Березка (Польща)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Село
Березка
пол. Brzuska

Brzuska1.jpg

Координати 49°45′20″ пн. ш. 22°29′19″ сх. д.H G O

Країна Польща
Воєводство Підкарпатське воєводство
Повіт Перемишльський повіт
Гміна Бірча
Перша згадка 1418
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+1
Телефонний код (+48) 16
Автомобільний код RPR
Код SIMC 0599095
GeoNames 775028
OSM пошук у Nominatim
Березка. Карта розташування: Польща
Березка
Березка
Березка (Польща)
Березка. Карта розташування: Підкарпатське воєводство
Березка
Березка
Березка (Підкарпатське воєводство)
Березка у Вікісховищі?
Вид на село Березка
Березка. Печатка села 1876–1918 років

Бере́зка (пол. Brzuska)  — село в гміні Бірча Перемишльського повіту в Підкарпатському воєводстві на південному сході Польщі.

З 1975 по 1998 роки Березка адміністративно належала до Перемишльського воєводства.

Географічне положення[ред. | ред. код]

Село розташоване на території Західних Карпат, над річкою Ступниця (пол. Stupnica), правого притоку Сяну, на відстані 9 кілометрів на північ від центру гміни села Бірчі, 21 кілометр на захід від центру повіту міста Перемишля і 46 кілометрів на південний схід від столиці воєводства  — міста Ряшіва.[1]

Історія[ред. | ред. код]

В XI-XIII століттях на цих землях існувало Перемишльське руське князівство зі столицею в Перемишлі, яке входило до складу Галицького князівства, а пізніше Галицько-Волинського князівства.

Після захоплення цих земель Польщею село в 13401772 роках входило до складу Сяноцької землі Руського воєводства Королівства Польського[2].

Перші письмові згадки про село Березка відносяться до 1418 року.

У 18 столітті тут збудовано гуту по виробництву скла, працівники якої утворили поряд з селом новий населений пункт — Гута-Березка (пол. Huta Brzuska).

В 1772 році внаслідок першого поділу Польщі Березка відійшла до імперії Габсбургів.

В Географічному словнику Королівства Польського та інших слов'янських земель, виданому в Варшаві в 1880–1914 роках, в томі 1 (дозволено цензурою царської Росії 28 листопада 1879 року) село Березка згадується двічі: перший раз на сторінці 142, як Berezka obacz Brzozka, потім на сторінці 424, як Brzozka, obacz Berezka i Brzuska, крім того на сторінці 428 є Brzuska huta, Brzozka huta (Гута-Березка), але, крім назв, нема ніяких інших доповнень. Ймовірно, ці дані про село, що знаходилось в іншій країні (Австро-Угорщина) були недоступні упорядникам словника, або вони були їм нецікаві через малу кількість там поляків. Але на сторінці 230 в статті про Бірчу є згадка про наявність там бірчанського деканату греко-католицької церкви, який належав до Перемишльської дієцезії, що об'єднував 19 парафій, серед котрих названо і парафію в селі Березка (Brzozka), та налічував 22 тисячі 428 вірних. Парафія в Бірчі налічувала 2 тисячі 067 осіб, тобто на решту 18 парафій припадає 20 тисяч 361 особа, або в середньому — 1 тисячу 131 греко-католик на парафію.[3]

Після розпаду Австро-Угорщини і утворення Другої Речі Посполитої це українське село Надсяння, як й інші етнічні українські території (Лемківщина, Підляшшя, Сокальщина, Равщина і Холмщина), опинилося у польському володінні, що було закріплено в Ризькому мирному договорі 1921 року.

Перед початком Другої світової війни населення Березки становило приблизно 1 тисячу 500 осіб. Абсолютну більшість з них (близько 90 %) складали українці, або, як вони самі себе називали в пам'ять про Червону русь, русини. В селі проживала також невелика кількість поляків (близько 80 осіб, або менше 6 %) та євреїв (50, або менше 4 %). Мешканці Березки займались сільським господарством. Значною часткою землі в селі володіла єврейська родина Рінгель, яка була арештована й вивезена радянськими каральними органами під час Другої світової.

Після нападу 1 вересня 1939 року Третього Рейху на Польщу й початку Другої світової війни та вторгнення СРСР до Польщі з 17 вересня 1939 року, Березка, що знаходиться на правому, східному березі Сяну, разом з іншими навколишніми селами відійшла до СРСР і ввійшла до складу Бірчанського району[4] (районний центр — Бірча) утвореної 4 грудня 1939 року Дрогобицької області УРСР (обласний центр — місто Дрогобич).

З початком німецько-радянської війни село вже в перший тиждень було зайняте військами вермахту. Молодь Березки відправляли на примусові роботи до Третього Рейху.

