Цзайчунь

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Цзайчунь
清 佚名 《清穆宗同治皇帝朝服像》.jpg
Народився 27 квітня 1856(1856-04-27)
Заборонене місто, Пекін, КНР
Помер 12 січня 1875(1875-01-12)[1] (18 років)
Заборонене місто, Пекін, КНР
натуральна віспа
Поховання Східні гробниці Цін[d]
Громадянство Китай
Національність Маньчжури
Посада Імператор Китаю
Батько Ічжу
Мати Цисі[2]
Рід Дім Айсінгіоро[d]
Брати, сестри  • Prince Min of the Second Rank[d]
 • Kurun Princess Rong'an[d]
У шлюбі з Empress Xiaozheyi[d], Imperial Noble Consort Shushen[d], Imperial Noble Consort Gongsu[d], Imperial Noble Consort Xianzhe[d] і Imperial Noble Consort Dunhui[d]
Діти [1]

Цзайчу́нь (маньчж.: Dzaišun; китайська: 載淳піньїнь: Zàichún; 27 квітня 1856 — 12 січня 1875) — маньчжурський державний і політичний діяч, десятий[3] імператор династії Цін (11 листопада 1861 — 12 січня 1875). Представник роду Айсін Ґьоро.

Єдиний син Їчжу. Зійшов на трон у 5-річному віці. Керував країною за допомоги своєї матері-регентши Цисі.

У 1864 спромігся придушити велике Тайпінське повстання.

Проводив курс реформ, що отримав назву «Реставрація Тунчжи». Ввів до уряду етнічних китайців та іноземних радників, які сприяли стабілізації та вестернізації імперії.

Помер від натуральної віспи.

Посмертне ім'я — Імператор Ї (китайська: 毅帝піньїнь: Yìdì). Храмове ім'я — Муцзун. Девіз правління — Тунчжи. Інше ім'я, що походить від девізу правління, — Імпера́тор Тунчжи (китайська: 同治帝піньїнь: Tóngzhì-dì).

Джерела та література[ред.ред. код]

  • Рубель В. А. Історія середньовічного Сходу: Курс лекцій: Навч. посібник. — К. : Либідь, 1997. — 462 с. — ISBN 5-325-00775-0.
  • (рос.) Непомнин О. Е. История Китая: Эпоха Цин. XVII — начало XX века. — Москва: Восточная литература, 2005.

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б Immanuel C.Y. Hsü The Rise of Modern China — 6 — USA: Oxford University Press, 2000. — P. 308. — 1136 p. — ISBN 978-0-19-512504-7
  2. Spence J. The Search for Modern China — 1 — USA: W. W. Norton & Company, 1991. — P. 194. — ISBN 978-0-393-30780-1
  3. Лік від засновника династії Пізня Цзінь, Нурхаці. Оскільки заснування Пізньої Цзінь відбулося ще до падіння китайської династії Мін, Цзайчунь може бути визначений як восьмий імператор Китаю у династію Цін.

Посилання[ред.ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Цзайчунь