Целевич Володимир Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Целевич Володимир)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Целевич Володимир Михайлович
Псевдо Волод. Целевич, В. Ц.
Народився 21 квітня 1891(1891-04-21)
Львів, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорська імперія
Помер 1943(1943)
Саратов, Російська РФСР, СРСР
Країна  Австро-Угорщина
 ЗУНР
 УНР
 Польська Республіка
Діяльність адвокат
редактор
Alma mater Університет Франца I у Львові
Науковий ступінь доктор юридичних наук[d]
Знання мов українська, грецька, латина, німецька і польська
Партія УНДО

Володимир Михайлович (або Миколайович) Целе́вич, псевдонім та криптонім: Волод. Целевич, В. Ц. (21 квітня 1891(18910421), Львів, за іншими даними 1890[1] — 1943, за іншими даними 1944-го в Саратові) — український політик і громадсько-культурний діяч, редактор, адвокат, посол Сейму Другої Польської Республіки II, IV і V каденції, діяч Українського національно-демократичного об'єднання (УНДО).

Життєпис[ред. | ред. код]

Конференція Начальної Команди УВО. Оліва, березень 1923. Зліва направо сидять: Володимир Бемко, Андрій Мельник, Євген Коновалець, Володимир Целевич, Ярослав Селезінка, Ярослав Індишевський; стоять: Петро Бакович, Юліян Головінський, Осип Рев'юк, Павло Меркун

Закінчив середню школу і відділ права Університету Франца I у Львові. У 1919—1922 роках працював секретарем Українського Горожанського Комітету у Львові. Викладав у Львівському та Кам'янець-Подільському університетах. У 1923—1924 роках перебував у США.

1925 року вийшов з лав УВО,[1] 1926 року заарештований польською владою. Був генеральним секретарем Українського національно-демократичного об'єднання (УНДО, 1925—1928, 1932—1937), послом до польського Сейму (1935—1939), заступником голови Українського посольського клубу.

1929 року був співорганізатором розкопування могил українських січових стрільців біля села Потутори.[1]

У вересні 1939 року був заарештований енкаведистами. За припущеннями, помер від виснаження у в'язниці м. Саратова.

Політична діяльність[ред. | ред. код]

У політичному житті брав участь протягом 1919—1939 років:

1939 року заарештований радянськими каральними органами, які активно намагалися схилити Целевича на свій бік.

Творчість[ред. | ред. код]

Автор праць культурно-просвітнього та політико-правового характеру «Віднова життя і відбудова майна просвітніх товариств» (1918), «Про нові польські шкільні закони» (1925), «Виборчий регулямін до сільських громадських рад у Галичині: практичний порадник» (1935), численних статей.

Низка політичних публікацій та статей у «Ділі» й «Свободі»; серед інших «Нарід, нація, держава» (1934), стаття про виборчу ординацію та самоуправне й муніципальне законодавство в Польщі тощо.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Луговий Б., Пиндус Б., Щербак Л. Целевич Володимир… — С. 675.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]


Українська військова організація Євген КоновалецьНавроцький ОсипМатчак МихайлоЧиж ЯрославЦелевич Володимир
Організація українських націоналістів ОУН БандериСтепан БандераЯрослав СтецькоОУН МельникаАндрій МельникОлег ОльжичОлена Теліга
Українська повстанська армія Роман ШухевичВасиль КукОмелян ГрабецьБій під ГурбамиОперація «Вісла»