації на тлі протистояння Холодної війни. Так, зокрема, країни Соцтабору на чолі з СРСР бойкотували Олімпіаду 1984 року в Лос-Анжелесі (США). Головними принципами функціонування МОК та його чиновників, зокрема Президента Х.-А. Самаранча, лишалися відданість спорту і політкоректність.

У 1992 році в рідному місті Самаранча Барселоні відбулися ювілейні XXV Літні Олімпійські ігри.

Саме на період правління Самарнча в МОК приходиться розвал радянської імперії, й перші в історії участь, успіхи й перемоги окремих олімпійських збірних України.

16 липня 2001 року Хуана-Антоніо Самаранча обрано довічним почесним президентом МОК.

Х.-А. Самаранч на Чемпіонаті світу з легкої атлетики, Осака, Японія, 2007

Після президенства МОК

Будучи почесним головою МОК, Х.-А. Самаранч був частим гостем на різноманітних спортивних заходах, переважно під егідою організації.

У рідній Каталонії Самаранч був успішним підприємцем, громадським і політичним діячем.

Нагороди і відзнаки

За внесок у олімпійський рух король Іспанії Хуан Карлос I у 1991 році присвоїв Х.-А. Самаранчу титул маркіза (дона).

Самаранч неодноразово отримував національні та міжнародні премії, відзнаки і нагороди, в тому числі:

• каталонська Золота медаль Женералітату (1985);
• іспанський Орден Ізабели Католички (ісп. Collar de la Orden de Isabel la Católica) (2000);
• італійський орден «За заслуги перед Італійською Республікою» (1981);;
• російський Орден Дружби народів (1994);
• киргизстанський Орден Манаса III ступеня (1999);
• російський Орден Пошани (2001).

Джерела і посилання

• Juan Antonio Samaranch (ісп.)
• LA UNIVERSIDAD CAMILO JOSÉ CELA Y MADRID 2012 PRESENTAN EL LIBRO EL OLIMPISMO [Архівовано 28 вересня 2007 у Wayback Machine.] (ісп.)

Література

• П. М. Ігнатьєв. Самаранч Хуан Антоніо // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.2 — 812с. ISBN 966-316-045-4