Юн'янь

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Юн'янь
清 佚名 《清仁宗嘉庆皇帝朝服像》.jpg
7-й Імператор Цін
9 лютого 1796 — 2 вересня 1820 року
Попередник: Хунлі
Спадкоємець: Міньнін
 
Ім'я при народжені: маньчжурська: ᠶᠣᠩ ᠶᠠᠨ
Народження: 13 листопада 1760(1760-11-13)[1][2]
Старий Літній палац, Пекін, Династія Цін
Смерть: 2 вересня 1820(1820-09-02)[1][2] (59 років)
Гірський притулок від літньої спеки, Ченде[d], КНР
Національність: Маньчжури
Громадянство: Династія Цін[3]
Батько: Хунлі[4]
Мати: Empress Xiaoyichun[d]
У шлюбі з: Імператриця Сяошужуй[d], Empress Xiaoherui[d], Imperial Noble Consort Heyu[d], Imperial Noble Consort Gongshun[d], Shufei[d], Consort Hua[d], Consort Zhuang[d], consort Xin[d], Consort Xun[d], Consort Jian[d], Imperial Concubine Chun[d], Imperial Concubine Rong[d], Imperial Concubine En[d], Imperial Concubine An[d] і Noble Yun[d]
Діти: Mianmu[d], Міньнін, Miankai[d], Mianxin[d], Mianyu[d], Chuang-ching[d], Kurun Princess Zhuangjing[d], Princess Hui'an[d], Kurun Princess Huimin[d] і Q30920900?

CMNS: Медіафайли на Вікісховищі

Юн'я́нь (кит.: 永琰, 顒琰; піньїнь: Yóngyǎn), храмове ім'я Женьцзун (кит.: 仁宗; піньїнь: Rénzōng; 13 листопада 1760 — 2 вересня 1820) — маньчжурський державний і політичний діяч, сьомий імператор династії Цін.

Життєпис[ред. | ред. код]

Був п'ятнадцятим сином Хунлі. Зійшов на трон після смерті батька 1820 року.

У 1796-1804 придушив повстання секти Білого лотоса, а в 1813-1814 — повстання секти Небесного розуму.

Боровся проти торгівлі опіумом, контрабандистів Південного Китаю, відтоку срібла за кордон.

Девіз правління — Цзяцін.

Імена[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Рубель В. А. Історія середньовічного Сходу: Курс лекцій: Навч. посібник. — К. : Либідь, 1997. — 462 с. — ISBN 5-325-00775-0.
  • Непомнин О.Е. История Китая: Эпоха Цин. XVII — начало XX века. — Москва: Восточная литература, 2005 (рос.)