Широківський район

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Широківський район
Shyrokivskyi rayon gerb.png Shirokivskiy rayon prapor.png
Герб Прапор
Розташування району
Район на карті області
Основні дані
Країна: Україна Україна
Область/АРК: Дніпропетровська область
Код КОАТУУ: 1225800000
Утворений: 1923 р.
Населення: 27 286 (на 1.04.2016)
Площа: 1214 км²
Густота: 23.1 осіб/км²
Тел. код: +380-5657
Поштові індекси: 53700—53772
Населені пункти та ради
Районний центр: Широке
Селищні ради: 2
Сільські ради: 9
Смт: 2
Села: 66
Мапа району
Мапа району
Районна влада
Адреса: 53700, Дніпропетровська обл., Широківський р-н, смт. Широке, вул. Соборна, 107, 2-93-69
Вебсторінка: Широківська РДА
Голова РДА: Кокул Олександр Анатолійович
Голова ради: Євтушенко Олександр Миколайович
Мапа

Commons-logo.svg Широківський район у Вікісховищі

Широ́ківський райо́н — адміністративно-територіальна одиниця на південному заході Дніпропетровської області України. Є південним приміським районом Кривого Рогу. У його центрі лежить Інгулецький район міста Кривий Ріг. Районний центр: Широке. З півночі на південь районом протікає річка Інгулець. Населення становить 27 286 (на 1.04.2016).

Географія[ред. | ред. код]

Розташований на крайньому півдні області, межує з Великоолександрівським районом Херсонської області, з Казанківським районом Миколаївської області, з Криворізьким і Апостолівським районами Дніпропетровської області.

Історія[ред. | ред. код]

Територія, на якій розташований район, була заселена в глибокій давнині. Про це свідчать археологічні знахідки, виявлені під час розкопок стародавніх могил — курганів, яких на території Широківщини 99. У курганах знайдено захоронення, предмети побуту бронзової епохи та скіфського періоду. Широківщина — край козацький. Саме козацькі зимівники, які будувалися по річці Інгулець, перетворилися в майбутньому на великі поселення.

На козацькому кладовищі в с. Шестірня збереглося понад 100 надгробних хрестів, що височіють над могилами козаків, які проживали в селі. Перші поховання датовані XVIII сторіччям. Поряд із ним знайдені залишки однієї з найстаріших релігійних споруд на півдні Дніпропетровщини — церкви Різдва Пресвятої Богородиці. У 1991 році під час археологічних розкопок, які проводили криворізькі археологи, були знайдені печери, що вели від церкви до козацького кладовища.

Неподалік цього історичного місця знаходиться справжня степова перлина — Балка Кобильня. Яка являє собою унікальне поєднання природних утворень: карстовий рельєф, який утворився внаслідок перетворень, що відбувалися на землі 5 млн років тому, первісна степова рослинність. Тут знайдено значну кількість рослин, занесених до Червоної Книги. Серед них цимбохазма дніпровська, три види абсолютно унікальної ковили. Це місце знамените й тим, що тут знайдено сліди черняхівської культури (епоха пізньої бронзи), племена якої дали поштовх до розвитку древніх праслов'ян.

Зберегла свій первинний вигляд і сьогодні вражає величавою красою, архітектурними формами Свято-Успенська церква в с. Андріївка, збудована на початку 90-х років XIX ст., — складається враження, що споруда не зведена, а висічена з однієї велетенської скелі.

Під час розкопок в смт. Миколаївка, які проводили археологи Дніпропетровського національного університету та обласного центру охорони історико-культурних цінностей, було знайдено поховання засновника цього селища та сіл Андріївка, Забережжя, Радевичеве — козака Сіромахи. Унікальність поховання знахідки полягає в тому, що фактично, вперше на території України було знайдено поховання козацького старшини в дерев'яному склепі.

Адміністративний поділ[ред. | ред. код]

Район адміністративно-територіально поділяється на 2 селищні ради та 9 сільських рад, які об'єднують 68 населених пунктів та підпорядковані Широківській районній раді. Адміністративний центр — смт Широке[1].

У 1923 році район стає складовою частиною Дніпропетровської області.

У 1963 році Широківський район було розформовано і приєднано до Апостолівського, а у 1965 році статус району відновлено. Територія району займає площу в 121473 га, з яких 94129 га — сільськогосподарські угіддя.

Населення[ред. | ред. код]

За даними Головного управління статистики в Дніпропетровській області кількість населення в районі на 1 лютого 2011 року становила 28 094 осіб[2].

Промисловість[ред. | ред. код]

Економічну основу району забезпечує аграрний сектор та промисловість. У районі 2 промислових підприємства, 117 соціальних об'єктів, 187 різних агроформувань, 56 організацій.

Найбільше підприємство району в галузі сільського господарства — ТОВ «Шестірня». Воно має 9014 га орної землі та найбільший по району автотранспортний парк.

Соціальна сфера[ред. | ред. код]

У районі функціонує 20 шкіл, де навчаються майже 3,5 тис. учнів, 2 позашкільні заклади, 12 дитячих садків з 484 вихованцями. Свої знання дітям в школах передають 337 педагогів.

Для надання медичної допомоги населенню в районі працюють центральна районна лікарня, 6 лікарських амбулаторій, 26 ФАПів.

У районі діють 23 установи клубного типу, 25 бібліотек, районна школа мистецтв, в яких працюють 127 культпрацівників.

Пам'ятки[ред. | ред. код]

Пам'ятки природи[ред. | ред. код]

  • Ландшафтний заказник Візирка
  • Відслонення аркозових пісковиків

Пам'ятки монументального мистецтва тощо[ред. | ред. код]

Докладніше: Пам'ятки Широківського району

Персоналії[ред. | ред. код]

Голова партії "Всеукраїнське об'єднання «Громада» Павло Лазаренко народився 23 січня 1953 року в селі Карпівка Дніпропетровської області в сім‘ї садівника.

Політика[ред. | ред. код]

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Широківського району було створено 30 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 52,63% (проголосували 12 142 із 23 071 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 43,08% (5 231 виборців); Юлія Тимошенко — 11,97% (1 454 виборців), Олег Ляшко — 10,63% (1 291 виборців), Сергій Тігіпко — 8,99% (1 091 виборців), Михайло Добкін — 5,86% (712 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 2,36%.[3]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Криворізький район,
Кривий Ріг
Миколаївська область
(Казанківський район)
Gray compass rose.svg Апостолівський район
Херсонська область
(Архангельський район)