Чемпіонат ФРН з футболу 1982—1983: Бундесліга

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бундесліга
Сезон1982–83
Чемпіони«Гамбург»
3-й титул переможців Бундесліги
6-й титул чемпіонів Німеччини
Вибули«Шальке 04»
«Карлсруе»
«Герта» (Берлін)
Кубок чемпіонів«Гамбург»
Кубок володарів кубків«Кельн»
Кубок УЄФА«Вердер»
«Штутгарт»
«Баварія» (Мюнхен)
«Кайзерслаутерн»
Забито голів1020
Сер. рез/гру3.33
Найкращий
бомбардир
Руді Феллер (23)
Найбільша перемога
вдома
«Боруссія» (Д) 11–1 «Армінія» (6 листопада 1982)
Найбільша перемога
в гостях
«Фортуна» (Д) 0–6 «Гамбург» (7 вересня 1982)
Найрезультативніша гра«Боруссія» (Д) 11–1 «Армінія» (6 листопада 1982)

Сезон Бундесліги 1982–1983 був 20-им сезоном в історії Бундесліги, найвищого дивізіону футбольної першості ФРН. Він розпочався 17 серпня 1982[1] і завершився 6 червня 1983 року[2]. Діючим чемпіоном країни був «Гамбург», який зумів захистити чемпіонський титул, обійшовши за кращою різницею голів бременський «Вердер».

Формат змагання

[ред. | ред. код]

Кожна команда грала з кожним із суперників по дві гри, одній вдома і одній у гостях. Команди отримували по два турнірні очки за кожну перемогу і по одному очку за нічию. Якщо дві або більше команд мали однакову кількість очок, розподіл місць між ними відбувався за різницею голів, а за їх рівності — за кількістю забитих голів. Команда з найбільшою кількістю очок ставала чемпіоном, а дві найгірші команди напряму вибували до Другої Бундесліги, а третя команда з кінця проводила матчі плей-оф з бронзовим призером Другої Бундесліги за право участі у Бундеслізі на наступний сезон.

Зміна учасників у порівнянні з сезоном 1981–82

[ред. | ред. код]

«Дармштадт 98» і «Дуйсбург» напряму вибули до Другої Бундесліги, фінішувавши на двох останніх місцях турнірної таблиці попереднього сезону. На їх місце до вищого дивізіону підвищилися «Шальке 04» і «Герта» (Берлін). У плей-оф за місце в Бундеслізі «Баєр 04» здолав за сумою двох матчів «Кікерс» (Оффенбах), зберігши таким чином за собою місце у найвищому дивізіоні.

Команди-учасниці

[ред. | ред. код]
Клуб Місто Стадіон[3] Вміщує[3]
Hertha BSC Berlin Берлін Олімпіаштадіон 100,000
«Армінія» (Білефельд) Білефельд Білефельд Альм 35,000
«Бохум» Бохум Воновія Рурштадіон 40,000
«Айнтрахт» (Брауншвейг) Брауншвейг Гамбургер Штрассе Штадіон 38,000
«Вердер» Бремен Везерштадіон 32,000
«Боруссія» (Дортмунд) Дортмунд Зігналь Ідуна Парк 54,000
«Фортуна» (Дюссельдорф) Дюссельдорф Райнштадіон 59,600
«Айнтрахт» (Франкфурт-на-Майні) Франкфурт-на-Майні Вальдштадіон 62,000
«Гамбург» Гамбург Фолькспаркштадіон 80,000
«Кайзерслаутерн» Кайзерслаутерн Бетценберг 42,000
«Карлсруе» Карлсруе Вільдпаркштадіон 50,000
«Кельн» Кельн Рейн Енергі Штадіон 61,000
«Баєр 04» Леверкузен Ульріх Габерланд Штадіон 20,000
«Боруссія» (Менхенгладбах) Менхенгладбах Бекельбергштадіон 34,500
«Баварія» (Мюнхен) Мюнхен Олімпіаштадіон 80,000
«Нюрнберг» Нюрнберг Штедтішес Штадіон 64,238
«Шальке 04» Гельзенкірхен Паркштадіон 70,000
«Штутгарт» Штутгарт Неккарштадіон 72,000

