Шевцова Любов Григорівна

Шевцова Любов Григорівна
рос. Любо́вь Григо́рьевна Шевцо́ва
Псевдо	Григорьева
Народилася	8 вересня 1924(1924-09-08) Ізварине, Краснодонська міська рада, Луганська область
Померла	9 лютого 1943(1943-02-09) (18 років) Ровеньки ·вогнепальне поранення
Країна	СРСР
Національність	росіяни
Діяльність	боєць опору, радистка
Знання мов	російська, українська і німецька
Учасник	німецько-радянська війна
Членство	Всесоюзна ленінська комуністична спілка молоді і Молода гвардія
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

Любо́в Григо́рівна Шевцо́ва (рос. Любо́вь Григо́рьевна Шевцо́ва; 8 вересня 1924(19240908), Ізварине — 9 лютого 1943, Ровеньки) — радянська підпільниця, член штабу підпільної молодіжної організації «Молода гвардія». Герой Радянського Союзу (1943).

Життєпис

Любов Шевцова народилася в селищі Ізварине Краснодонського району. У 1927 році сім'я Шевцових переїхала в Краснодон. Батько - Григорій Ілліч, мати - Єфросинія Миронівна, Люба - їх єдина дочка. Навчаючись у школі, відрізнялася веселим характером, перемагала на спортивних змаганнях, брала участь в художній самодіяльності і відвідувала гурток юннатів.

У лютому 1942 року Любов Шевцова вступила в ВЛКСМ. У квітні 1942 року за рекомендацією Краснодонського райкому комсомолу стала курсантом Ворошиловградської школи підготовки партизан і підпільників, отримала тут спеціальність радистки.

Закінчивши школу, влітку 1942 року Шевцова була залишена для зв'язку в одній з підпільних груп, що діяли в окупованому Ворошиловграді. В її обов'язки входило передавати в Центр розвіддані, зібрані підпільниками. У середині серпня в результаті провалу явочної квартири одного з членів підпільної групи виникла небезпека арешту Шевцової. Після безуспішних спроб налагодити зв'язок з керівником групи, Люба змушена була виїхати в Краснодон. Тут встановлює зв'язок з молодіжним підпіллям, стає активним учасником організації «Молода гвардія», а потім і членом її штабу.

Любов Шевцова поширювала листівки, вела розвідку, добувала медикаменти. Разом з Сергієм Тюленіним і Віктором Лук'янченко в грудні 1942 року брала участь в підпалі біржі праці, після чого повернулася в клуб, де співала для німецьких офіцерів, щоб відвернути їхню увагу від пожежі на біржі. Смілива операція молодогвардійців врятувала від відправлення в Німеччину близько двох тисяч юнаків і дівчат Краснодонського району. За завданням штабу Люба неодноразово їздила в Ворошиловград, Каменськ та інші населені пункти, здійснюючи зв'язок з партизанами.

Несподівано поліція заарештувала одного з членів підпільної групи як антинацистсько налаштованого, але, оскільки даних про його зв'язки з радянською розвідкою поліція не мала, незабаром він, з дозволу СД, був звільнений. Однак, необережність цього члена групи ускладнила роботу Шевцової. У вересні 1942 року на квартиру, де зупинялася Шевцова, прийшли німці і поцікавилися, де вона проживає. Люба в цей час була у своїх рідних в Краснодоні. Приїхавши в Ворошиловград і дізнавшись про відвідування німців, вона покинула місто. З'являтися в Ворошиловграді було небезпечно, але вона ще кілька разів приїжджала в місто, намагаючись встановити зв'язок з керівником групи. Ризикуючи життям, Люба спробувала забрати рацію і вивезти її в Краснодон. Встановити зв'язок з керівниками групи їй так і не вдалося. Збереглася записка Шевцової до керівника групи, написана олівцем на клаптику нотного паперу. Шевцова писала:

«... Я була у вас, що, у вас погане становище? Але все одно має бути таким, як підлягає, цілим і збереженим. Якщо буде погано вам жити, то спробуйте пробратися до мене, у нас значно краще, а без мого дозволу нічого не робіть. Я, можливо, відвезу або віднесу все потроху своє придане. Якщо приїдете до мене, то моя адреса. міс. Краснодон, вул.Чкалова, N27 .»

Шевцова не знала, що в цей час її рація була знищена керівником групи.

8 січня 1943 року Любов Шевцова була арештована краснодонською поліцією.

Гітлерівці давно розшукували її як радянську радистку, тому, прагнучи дізнатися від неї шифри і явки, мучили підпільницю особливо довго і жорстоко. Але вони нічого не добилися. 31 січня 1943 року Любу Шевцову разом з Дмитром Огурцовим, Семеном Остапенко та Віктором Субботіним під посиленим конвоєм доставили в окружну жандармерію в місто Ровеньки. 9 лютого після тортур і знущань їх розстріляли в Гримучому лісі на околиці міста.

Похована Любов Шевцова в братській могилі жертв нацизму в центрі міста Ровеньки в сквері імені «Молодої гвардії».

Нагороди

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 13 вересня 1943 року Шевцовій Любові Григорівні було присвоєне звання Героя Радянського Союзу (посмертно).

Нагороджена орденом Леніна (13.09.1943) і медаллю.

Вшанування пам'яті

Ім'ям Любові Шевцової названо вулиці і провулки в низці населених пунктів України і Росії.

У Луганську і Ровеньках встановлені її погруддя.

Посилання

• Шевцова Любов Григорівна. // Сайт «Герои страны» (рос.).
• Молодогрардійці - Любов Шевцова.

Література

• Шевцова Любовь Григорьевна // Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М.: Воениздат, 1988. — Т. 2 /Любов — Ящук/. — С. 769—770. — 863 с. — 100 000 экз. — ISBN 5-203-00536-2.
• Жариков Л. Краснодонские страницы // Героини: очерки о женщинах — Героях Советского Союза / ред.-сост. Л. Ф. Торопов; предисл. Е. Кононенко. — Вып. 1. — М.: Политиздат, 1969. — 447 с.
• Вернеева С. А. А роль была назначена войной: повесть о Любе Шевцовой. — Донецк: Донбасс, 1989. — 165 с.