Цефпірамід
| |
| Систематична назва (IUPAC) | |
| (6R)-7-{[(2R)-2-(4-hydroxyphenyl)-2-[(6-methyl- 4-oxo-1H-pyridine-3-carbonyl)amino]acetyl]amino}- 3-[(1-methyltetrazol-5-yl)sulfanylmethyl]-8-oxo- 5-thia-1-azabicyclo[4.2.0]oct-2-ene-2-carboxylic acid | |
| Ідентифікатори | |
| Номер CAS | |
| Код ATC | |
| PubChem | |
| DrugBank | |
| Хімічні дані | |
| Формула | C25H24N8O7S2 |
| Мол. маса | 612,64 г/моль |
| SMILES | & |
| Фармакокінетичні дані | |
| Біодоступність | ~100% |
| Метаболізм | не метаболізує |
| Період напіврозпаду | 4,5 год. |
| Виділення | нирковий, фекалії |
| Терапевтичні застереження | |
| Кат. вагітності |
? |
| Лег. статус | |
| Шляхи введення | в/м , в/в |
Цефпірамід — антибіотик з групи цефалоспоринів ІІІ покоління для парентерального застосування.
Фармакологічні властивості[ред. | ред. код]
Цефпірамід — антибіотик широкого спектра дії. Препарат належить до бактерицидних антибіотиків, дія якого полягає в порушенні синтезу клітинної стінки бактерій. Цефпірамід має широкий спектр антимікробної дії, що включає у себе різні аеробні та анаеробні мікроорганізми, як із групи грампозитивних, так і грамнегативних бактерій. Препарат стійкий до дії бета-лактамаз як грампозитивних, так і грамнегативних бактерій.[1]
Фармакодинаміка[ред. | ред. код]
При парентеральному введенні цефпірамід рівномірно розподіляється у тканинах. Препарат накопичується у жовчі, потрапляючи у систему ворітної вени шляхом ентерогепатичної циркуляції. Виводиться з організму із сечею, переважно у незміненому вигляді, а також із калом. Період напіввиведення препарату складає 4,5 години, цей час може збільшуватися при печінковій та нирковій недостатності.
Показання до застосування[ред. | ред. код]
Цефпірамід застосовується при інфекційно-запальних захворюваннях, викликаних чутливими до препарату збудниками: перитоніті, сепсисі, менінгіті, ендокардиті, холециститі та емпіємі жовчного міхура, абсцесі легень, абсцесі нирки, інфікованих ранах та опіках, інфекціях кісток, інфекціях тазових органів.
Побічна дія[ред. | ред. код]
При застосуванні цефпіраміду спостерігаються наступні побічні ефекти:
- Алергічні реакції — часто висипання на шкірі, свербіж шкіри, кропив'янка, гарячка; дуже рідко набряк Квінке, синдром Стівенса-Джонсона, синдром Лаєлла, анафілактичний шок.
- З боку травної системи — нечасто явища диспепсії; дуже рідко псевдомембранозний коліт.
- З боку сечостатевої системи — дуже рідко олігурія, протеїнурія, гематурія, ниркова недостатність.
- Зміни в лабораторних аналізах — нечасто еозинофілія, лейкопенія, нейтропенія, тромбоцитопенія, гранулоцитопенія, апластична анемія, гемолітична анемія, подовження протромбінового часу, гіпопротромбінемія та зниження рівня вітаміну К, підвищення рівня креатиніну і сечовини, підвищення рівня білірубіну, підвищення активності амінотрансфераз і лужної фосфатази.
Протипокази[ред. | ред. код]
Цефпірамід протипоказаний при підвищеній чутливості до β-лактамних антибіотиків, важкій печінковій та нирковій недостатності. З обережністю застосовують при годуванні грудьми, при вагітності, новонародженим дітям. Препарат не рекомендовано застосовувати сумісно із петлевими діуретиками.
Форми випуску[ред. | ред. код]
Цефпірамід випускається у вигляді порошку в флаконах для ін'єкцій по 1.0 г. Станом на 2014 рік в Україні не зареєстрований.[2]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ http://spravochnik-lekarstv.medslovo.ru/172359 [Архівовано 14 липня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Державний реєстр лікарських засобів України. http://www.drlz.kiev.ua/
Джерела[ред. | ред. код]
| ||||||||||||||||||||