Юн'янь

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Юн'янь
清 佚名 《清仁宗嘉庆皇帝朝服像》.jpg
7-й Імператор Цін
9 лютого 1796 — 2 вересня 1820 року
Попередник: Хунлі
Спадкоємець: Міньнін
 
Ім'я при народжені: маньчжурська: ᠶᠣᠩ ᠶᠠᠨ
Народження: 13 листопада 1760(1760-11-13)[1][2]
Старий Літній палац, Пекін, Династія Цін
Смерть: 2 вересня 1820(1820-09-02)[1][2] (59 років)
Гірський притулок від літньої спеки, Чендеd, КНР
Похований: Західні гробниці Цінd
Національність: Маньчжури
Громадянство: Династія Цін[3]
Батько: Хунлі[4]
Мати: Empress Xiaoyichund
У шлюбі з: Імператриця Сяошужуйd, Empress Xiaoheruid, Imperial Noble Consort Heyud, Imperial Noble Consort Gongshund, Shufeid, Consort Huad, Consort Zhuangd, consort Xind, Concubine Xund, Consort Jiand, Imperial Concubine Chund, Imperial Concubine Rongd, Imperial Concubine End, Imperial Concubine And і Noble Yund
Діти: Mianmud, Міньнін, Miankaid, Mianyud, Chuang-chingd, Kurun Princess Zhuangjingd, Princess Hui'and, Kurun Princess Huimind і Mianxind

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Юн'я́нь (кит.: 永琰, 顒琰; піньїнь: Yóngyǎn), храмове ім'я Женьцзун (кит.: 仁宗; піньїнь: Rénzōng; 13 листопада 1760 — 2 вересня 1820) — маньчжурський державний і політичний діяч, сьомий імператор династії Цін.

Життєпис[ред. | ред. код]

Був п'ятнадцятим сином Хунлі. Зійшов на трон після смерті батька 1820 року.

У 1796-1804 придушив повстання секти Білого лотоса, а в 1813-1814 — повстання секти Небесного розуму.

Боровся проти торгівлі опіумом, контрабандистів Південного Китаю, відтоку срібла за кордон.

Девіз правління — Цзяцін.

Імена[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Рубель В. А. Історія середньовічного Сходу: Курс лекцій: Навч. посібник. — К. : Либідь, 1997. — 462 с. — ISBN 5-325-00775-0.
  • Непомнин О.Е. История Китая: Эпоха Цин. XVII — начало XX века. — Москва: Восточная литература, 2005 (рос.)