Шевчук Василь (священик)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Василь Шевчук
Отець Кадило.jpg
Прізвисько Кадило, Пластун
Народився 12 серпня 1903(1903-08-12)
м. Стрий, нині Львівська область
Помер 12 вересня 1948(1948-09-12) (45 років)
м. Ряшів, нині Польща
Країна Flag of Ukraine.svg Україна
Приналежність UPA-Zaslugy1.png УПА
Звання капелан УПА

Василь Шевчук (псевдоніми Кадило, Пластун; 12 серпня 1903, Стрий — 12 вересня 1948, Ряшів) — греко-католицький священик УГКЦ, капелан УПА.

Життєпис[ред.ред. код]

Народився 12 серпня 1903 р. у м. Стрию (нині Львівська область, Україна) у сім'ї судового урядника Івана Шевчука та Урсули. У родині було семеро дітей. У семирічному віці Василь разом із сім'єю переїжджає до Дрогобича й поселяється на вулиці Сніжній (нині — вул. Петра Сагайдачного).

Навчання[ред.ред. код]

У 1915 р. вступає до державної гімназії в Дрогобичі, де навчається 3 роки. Згодом продовжує навчання в державній гімназії Перемишля, де 5 жовтня 1923 р. складає випускний іспит («матуру»). Того ж року вступає до духовної семінарії в Перемишлі, яку закінчує весною 1930 р.. 30 березня 1930 р. рукоположений у священичий сан Перемишльським єпископом Йосафатом (Коциловським).

Священиче служіння[ред.ред. код]

Командири Перемиського Куреня УПА. Крайній зліва курінний капелан о. Василь Шевчук «Кадило»

6 квітня 1930 р. Василь Шевчук відправив першу Службу Божу в дрогобицькому храмі Пресвятої Трійці (тепер — катедральний храм Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ). Згодом цей душпастир служив у селах Дорожеві, Меденичах на Дрогобиччині, Грушатичах біля Добромиля, Смереківцю біля м. Горлиці, Павлокомі біля м. Динів, Пятковій Руській поряд з містом Бірча на Лемківщині.

На початку 1945 р. від рук поляків загинуло декілька греко-католицьких священиків у різних селах: 3 березня під час різні у Павлокомі загинув наступник Василя Шевчука на посаді місцевого пароха — отець Володимир Лемцьо[1][2], 5 березня — вся родина священика Копистянського у Вільшанах, 11 квітня — порубаний сокирами отець Олександр Білик з родиною в Березці, 15 квітня — отець Іван Дем'янчик у Скопові, а також отець Анатолій Сембратович у Бабичах, отець Орест Калужняцький в Іздебках[3][4].

Проповідь о. Василя Шевчука «Кадила» до вояків УПА на Святі Зброї

Капелан УПА[ред.ред. код]

Українсько-польська війна, погрози і напади з боку польських партизанських формувань (Армії Крайової та Батальйонів хлопських) спонукали отця Василя Шевчука приєднатися до УПА. Він протягом 1945-1948 рр. був капеланом Української Повстанської Армії під псевдо «отець Кадило».

Перебуваючи в сотнях Перемиського Куреня УПА Громенка, Бурлаки, Крилача та Ластівки, «отець Кадило» служив польові Літургії, сповідав вояків, надавав їм духовну підтримку, хоронив померлих. Під опікою вояків священик опікувався тими парафіями Перемищини, які залишилися без душпастирів.

Ув'язнення і загибель[ред.ред. код]

  • У червні 1947 р. під час Рейду на Захід із сотнею Громенка, знесиленого і хворого «отця Кадила» заарештували чехословацькі органи безпеки.
  • У липні 1947 р. його передали владі комуністичної Польщі. На час слідства і суду «отець Кадило» перебував у тюрмі служби безпеки в м. Ряшів (Польща), де пережив також знущання з боку кримінальних злочинців і слідчих.
  • 13 вересня 1948 р. за вироком Військового суду Василя Шевчука розстріляли.

Вшанування пам'яті[ред.ред. код]

Nuvola apps kaboodle.svg Зовнішні відеофайли
Nuvola apps kaboodle.svg Фільм «Отець Кадило». у YouTube. 24 червня 2016.

.

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]