Щуко Марина Володимирівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Щуко Марина Володимирівна
Народилася 11 (24) жовтня 1915
Петроград, Російська імперія
Померла 30 вересня 1979(1979-09-30) (63 роки)
Вологда, РРФСР, СРСР
Країна  СРСР
Діяльність акторка
Заклад Вологодський ОДТ
Учасник німецько-радянська війна
Батько Щуко Володимир Олексійович
Нагороди
орден «Знак Пошани» медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
Народний артист РРФСР Державна премія РРФСР імені К. С. Станіславського

Марина Володимирівна Щуко (19151979) — радянська актриса театру. Народна артистка Російської РФСР (1974). Почесний громадянин міста Вологди (1972).

Біографія[ред. | ред. код]

Марина Щуко народилася 11 (24) жовтня 1915(19151024) в Петрограді в родині архітектора Володимира Щуко[1]. Першу роль вона зіграла на квартирі Олексія Толстого в домашньому спектаклі «Бармалей», в якому дорослим партнером малюків був Корній Чуковський. Кілька разів маленьку актрису запрошували на дитячі ролі до ЛАТД імені О. С. Пушкіна.

У 1932 році Марина Щуко вступила до театрального училища при Ленінградському Великому драматичному театрі (ВДТ). Після його закінчення з 1936 по 1939 роки працювала в Мурманській філії ВДТ. Потім в Ленінградському театрі естради і мініатюр (1939—1940).

Німецько-радянська війна застала актрису у Виборзі, де вона грала в місцевому театрі (1940—1941). У складі концертної бригади виїжджала в діючу армію. Незабаром Виборзький театр був евакуйований на Урал, але Щуко через хворобу сина залишилася в Ленінграді, звідки наприкінці 1941 року була направлена до трупи міського драматичного театру міста Кізел, а в 1944 році — до обласного драматичного театру міста Молотова (зараз Перм). І знову Марина Щуко з концертною бригадою виїжджала на фронт. З частинами 1-го Українського фронту пройшла Польщу і частину Німеччини.

Після війни актриса працювала в обласних драматичних театрах Смоленська (1945—1948), Омська (1948—1953) і Пензи (1953—1954).

З 1954 по 1979 роки актриса виступала на сцені Вологодського обласного драматичного театру.

З 1970 по 1978 роки Марина Щуко очолювала Вологодське відділення Спілки театральних діячів РРФСР, була членом президії обласного Комітету захисту миру, неодноразово обиралася депутатом обласної та міської Рад народних депутатів.

Померла Марина Щуко 30 вересня 1979 року у Вологді.

Ролі в театрі[ред. | ред. код]

Нагороди та звання[ред. | ред. код]

У 1972 році Щуко Марині Володимирівні за велику роботу з розвитку міського господарства, комуністичному вихованню трудящих, активну участь у громадському житті та у зв'язку з відзначенням 825-річчя міста присвоєно Звання Почесного громадянина міста Вологди.[2]

Пам'ять[ред. | ред. код]

У Міжнародний день театру, 27 березня 1988 року, на будинку по Радянському проспекту, 24, в якому Марина Володимирівна Щуко жила з моменту переїзду до Вологди, була встановлена меморіальна дошка.

У 1995 році правління Вологодського відділення Спілки театральних діячів Росії ухвалило рішення про присвоєння професійної премії імені народної артистки РРФСР М. В. Щуко «Найкраща жіноча роль». Її вручення відбувається щороку в Міжнародний день театру.

Література[ред. | ред. код]

  • Щуко Марина Владимировна // Выдающиеся вологжане: Биографические очерки / Ред. совет «Вологодская энциклопедия». — Вологда: Русь, 2005. — С. 497—500. — 568 с. — ISBN 5-87822-271-Х.

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. М. В. Щуко на Кино-Театр.рф.[недоступне посилання]
  2. http://www.vologda-city.ru/gorod/pochetnye-grazhdane [Архівовано 6 листопада 2009 у Wayback Machine.] Почесні громадяни міста Вологди.