31 липня 1944 року село знову було зайняте Червоною армією.[5]

13 серпня розпочато мобілізацію українського населення Дрогобицької області до Червоної Армії (облвоєнком — підполковник Карличев)[6].

В березні 1945 року Березка, як і весь Бірчанський район з районним центром Бірча, Ліськівський район з районним центром Лісько та західна частина Перемишльського району включно з містом Перемишль зі складу Дрогобицької області передано Польщі.[7]

11 квітня 1945 року село стала місцем трагічних подій: підрозділами Армії Крайової, Батальйонів хлопських та селянами-поляками з навколишніх сіл були замордовані близько 180 мешканців Березки, майже половина з яких були жінки й діти.

Докладніше: Різня в Березці

Москва підписала й 16 серпня 1945 року опублікувала офіційно договір з Польщею про встановлення лінії Керзона українсько-польським кордоном та, незважаючи на бажання українців залишитись на рідній землі,[8] про передбачене «добровільне» виселення приблизно одного мільйона українців з «Закерзоння», тобто Підляшшя, Холмщини, Надсяння і Лемківщини.[9],[10]

Розпочалося виселення українців з рідної землі. Проводячи депортацію, уряд Польщі, як і уряд СРСР, керувалися Угодою між цими державами, підписаною в Любліні 9 вересня 1944 року, але, незважаючи на текст угоди, в якому наголошувалось, що «Евакуації підлягають лише ті з перелічених (…) осіб, які виявили своє бажання евакуюватися і щодо прийняття яких є згода Уряду Української РСР і Польського Комітету Національного Визволення. Евакуація є добровільною і тому примус не може бути застосований ні прямо, ні посередньо. Бажання евакуйованих може бути висловлено як усно, так і подано на письмі.»[11], виселення було примусовим і з застосуванням військових підрозділів.[12]

Українське населення села, якому вдалося уникнути депортації до СРСР, попало в 1947 році під етнічну чистку під час проведення Операції «Вісла» і було примусово виселено на ті території у західній та північній частині польської держави (так звані повернені території), що до 1945 належали Німеччині[13]. З села Березка в рамках акції переселено 82 українці[14].

Церква[ред. | ред. код]

У 1792 році в селі збудовано греко-католицьку церкву святого Миколи, яку в 1930 році відновлено. Належала до Бірчанського деканату Перемишльської єпархії. В 1984 році рештки церкви спалено, залишився тільки греко-католицький цвинтар. Крім неї, в Березці був ще храм Преображення Господнього, побудований в 1868 році та реконструйований в 1920 році, згодом також знищений.[15]

Населення[ред. | ред. код]

Джерела, посилання та література[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Central Statistical Office (GUS) - TERYT (National Register of Territorial Land Apportionment Journal) (Polish). 2008-06-01. Архів оригіналу за 2012-03-01. 
  2. Władysław Makarski. Nazwy miejscowości dawnej ziemi sanockiej : [rozprawa doktorska] KUL Wydział Nauk Humanistycznych. — Lublin : Redakcja Wydawnictw KUL, 1986. ISBN 83-00-00202-2
  3. Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich, Tom I
  4. Хроніка за 10 січня 1940 року на сайті Інститут історії України НАН України
  5. Оперативная сводка за 31 июля
  6. Інформація Дрогобицького облвійськкомату начальнику штабу Львівського обласного округу, секретарю Дрогобицького обкому КП(б)у, голові Дрогобицького облвиконкому, начальнику облуправління НКДБ по Дрогобицькій області про відмову української молоді служити в лавах червоної армії
  7. Нариси з історії Дрогобича (від найдавніших часів до початку XXI ст.) Дрогобич, видавництво «Коло», 2009 рік;— ISBN 978-966-7996-46-8
  8. Лист жителів с. Долгобичів Грубешівського повіту Холмщини секретарю ЦК КП(б)У М. Хрущову на сайті «Територія терору»
  9. Петро мірчук. Українська повстанська армія 1942–1952 Частина ІІ: Друга большевицька окупація На Закерзонні Мюнхен 1953 (репр. Львів 1991)
  10. Переселення українців з Польщі до УРСР у 1944–1946 рр. на сайті «Територія терору»
  11. Угода між Урядом Української Радянської Соціалістичної Республіки і Польським Комітетом Національного визволення про евакуацію українського населення з території Польщі і польських громадян з території УРСР
  12. Документальні відеокадри: Депортація українців Закерзоння, 2 половина 1940-х рр на сайті «Територія терору»
  13. Акція «ВІСЛА»: Список виселених у ході операції сіл і містечок
  14. Руський апокриф — Відкриті українські наукові дані (пол. APOKRYF RUSKI Otwarte Ukraińskie Zasoby Naukowe)
  15. Carpatho-Rusyn Knowledge Base
  16. Carpatho-Rusyn Knowledge Base

Див. також[ред. | ред. код]