Церква святого Миколая (Золочів)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Церква Святого Миколая
Золочев. Церковь Святого Николая..jpg
49°48′29″ пн. ш. 24°53′56″ сх. д. / 49.808234889° пн. ш. 24.898991500° сх. д. / 49.808234889; 24.898991500Координати: 49°48′29″ пн. ш. 24°53′56″ сх. д. / 49.808234889° пн. ш. 24.898991500° сх. д. / 49.808234889; 24.898991500
Тип споруди церква
Розташування Україна УкраїнаЗолочів
Скульптор Франциск Оленський
Художник Модест Сосенко
Засновник Микола Василь Потоцький
Поч. будівництва XVI століття
Кін. будівництва XVI століття
Відбудовано 1765 рік
Належність Українська греко-католицька церква
Адреса Львівська обл., м. Золочів, вул. Валова, 10
Церква святого Миколая (Золочів). Карта розташування: Україна
Церква святого Миколая (Золочів)
Церква святого Миколая (Золочів) (Україна)

Церква святого Миколая у Золочеві — пам'ятка архітектури XVI століття, найстаріший храм Золочева. В давнину входила в комплекс оборонних валів Золочева, називали церквою на валах. Оборонні риси церкви святого Миколая збереглися донині: товщина стін, віконні отвори.

Історія[ред. | ред. код]

Ймовірно, нинішня церква була збудована на місці старої, свідчить старовинний хрест коло церкви. Такі хрести залишалися на місці, де був престол попередньої церкви — знищеної під час нападів татарських орд, або розібраної для побудови нової.

Від часів заснування будівля церкви зазнавала змін; сучасного вигляду набула після перебудови 1765 року. Кошти на перебудову виділив канівський староста Микола Василь Потоцький, відомий меценат, фундатор будівництва Успенського собору Почаївської Лаври, яка тоді належала отцям Василіянам. У майстернях Почаївського монастиря був виготовлений іконостас для церкви.

Найвірогідніше, декоративна різьба належала різцю Антона Штиля, скульптура — розп'яття з прикутими до земної кулі Адамом і Євою, пророки Іван і Мойсей, також путті — Франциска Оленського. Антон Штиль, Франциск Оленський — учні і послідовники майстра Пінзеля — всесвітньо відомого скульптора другої половини XVIII ст., родоначальника львівської школи барокової скульптури.

Друга половина XVIII ст. в сакральному мистецтві витворила цікавий тип іконостасу-вівтаря — своєрідного поєднання традиційного українського іконостасу з латинським вівтарем, де поряд з головними іконами — намісними, празничною — присутні постаті апостолів, пророків, ангелів у скульптурі, також багата декоративна різьба. Такі іконостаси-вівтарі збережені у Святоюрському соборі у Львові, Андріївській церкві у Києві, у церкві Підгорецького монастиря, такий іконостас був в Успенському соборі Почаївського монастиря, зберігся малюнок Тараса Шевченка, який був замінений у часи панування на цих територіях царської Росії, Московського патріархату. Рештки таких іконостасів можна побачити в музеях. Іконостаси-вівтарі могли дозволити лише багаті громади чи монастирі, щедрі меценати. Очевидно, церква св. Миколая у Золочеві мала таких в особі оо. Василіян і Миколи Василя Потоцького. На жаль, нема відомостей про живопис на тогочасному іконостасі (напевно, мусив належати малярам Почаївської майстерні, орієнтованих на Луку Долинського — автора живопису у Святоюрському соборі, окремих не перемальованих зображень в Успенському соборі Почаєва). Ймовірно, автором живопису в іконостасі був художник Юрій Радивиловський.

Церква з ХХ століття і донині[ред. | ред. код]

На початку ХХ ст. стараннями отця-доктора, шамбеляна, тодішнього пароха Степана Юрика у церкві святого Миколая проведено реставраційні роботи. До реставрації був залучений художник-монументаліст Модест Сосенко (у сакральному живописі орієнтувався на візантійські зразки, українську традицію). Церкву було розписано у його характерній манері. Модест Сосенко виконав деякі ікони для іконостасу, зокрема: святий Йосафат, святий Андрій Первозваний, писаний з Митрополита Андрея Шептицького, св. Володимир, Ольга, св. Константин, св. Олена, св. Антоній, Феодосій Печерські, св. Кирило і Мефодій, ікони Різдва Христового, Благовіщення.

У радянський час у церкві св. Миколая розмістили атеїстичний музей. Іконостас було демонтовано, викинуто, рештки врятували музейники. Фрагменти іконостасу зберігалися у фондосховищах Львівської галереї мистецтв, Національного музею у Львові, музею історії релігій.

З 1990 року, від моменту леґалізації Української греко-католицької церкви, церква святого Миколая у Золочеві під опікою оо. Василіян.

Церкву відреставровано. Стараннями ігумена о. Володимира Палчинського проведено капітальний ремонт споруди. З ініціативи ігумена Золочівського монастиря о. Василя Тучапця фахівцями Львівського філіалу Національного науково-дослідного реставраційного центру України відреставровано настінні розписи Модеста Сосенка.

Стараннями ігумена о. Климентія Стасіва у 20012004 рр. відтворено іконостас.

Церква святого Миколая у Золочеві належить до тих небагатьох храмів, збережених в Україні, де представлено найкращі зразки сакрального мистецтва різних стилів (у поєднанні не втрачено композиційної єдності).

Адміністратор храму — о. Іван Майкович.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]