Целевич Володимир Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Целевич Володимир)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Целевич Володимир Михайлович
Celewicz Włodzimierz.jpg
Псевдо Волод. Целевич, В. Ц.
Народився 21 квітня 1891(1891-04-21)
Львів
Помер 1943(1943)
Саратов
Діяльність адвокат
редактор
Alma mater Університет Яна Казимира у Львові
Науковий ступінь доктор юридичних наук[d]
Партія Українське національно-демократичне об'єднання

Володимир Михайлович (або Миколайович) Целе́вич, псевдонім та криптонім: Волод. Целевич, В. Ц. (21 квітня 1891(18910421), Львів, за іншими даними 1890[1] — 1943, за іншими даними 1944-го в Саратові) — український політик і громадсько-культурний діяч, редактор, адвокат, посол Сейму II Речі Посполитої II, IV і V каденції, діяч Українського Національно-Демократичного Об'єднання (УНДО).

З біографії[ред. | ред. код]

Закінчив середню школу і відділ права Університету Яна Казимира у Львові. У 1919—1922 роках працював секретарем міського комітету Львова. Викладав у Львівському та Кам'янець-Подільському університетах. У 1923—1924 роках перебував у США.

1925 року вишов з лав УВО,[1] 1926 року заарештований польською владою. Був генеральним секретарем Українського Національно-демократичного Об'єднання (1925—1928, 1932—1937), послом до польського сейму (1935—1939), заступником голови Українського посольського клубу.

1929 року був співорганізатором розкопування могил українських січових стрільців біля села Потутори.[1]

У вересні 1939 року був заарештований енкаведистами. За припущеннями, помер від виснаження у в'язниці м. Саратова.

Політична діяльність[ред. | ред. код]

У політичному житті брав участь протягом 1919—1939 років:

  • 1919—1922 — секретар Горожанського Комітету у Львові,
  • 1920 — член Начальної колегії Української Військової Організації (УВО).
  • 1925—1928 і 1932 — 37 генеральний секретар УНДО,
  • 1928—1930 і 1935 — 39 посол до Варшавського сейму і заступник голови українського посольського Клубу,
  • 1930 — в'язень у Бересті;
  • 1935 разом з Василем Мудрим творець так званої нормалізації,
  • 1932—1935 — головний редактор тижневика «Свобода».

1939 року заарештований радянськими каральними органами, які активно намагалися схилити Целевича на свій бік.

Творчість[ред. | ред. код]

Автор праць культурно-просвітнього та політико-правового характеру «Віднова життя і відбудова майна просвітніх товариств» (1918), «Про нові польські шкільні закони» (1925), «Виборчий регулямін до сільських громадських рад у Галичині: практичний порадник» (1935), численних статей.

Низка політичних публікацій та статей у «Ділі» й «Свободі»; серед інших «Нарід, нація, держава» (1934), стаття про виборчу ординацію та самоуправне й муніципальне законодавство в Польщі тощо.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Луговий Б., Пиндус Б., Щербак Л. Целевич Володимир… С. 675

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Українська військова організація Євген КоновалецьНавроцький ОсипМатчак МихайлоЧиж ЯрославЦелевич Володимир
Організація українських націоналістів ОУН БандериСтепан БандераЯрослав СтецькоОУН МельникаАндрій МельникОлег ОльжичОлена Теліга
Українська повстанська армія Роман ШухевичВасиль КукОмелян ГрабецьБій під ГурбамиОперація «Вісла»