Шевчук Василь (священик)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Василь Шевчук
Отець Кадило.jpg
Прізвисько Кадило, Пластун
Народження 12 серпня 1903(1903-08-12)
м. Стрий, нині Львівська область
Смерть 13 вересня 1948(1948-09-13) (45 років)
м. Ряшів, нині Польща
Громадянство Flag of Ukraine.svg Україна
Приналежність UPA-Zaslugy1.png УПА
Звання капелан УПА

Василь Шевчук (псевдо: Кадило, Пластун; нар. 12 серпня 1903, Стрий — 13 вересня 1948, Ряшів) — український релігійний діяч, священник УГКЦ, капелан УПА.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 12 серпня 1903 році в місті Стрию (нині Львівська область, Україна) у сім'ї судового урядника Івана Шевчука, який походив з заможної сім'ї на Калущинні та Урсули, уроджена Яблуновська, народилася на Перемишльщині, у сім'ї церковного диригента. У родині було семеро дітей[1]. У семирічному віці Василь разом із сім'єю переїжджає в Дрогобич й поселяється на вулиці Сніжній (нині — вул. Петра Сагайдачного).

Навчання[ред. | ред. код]

У 1915 році вступає до державної гімназії в Дрогобичі, де навчається 3 роки. Згодом продовжує навчання в державній гімназії Перемишля, де 5 жовтня 1923 р. складає випускний іспит («матуру»). Того ж року вступає до духовної семінарії в Перемишлі, яку закінчує весною 1930 року. 30 березня 1930 року рукоположений у священничий сан Перемишльським єпископом Йосафатом (Коциловським)[2].

Священиче служіння[ред. | ред. код]

Командири Перемиського Куреня УПА. Крайній зліва курінний капелан о. Василь Шевчук «Кадило»

6 квітня 1930 року Василь Шевчук відправив першу Службу Божу в дрогобицькому церкві Пресвятої Трійці (тепер — катедральний собор Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ). Згодом Василь Шевчук служив у селах Дорожеві, Меденичах на Дрогобиччині, Грушатичах біля Добромиля. З 1932 року служив у селі Смерековець біля м. Горлиці, Павлокомі біля м. Динів, Пятковій Руській поряд з містом Бірча на Лемківщині.

На початку 1945 року від рук поляків загинуло декілька греко-католицьких священників у різних селах: 3 березня під час різні у Павлокомі загинув наступник Василя Шевчука на посаді місцевого пароха — отець Володимир Лемцьо[3][4], 5 березня — вся родина священника Копистянського у Вільшанах, 11 квітня — порубаний сокирами отець Олександр Білик з родиною в Березці, 15 квітня — отець Іван Дем'янчик у Скопові, а також отець Анатолій Сембратович у Бабичах, отець Орест Калужняцький в Іздебках[5][6].

Проповідь о. Василя Шевчука «Кадила» до вояків УПА на Святі Зброї
Меморіальна таблиця Василю Шевчуку на будинку колишньої Дрогобицької гімназії

Капелан УПА[ред. | ред. код]

Ще у 1943 році Василь Шевчук хотів стати капеланом, у 14-й гренадерській дивізії Ваффен СС «Галичина», яка тоді формувалася, але з невідомих причин йому це не вдалось[7].

Українсько-польська війна, погрози та напади з боку польських партизанських формувань (Армії Крайової та Батальйонів хлопських), у серпні 1944 року Василь Шевчук на кілька місяців залишив парафію через постійні погрози, спонукали його приєднатися до УПА. Наприкінці літа 1944 року Василь Шевчук став капеланом в курені Матрина Мізерного-«Рена», який проходив вишкіл на Лемківщині. У листопаді 1944 року Василь Шевчук повернувся до своєї парафій в П'яткові Руській.

У січні 1946 року Василь Шевчук призначений курінним польовим капеланом Перемиського куреня та духівником «Залізної сотні» (Ударники-2) «Громенка»[8]. Василь Шевчук протягом 1945-1948 років був капеланом Української Повстанської Армії під псевдо «отець Кадило».

Перебуваючи в сотнях Перемиського Куреня УПА Громенка, Бурлаки, Крилача та Ластівки, «отець Кадило» служив польові Літургії, сповідав вояків, надавав їм духовну підтримку, хоронив померлих. Під опікою вояків священик опікувався тими парафіями Перемищини, які залишилися без душпастирів[9].

Ув'язнення та загибель[ред. | ред. код]

У червні 1947 року під час Рейду на Захід із сотнею Громенка, знесиленого та хворого «отця Кадила» заарештували чехословацькі органи безпеки. У липні 1947 року його передали владі комуністичної Польщі. На час слідства і суду «отець Кадило» перебував у в'язниці служби безпеки в місті Ряшів (Польща), де пережив також знущання з боку кримінальних злочинців і слідчих.

8 червня 1948 року капелану о. Василю Шевчуку Ряшівський польський окупаційний суд виніс смертний вирок. 13 вересня 1948 року Василя Шевчука розстріляли. Місце поховання о. Шевчука донині не відоме. Вважається, що він похований на місцевому цвинтарі, де знайшли останнє пристановище багато синів українського народу.

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

У 1998 року на стіні педагогічного університету в Дрогобичі, де він вчився, вмурована скульптура на честь його.

Встановлено меморіальну дошку в Стрию, на будинку по вулиці Філарета Колесси № 51, де він народився.

У 2012 році зфільмовано документальну стрічку «Отець Кадило», присвячену о. Василю Шевчуку.

Nuvola apps kaboodle.svg Зовнішні відеофайли
Nuvola apps kaboodle.svg YouTube full-color icon (2017).svg Фільм «Отець Кадило».. 24 червня 2016.

.

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Роман Пастух. Повстанський капелан воскресне в пам'ятнику. Капелан УПА о. Василь Шевчук — «Кадило». — Дрогобич: Відродження, 1998. — С. 57.
  • Роман Пастух. Родина душпастиря. Капелан УПА о. Василь Шевчук — «Кадило». — Дрогобич: Відродження, 1998. — С. 43–44.
  • Степан Костик. Отець Кадило — капелан Української Повстанської Армії. Капелан УПА о. Василь Шевчук — «Кадило». — Дрогобич: Відродження, 1998. — С. 27–38

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Богдана Пристая «300 великих дрогобичан». Дрогобич: Видавництво «Коло», 2018, 388 ст.
  2. Отець Василь Шевчук — капелан УПА «Кадило»
  3. zik.com.ua[недоступне посилання з грудня 2019] Петро Олійник: Ми повинні сказати правду: так, українці убивали поляків, а поляки убивали українців. 06 березня 2006 р.
  4. Павлокома. 4 березня 2012 року. Виступ голови громадського об"єднання «Закерзоння» Володимира Середи
  5. У Львові презентували фільм «Отець Кадило» | Офіційний сайт Львівської Духовної Семінарії Святого Духа. www.lds.lviv.ua. Процитовано 2016-10-30. 
  6. Релігійно-суспільний часопис «Слово» Дрогобицької духовної семінарії № 2(42) за червень-серпень 2010 року
  7. Циб М. Отець Василь Шевчук — вірний душпастир і капелан УПА № 2 (42) СЛОВО / червень-серпень, 2010
  8. Бабенчук Т. Документальний фільм про капелана УПА о. Василя Шевчука «Кадила»
  9. Лiтопис Української Повстанської Армiї. — Торонто: Лiтопис УПА, 1986. — Т. 13. — С. 233

Посилання[ред. | ред. код]