Хісамов Іскандер Амінович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Хісамов Іскандер Амінович
Народився 23 липня 1957(1957-07-23) (66 років)
Ташкент, Узбецька РСР, СРСР
Країна  СРСР
 Росія
Діяльність журналіст, телеведучий, політолог
Alma mater Національний університет Узбекистану (1978)
Знання мов російська
Роки активності 1978 — тепер. час

Іскандер Аміновіч Хісамов (народ. 23 липня 1957 Ташкент, Узбекистан) — проросійський пропагандист, головний редактор проросійського видання Украина.ру[1]. Має громадянство Росії.

Біографія[ред. | ред. код]

У 1978 році закінчив факультет журналістики Ташкентського державного університету (ТашГУ).

З 1978 по 1981 рік працював кореспондентом обласної газети «Ленінський шлях» Самарканд.

З 1981 по 1984 рік — заступник відповідального секретаря газети «Правда Сходу» Ташкент.

З 1984 по 1990 рік — головний редактор у республіканській філії ТАСС Узбецької РСР.

У 1989 році працював парламентським кореспондентом ТАРС на перших з'їздах народних депутатів СРСР.

У 1990—1991 роках — завідувач відділом газети «Правда Сходу».

У 1991 році, після низки критичних публікацій в московських виданнях — «Известия», «Литературная газета», Газета «Труд» (1881), присвячених, зокрема, геноциду і депортації з Узбекистану турків-месхетинців, підтримці серпневого путчу керівництвом республіки, проблемі самоспалення жінок, був звільнений з «Правди Сходу» за особистим розпорядженням першого секретаря ЦК Компартії Узбекистану Іслама Карімова. Після цього Хісамов був змушений покинути Узбекистан.

У 1992—1993 роках Іскандер Хісамов працював журналістом в російських виданнях «Мегаполіс» і «Місто N». З 1993 по 1998 рік — директор Інформаційно-культурного центру «Бронницький новини-телебачення» (Московська область). З 1998 року — завідувач відділом політики, з 2000 по 2004 рік — заступник головного редактора російського журналу «Експерт»[ru]. Паралельно в 1999—2000 роках працював шеф-редактором в аналітичних телепрограм Володимира Познера на Першому каналі.

У 2004 році організував випуск журналу «Експерт-Україна» і очолював його до 2009 року.

У 2009—2010 роках очолював експертну групу в штабі Сергія Тігіпка на президентських виборах.

У 2010 році Хісамов заснував і очолив Аналітичний центр «Експертна рада», а також Всеукраїнську громадську організацію «Реформаторський клуб» і був обраний президентом. Клуб об'єднував представників середнього бізнесу України, зацікавлених у реформах і модернізації країни.

Брав участь у створенні українського журналу «Вести. Репортёр», що видавався за ліцензією російського журналу «Русский репортер» і був його першим головним редактором (квітень-жовтень 2013 року). З жовтня 2013 року — автор і ведучий аналітичних програм «Підсумки тижня»[2] і «Тема дня» на телеканалі UBR. З 22 червня по 6 серпня 2015 року був головним редактором «Радио Вести»[3]. Всі три ЗМІ входили в «Мультимедіа-інвестгруп», власником якого був голова міністерства з доходів України при президенті Вікторі Януковичу з податків і зборів Олександра Клименка.

З лютого 2016 року є заступником головного редактора проросійського інтернет-видання Страна.ua Ігора Гужви, який до цього позиціонував себе як єдиний власник і інвестор «Мультимедіа-інвестгруп»[4]. З травня 2016 року став головним редактором сайту «Украина.ру», власником якого є російське державне інформагентство «РИА Новости» (в подальшому переформатовано в Міжнародну інформаційну агенцію RT).

У лютому 2017 року українські хакери опублікували вміст електронної пошти Хісамова з 2009 року, що містить 400 листів. В листуванні обговорюється функціонування проектів «Мультимедіа-інвестгруп», «Страна.ua», «Украина.ру» і редагування біографії журналіста на Вікіпедії.

Сім'я[ред. | ред. код]

Дружина: Хісамова Світлана Валеріївна (1983 р н.), журналіст.
Діти: Заріна (1980 р.н.), Діляра (1985 р.н.), Аміна (2011 р н.), Ніна (2014 р.н.).

Хобі[ред. | ред. код]

Теніс, плавання, гірські лижі.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Архівована копія. Архів оригіналу за 11 грудня 2019. Процитовано 11 грудня 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  2. Медиа-Искандеры не смеются: «Вести», UBR, Strana.UA и «Украина.РУ» как лобби Москвы. detector.media (російською) . 12 лютого 2017. Архів оригіналу за 26 січня 2019. Процитовано 25 січня 2019.
  3. У Радио "Вести" новые главред и генпродюсер. Українська правда. 6 серпня 2015. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 9 червня 2021.
  4. Скляревська, Гала (16 лютого 2016). Игорь Гужва рассказал, на чьи деньги запустил новый проект. Детектор медіа. Архів оригіналу за 11 грудня 2019. Процитовано 26 січня 2022.

Посилання[ред. | ред. код]

  1. http://rian.com.ua/dossier/20140520/349677031.html [Архівовано 21 жовтня 2017 у Wayback Machine.]
  2. http://expert.ru/dossier/author/1049/ [Архівовано 17 березня 2015 у Wayback Machine.]
  3. http://www.expert.ua/ [Архівовано 11 жовтня 2017 у Wayback Machine.]
  4. http://expert.ru/dossier/author/1049/ [Архівовано 17 березня 2015 у Wayback Machine.]
  5. https://web.archive.org/web/20171011102948/http://reporter.vesti-ukr.com/
  6. https://www.gazeta.ru/business/news/2014/05/14/n_6151501.shtml [Архівовано 7 листопада 2017 у Wayback Machine.]
  7. http://ukraina.ru/authors/iskander/ [Архівовано 19 жовтня 2017 у Wayback Machine.]


Відмічені в українофобії