Широке (Широківський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
смт Широке
Широке
Розташування міста Широке
Країна Україна Україна
Область Дніпропетровська область
Район/міськрада Широківський район Широківський район
Рада Широківська селищна рада
Код КОАТУУ: 1225855100
Основні дані
Засноване 1787
Статус з 1938 року
Площа  км²
Населення 11 221
Поштовий індекс 53700 — 53704
Телефонний код +380 5657
Географічні координати 47°41′04″ пн. ш. 33°16′22″ сх. д. / 47.68444° пн. ш. 33.27278° сх. д. / 47.68444; 33.27278Координати: 47°41′04″ пн. ш. 33°16′22″ сх. д. / 47.68444° пн. ш. 33.27278° сх. д. / 47.68444; 33.27278
Висота над рівнем моря 42 м
Водойма р. Інгулець, р.Бакаєць
Відстань
Найближча залізнична станція: Інгулець
До станції: 12 км
До обл. центру:
 - автошляхами: 178 км
Селищна влада
Адреса 53700, смт. Широке, вул. Вишнева, 6, тел. 2-14-47
Голова селищної ради Сагура Ігор Анатолійович
Карта
Широке is located in Україна
Широке
Широке
Широке is located in Дніпропетровська область
Широке
Широке

Широ́ке — селище міського типу в Україні, центр Широківського району Дніпропетровської області.

Населення — 11,6 тис. мешканців (1984).

Географічне розташування[ред.ред. код]

Селище міського типу Широке розташоване на лівому березі річки Інгулець, вище за течією на відстані 2 км лежить село Інгулець, нижче за течією на відстані 2 км село Радевичеве, на протилежному березі — місто Інгулець (з 2002 року — район міста Кривий Ріг). Через селище проходить автомобільна дорога Т 0411.

Археологічні відомості[ред.ред. код]

Курган на лівому березі річки Інгулець, розкопаний Л. П. Криловою в 1966 році. В похованні 18 виявлено антропоморфну статуетку серезліївського типу. Трипілля СІІ.

Історичні відомості[ред.ред. код]

Сучасне поселення виникло у XVIII ст. на землях Інгульської паланки Нової Січі як запорозький зимівник.

Станом на 1886 рік у містечку, центрі Широківської волості Херсонського повіту Херсонської губернії, мешкало 4976 осіб, налічувалось 779 дворів, працювали православна церква, судовий пристав та з'їзд мирових судей, школа, аптека, 9 лавок, винний склад, трактир, відбувалось 4 ярмарки на рік та базари по неділях[1].

Ще одне місце в Широкому пов'язане, згідно з легендою, з битвою під Жовтими Водами. Трохи вище СПТУ № 82 є криниця, в якій козаки святили зброю, йдучи на бій.

Церква[ред.ред. код]

Саме біля криниці була перша церква тоді ще зимівника. Була вона дерев'яною і як всі козацькі церкви — Покровською. Запорізькі козаки вважали Покрову своєю заступницею. Наша церква будувалась на народні кошти, розміри її були скромними. Вона мала лише один купол. Над нею не височіла дзвіниця. Стояла вона окремо поруч з церквою. В церкві було четверо великих та двоє малих дверей, 8 великих та 16 малих вікон з ажурними ґратами. Ось що написано в «Хронологіко—історичному описі церков єпархій херсонської і таврійської губерній», виданого в Одесі 1848 року: «Село Широкое, церковь Покровская, деревянная, Бобринського уезда. Когда основана, не известно, но освячена действительно 1792 года, ее тепер уже нет, а существует вместе одной другая, каменная, построенная в 1833 году». 27 липня 1997 року на місці старої аптеки було заплановано збудувати храм. У 2005 році відбулася Хресна хода, було освячено місце та закладено перший камінь.

Економіка[ред.ред. код]

Об'єкти соціальної сфери[ред.ред. код]

  • 2 школи.
  • 4 дитячих садки.
  • ДЮСШ.
  • Будинок дитячої творчості.
  • Школа мистецтв.
  • Будинок культури.
  • Протяжність водопроводів по смт. Широке 226,8 км

Екологія[ред.ред. код]

  • На відстані 1 км від села розташований Інгулецький кар'єр, у якому видобуток залізної руди відкритим способом.

Відомі люди[ред.ред. код]

Народились[ред.ред. код]

  • Андрій Авраменко (Ирій) — діяч українського підпілля на Донбасі, організатор «Маріупільської газети», актор театру «Березіль», учень Леся Курбаса.
  • Данюк Олександр Григорович — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни 2014—2017.
  • Надія Доценко — українська актриса, Народна артистка СРСР
  • Василь Біднов — український громадський і культурний діяч, історик української церкви, член Української Центральної Ради
  • Графа Олександр Іванович — старший лейтенант (посмертно) Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
  • Павло Темченко — корінний широчанин. 1882 року народження, письменник.
  • Кирейко Віталій Дмитрович — український композитор, педагог, музично-громадський діяч, народний артист УРСР.
  • Бай Анатолій Григорович — 1938 року народження освіта середня — спеціальна, закінчив Дніпропетровське музичне училище ім. Глінки в 1965 році. Працював у закладах культури на посадах художнього керівника, директора Широківського районного Будинку культури, викладачем школи мистецтв. Багато уваги Бай А. Г. приділяв хоровому та вокальному жанру. Прищепив хористам любов до української пісні, до найкращих пісень професійних аматорів. У 1981 році колегією Міністерства культури України хоровому колективу Миколаївського міського клубу присвоєно звання «самодіяльного народного колективу». В репертуарі колективу українські народні пісні. За плідну концертну діяльність та високий виконавський рівень хор та його керівник в 1985 році стають лауреатами Всесоюзного огляду самодіяльної творчості до 40—річчя Перемоги у другій світовій війні. В 1987 році за вагомий внесок в розвиток самодіяльного мистецтва Бай А. Г. був занесений до обласної Дошки пошани. З 1975 року почав працювати з тріо сестер Тарасенків, виступають донині на районних, обласних фестивалях, брали участь в республіканському телетурнірі «Сонячні кларнети». Виступали у Саратовській області, де вони побували з делегацією району на відзначенні 300—річчя «возз'єднання» України з Росією. В 1999 році вокальному колективу сестер Тарасенків присвоєно звання народного колективу.
  • Петро Георгійович Лобановський — дворянин, учитель. Він працював у І-й земській школі в кінці XIX на початку XX століття. Коли його вже не було, а школу в якій він працював, ще багато років називали школою Лобановського. Учні цієї школи мали міцні знання та високу культуру виховання. Петро Георгійович був головою правління та ініціатором відкриття Широківського кредитного товариства, він створив його, незважаючи на великі труднощі. Це перший у Широкому кооператив, який почав працювати у 1905 році.

Джерела[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)