Чжу Чанло

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Чжу Чанло
MingGuangzong.jpg
Інші імена Гуан-цзун
Народився 28 серпня 1582(1582-08-28)
Пекін
Помер 26 вересня 1620(1620-09-26) (38 років)

отруєно
Громадянство Китай
Титул імператор
Посада Імператор Китаю
Термін 28 серпня — 26 вересня 1620
Попередник Чжу Іцзюнь
Наступник Чжу Юцзяо
Батько Чжу Іцзюнь
Матір імператриця Сяоцзін
Рід Чжу
Дружина 3 імператриці
Діти 7 синів та 4 доньки

Чжу Чанло (朱常洛, 28 серпня 1582 — 26 вересня 1620) — 14-й імператор династії Мін у 1620 році, девіз правління Тайчан (Велике Процвітання).

Життєпис[ред.ред. код]

Народився 28 серпня 1582 року в родині імператора Чжу Іцзюня. Здобув гарну освіту. Тривалий час змушений був протистояти бажанню батька зробити спадкоємцем трону іншого сина Чжу Чансуня. Втім у жовтні 1601 року група Чжу Чанло перемогла — імператор призначив Чанло спадкоємцем трону. У 1615 році на нього було скоєно замах, який було організовано імператрицею Чжен. Втім Чанло вдалося врятуватися.

Чжу Чанло перебрав владу після смерті батька у 1620 році. Відразу після ступу на трон здійснив призначення на вільні на той момент посади, чого попередник не робив роками. Водночас зміцнив війська, що охороняли північні кордони імперії, видав їм як винагороду 2 млн фунтів срібла. Було скасовані обтяжні податки й мита. Адміністративні посади почали заповнюватися представниками партії Дунлінь, прихильником якої був новий імператор.

Але на троні він пробув всього один місяць, оскільки був отруєний своїми недоброзичливцями в результаті придворних інтриг деяких представників роду Чжу, а також євнухів, чию владу Чанло намагався суттєво обмежити. Цей епізод увійшов в історію Китаю як «отруєння червоною пігулкою».

Джерела[ред.ред. код]

  • Ann Paludan: Chronicle of the Chinese Emperors. Thames & Hudson, London 1998, ISBN 0-500-05090-2