Холецистит
Холецистит | |
---|---|
Мікрофотографія жовчного міхура при холециститі | |
Спеціальність | гастроентерологія і general surgeryd |
Симптоми | запалення[1] |
Класифікація та зовнішні ресурси | |
МКХ-11 | DC12 |
OMIM | 600803 |
DiseasesDB | 2520 |
MeSH | D002764 |
![]() |
Холецисти́т (лат. cholecystitis, від грец. χολή — «жовч» + κύστις — «міхур») — запалення жовчного міхура.
Класифікація[ред. | ред. код]
За клінічним перебігом:
- Гострий холецистит
- Підгострий холецистит
- Хронічний холецистит
Етіологія та патогенез[ред. | ред. код]
Причинами виникнення холециститу та холангіту (запалення жовчних проток) є ураження різними інфекційними хворобами, аутолітичне враження слизової оболонки жовчного міхура при проникненні в нього соку підшлункової залози, глистяна інвазія. Останнім часом виникнення холециститу пов'язують також з вірусною природою (внаслідок вірусного гепатиту).
Сприяють виникненню холециститу застій жовчі в жовчному міхурі, наявність жовчних каменів, дискінезія жовчних шляхів, яка виникає під впливом стресових станів і негативних емоцій, розлади функцій ендокринної, центральної і вегетативної нервових систем. Велику роль у вирішенні цієї хвороби відіграють переїдання, особливо жирної їжі, надмірна маса тіла, гіподинамія, шкідливі звички: споживання алкоголю, куріння та надмірне захоплення прянощами; розлади моторної функції кишечника, зокрема так звані звичні запори.
Виділяють гострий і хронічний холецистит, які надто важко піддаються лікуванню. На хронічний холецистит хворіють роками, іноді десятиліттями. Холецистит часто ускладнюється запаленням жовчних шляхів (холангітом), іноді запаленням підшлункової залози (панкреатитом).
Симптоми[ред. | ред. код]
Основні ознаки гострого холециститу: нападоподібний біль у правій половині живота, що іррадіюють в праве плече, лопатку; нудота і блювання; озноб і підвищення температури тіла; можливі жовтяниця і свербіння шкірного покриву. Небезпечне ускладнення холециститу — перитоніт.
Лікування[ред. | ред. код]
Існує 2 методи лікування: консервативне та оперативне.
Консервативна терапія включає:
- зняття запального синдрому (спазмолітики, новокаїнові блокади, ненаркотичні анальгетики);
- постійна декомпресія шлунка, холод на ділянку правого підребір'я;
- неспецифічна детоксикаційна терапія;
- корекція електролітного балансу і гемокоагуляційних порушень;
- кардіальна і судинна терапія;
- протизапальна терапія;
- імуномодулятори, гепатопротектори;
- антиферментна терапія (туласилон, гордокс, Е-АКК);
- дієтотерапія;
Вибір хірургічного лікування залежить від багатьох факторів. Найтиповішою операцією є лапароскопічна холецистектомія, однак, це не єдиний метод хірургічного лікування холециститу.
Для лікування і діагностики калькульозного холециститу, який виникає при жовчнокам'яній хворобі (холедохолітіаз), іноді використовують й ендоскопічну ретроградну холангіопанкреатографію
![]() | Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. (лютий 2020) |
Література[ред. | ред. код]
- Хірургія: у 2-х томах. Т. 1 : підручник/ С. O. Бойко, та інш..- Вінниція: Нова книга, 2019.- 704 с. ISBN 978-966-382-730-8 (C.169-207)
- Товстуха Є. С. Фітотерапія. — К.: Здоров'я, 1990. — 304 с., іл., 6,55 арк. іл. (С.?)ISBN 5-311-00418-5
|
- ↑ Disease Ontology — 2016.