Цзайчунь
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| Цзайчунь | ||
 | ||
| ||
|---|---|---|
| 11 листопада 1861 — 12 січня 1875 року | ||
| Попередник: | Їчжу | |
| Спадкоємець: | Цзайтянь | |
| Ім'я при народженні: |
маньчжурська: ᡯᠠᡳ ᡧᡠᠨ кит. 載淳 | |
| Народження: |
27 квітня 1856 Заборонене місто, підрайон Дунхуаменьd, Округ Дунченd, Пекін, Династія Цін | |
| Смерть: |
12 січня 1875[1] (18 років) Заборонене місто, підрайон Дунхуаменьd, Округ Дунченd, Пекін, Династія Цін | |
| Поховання: | Q19841787? | |
| Країна: | Династія Цін[2] | |
| Рід: | Айсін Ґьоро[d] | |
| Батько: | Ічжу | |
| Мати: | Цисі[3] | |
| Шлюб: | Empress Xiaozheyid, Imperial Noble Consort Shushend, Imperial Noble Consort Gongsud, Imperial Noble Consort Xianzhed і Imperial Noble Consort Dunhuid | |
Цзайчу́нь (кит.: 載淳; піньїнь: Zàichún) храмове ім'я Муцзу́н (кит.: 穆宗; піньїнь: Mùzōng; 27 квітня 1856 — 12 січня 1875) — маньчжурський державний і політичний діяч, десятий[4] імператор династії Цін.
Життєпис[ред. | ред. код]
Єдиний син Їчжу. Зійшов на трон у 5-річному віці. Керував країною за допомогою своєї матері-регентки Цисі.
У 1864 спромігся придушити велике Тайпінське повстання.
Проводив курс реформ, що отримав назву «Реставрація Тунчжи». Ввів до уряду етнічних китайців та іноземних радників, які сприяли стабілізації та вестернізації імперії.
Помер від натуральної віспи.
Імена[ред. | ред. код]
- Посмертне ім'я — Імператор Ї.
- Храмове ім'я — Муцзун.
- Інше ім'я, що походить від девізу правління, — Імпера́тор Тунчжи.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Immanuel C.Y. Hsü The Rise of Modern China — 6 — USA: OUP, 2000. — P. 308. — 1136 p. — ISBN 978-0-19-512504-7
- ↑ China Biographical Database
- ↑ Spence J. The Search for Modern China — 1 — USA: W. W. Norton & Company, 1991. — P. 194. — ISBN 978-0-393-30780-1
- ↑ Лік від засновника династії Пізня Цзінь, Нурхаці. Оскільки заснування Пізньої Цзінь відбулося ще до падіння китайської династії Мін, Цзайчунь може бути визначений як восьмий імператор Китаю у династію Цін.
Джерела[ред. | ред. код]
Рубель В. А. Історія середньовічного Сходу: Курс лекцій: Навч. посібник. — К. : Либідь, 1997. — 462 с. — ISBN 5-325-00775-0.
- Непомнин О. Е. История Китая: Эпоха Цин. XVII — начало XX века. — Москва: Восточная литература, 2005 (рос.)
| ||||||||
|