Турнірна таблиця

[ред. | ред. код]
Поз Команда І В Н П ГЗ ГП РГ О Кваліфікація або пониження
1 «Гамбург» (C) 34 20 12 2 79 33 +46 52 Перший раунд Кубка чемпіонів 1983—1984
2 «Вердер» 34 23 6 5 76 38 +38 52 Перший раунд Кубка УЄФА 1983—1984[a]
3 «Штутгарт» 34 20 8 6 80 47 +33 48
4 «Баварія» (Мюнхен) 34 17 10 7 74 33 +41 44
5 «Кельн» 34 17 9 8 69 42 +27 43 Перший раунд Кубка володарів кубків 1983—1984
6 «Кайзерслаутерн» 34 14 13 7 57 44 +13 41 Перший раунд Кубка УЄФА 1983—1984[a]
7 «Боруссія» (Дортмунд) 34 16 7 11 78 62 +16 39
8 «Армінія» (Білефельд) 34 12 7 15 46 71 −25 31
9 «Фортуна» (Дюссельдорф) 34 11 8 15 63 75 −12 30
10 «Айнтрахт» (Франкфурт-на-Майні) 34 12 5 17 48 57 −9 29
11 «Баєр 04» 34 10 9 15 43 66 −23 29
12 «Боруссія» (Менхенгладбах) 34 12 4 18 64 63 +1 28
13 «Бохум» 34 8 12 14 43 49 −6 28
14 «Нюрнберг» 34 11 6 17 44 70 −26 28
15 «Айнтрахт» (Брауншвейг) 34 8 11 15 42 65 −23 27
16 «Шальке 04» (R) 34 8 6 20 48 68 −20 22 Плей-оф за місце у Бундеслізі
17 «Карлсруе» (R) 34 7 7 20 39 86 −47 21 Пониження у класі до Другої Бундесліги
18 «Герта» (Берлін) (R) 34 5 10 19 43 67 −24 20
Джерело: www.dfb.de
Правила розподілу місць у групі: 1) очки; 2) різниця голів; 3) кількість забитих голів.
(C) Чемпіон; (R) Вибули.
Примітки:
  1. а б Оскільки «Кельн» кваліфікувався до Кубка володарів кубків, його місце у Кубку УЄФА перейшло до «Кайзерслаутерна».

Результати

[ред. | ред. код]
Команда ГЕР АРМ БОХ АЙБ ВЕР БРД ФОР АЙФ ГАМ КАЙ КАР КЕЛ Б04 БРМ БАВ НЮР Ш04 ШТТ
«Герта» (Берлін) 2–0 1–1 3–3 0–1 1–3 1–1 1–0 1–2 0–0 5–2 0–0 3–3 0–2 1–3 5–1 2–3 1–0
«Армінія» (Білефельд) 2–1 1–1 2–0 1–2 1–0 2–1 2–1 2–0 2–2 5–1 2–0 0–2 4–2 2–4 3–0 3–2 2–2
«Бохум» 4–0 1–1 0–2 1–2 2–2 3–1 1–2 1–1 1–1 0–1 0–0 3–2 3–1 0–0 6–0 2–1 2–2
«Айнтрахт» (Брауншвейг) 1–0 3–0 0–2 3–1 0–0 2–1 1–0 2–4 1–1 5–1 2–2 1–3 0–0 1–1 2–2 1–1 1–2
«Вердер» 3–1 5–1 3–2 6–0 4–2 2–2 3–0 3–2 3–0 3–0 1–1 3–1 2–0 1–0 3–2 4–0 3–2
«Боруссія» (Дортмунд) 2–1 11–1 3–1 3–2 0–0 1–2 4–1 1–3 4–0 4–3 2–0 3–3 4–6 4–4 4–0 2–0 1–1
«Фортуна» (Дюссельдорф) 1–1 2–0 2–0 5–0 2–5 2–3 5–1 0–6 2–1 4–3 2–6 4–0 2–1 3–5 3–1 3–1 1–1
«Айнтрахт» (Франкфурт-на-Майні) 3–1 2–1 0–1 0–1 0–1 3–1 2–2 1–1 2–2 2–0 3–0 5–0 3–0 1–0 3–0 3–2 3–0
«Гамбург» 1–1 3–1 0–0 4–0 1–1 5–0 2–0 3–0 1–1 4–0 2–1 3–0 4–3 1–1 3–0 6–2 2–0
«Кайзерслаутерн» 2–2 3–0 1–0 3–2 2–1 0–2 3–1 3–0 2–2 7–0 3–2 2–0 3–0 3–2 2–1 2–0 2–3
«Карлсруе» 1–1 1–1 0–0 3–1 1–2 2–0 2–1 1–0 1–2 1–1 1–1 2–2 2–0 0–4 2–1 2–2 1–2
«Кельн» 3–2 1–0 4–1 3–1 2–1 2–2 4–0 2–2 1–1 3–0 4–1 4–1 2–1 2–0 5–2 2–1 1–2
«Баєр 04» 2–1 0–1 1–0 1–0 1–1 1–2 3–3 1–1 0–1 0–0 3–1 0–0 3–2 1–1 1–0 3–1 0–3
«Боруссія» (Менхенгладбах) 3–1 3–0 3–1 3–0 1–2 2–3 5–0 3–1 1–1 4–2 5–0 1–4 3–1 0–0 1–2 0–0 1–4
«Баварія» (Мюнхен) 4–0 5–0 3–0 1–1 1–1 3–0 1–0 4–0 2–2 0–1 6–1 0–1 5–0 3–1 1–0 0–1 4–0
«Нюрнберг» 4–2 1–1 1–1 0–0 2–0 3–2 3–1 3–0 2–2 1–1 3–1 2–1 0–1 1–0 2–3 3–2 0–5
«Шальке 04» 2–0 5–0 2–0 3–3 0–2 1–2 3–3 3–2 1–2 0–0 1–0 1–4 2–0 2–4 1–2 0–1 1–3
«Штутгарт» 4–1 2–2 5–2 4–0 4–1 2–1 1–1 4–1 1–2 1–1 4–1 2–1 5–3 3–2 1–1 3–0 2–1
Джерело: DFB
Колір: блакитний = перемога господарів; жовтий = нічия; рожевий = перемога гостей.

