Порцелянова пагода

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Порцелянова пагода

Nanking Erlach.jpg

32°00′40″ пн. ш. 118°46′40″ сх. д. / 32.01111111113888796° пн. ш. 118.77777777780555368° сх. д. / 32.01111111113888796; 118.77777777780555368Координати: 32°00′40″ пн. ш. 118°46′40″ сх. д. / 32.01111111113888796° пн. ш. 118.77777777780555368° сх. д. / 32.01111111113888796; 118.77777777780555368
Країна КНР
Розташування Нанкін
Тип буддійський храмd і Пагода
Дата заснування 1431 і грудень 2015

Порцелянова пагода. Карта розташування: Китайська Народна Республіка
Порцелянова пагода
Порцелянова пагода
Порцелянова пагода (Китайська Народна Республіка)
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Баоень (кит. 报恩, піньінь: Bàoēn - «що віддає добром»; часто іменується Дабаоень - з приставкою "Великий": 大 报恩, Dàbàoēn) - буддійський храм в Нанкіні, який не зберігся до наших днів. Храм будувався з 1412 по 1422 роки, коли Нанкін був столицею китайської династії Мін, силами понад 100 тисяч солдатів і робітників під прямою вказівкою імператора Чжу Ді.

За часів династії Мін він був одним з трьох знаменитих храмів міста, поряд з Тяньцзе і Лінгу.

Восьмигранна 78-метрова пагода храму — так звана Порцелянова вежа — протягом кількох століть була архітектурною домінантою Нанкіна. Була складена за проектом імператора Юнле з білої «порцелянової» цегли. Європейські мандрівники описували вежу як одне з головних див Китаю.

У 1801 ударом блискавки були знищені три верхніх яруси, але незабаром башта була відновлена.

У 1856 споруду було знесено тайпінами, що прагнули не допустити її використання ворогом як спостережного пункту.

Галерея[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Arthur Augustus Thurlow Cunynghame, An Aide-de-camp's Recollections of Service in China: A Residence in Hong-Kong, and Visits to Other Islands in the Chinese Seas, Richard Bentley, New Burlington Street, Londres, 1853
  • Granville Gower Loch ; The Closing Events of the Campaign in China ; Londres ; 1843
  • Jonathan D. Spence ; God's Chinese Son ; New York ; 1996

Посилання[ред. | ред. код]