Плей-оф за місце в Бундеслізі

[ред. | ред. код]

«Шальке 04» і бронзовий призер Другої Бундесліги «Юрдінген 05» змагалися у двоматчевому плей-оф за місце у Бундеслізі наступного сезону. «Юрдінген» здобув перемогу з рахунком 4–2 і підвищився у класі до найвищого німецького дивізіону.

15 червня 1983
«Баєр 05» (Юрдінген) 3–1 «Шальке 04»
Протокол
(нім.)

19 червня 1983
«Шальке 04» 1–1 «Баєр 05» (Юрдінген)
Протокол
(нім.)
Паркштадіон, Гельзенкірхен
Глядачів: 60,000
Арбітр: Манфред Нойнер (Ляймен)

Найкращі бомбардири

[ред. | ред. код]
Місце Гравець Команда Голи
1 Німеччина Руді Феллер «Вердер» 23
2 Німеччина Карл Алльгевер «Штутгарт» 21
Ісландія Атлі Едвальдссон «Фортуна» (Дюссельдорф)
4 Німеччина Карл-Гайнц Румменігге «Баварія» (Мюнхен) 20
5 Німеччина Горст Грубеш «Гамбург» 18
6 Німеччина Манфред Бургсмюллер «Боруссія» (Дортмунд) 17
Німеччина Дітер Генесс «Баварія» (Мюнхен)
8 Німеччина Рюдигер Абрамчик «Боруссія» (Дортмунд) 16
Німеччина П'єр Літтбарскі «Кельн»
10 Південна Корея Чха Бом Ґин «Айнтрахт» (Франкфурт-на-Майні) 15

Склад чемпіонів

[ред. | ред. код]
«Гамбург»
Воротар: Улі Штайн (34).

Захисники: Гольгер Гіронімус (32 / 3); Манфред Кальц (31 / 8); Дітмар Якобс (31 / 5); Юрген Гро (31); Міхаель Шредер (2); Мікаель Шмідт (1).
Півзахисники: Фелікс Магат (34 / 4); Бернд Вемаєр (34 / 2); Вольфганг Рольфф (32 / 4); Джиммі Гартвіг (31 / 6); Аллан Гансен Данія (13 / 3).
Нападники: Юрген Мілевскі (31 / 14); Горст Грубеш (к; 30 / 18); Ларс Баструп Данія (25 / 5); Томас фон Гезен (20 / 6); Бориша Джорджевич Соціалістична Федеративна Республіка Югославія (2).
(кількість ігор і голів наведені у дужках)

Головний тренер: Ернст Гаппель Австрія.

Був у заявці, але не взяв участі у жодній грі чемпіонату: Уве Гайн; Дітер Брефорт; Ральф Бруннекер.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Schedule Round 2. DFB. Архів оригіналу за 8 червня 2011. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |df= (довідка)
  2. Archive 1982/1983 Round 34. DFB. Архів оригіналу за 8 червня 2011. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |df= (довідка)
  3. а б Grüne, Hardy (2001). Enzyklopädie des deutschen Ligafußballs, Band 7: Vereinslexikon. Kassel: AGON Sportverlag. ISBN 3-89784-147-9. (нім.)

Посилання

[ред. | ред. код]