Юкагірські мови
| юкагірська сім'я | |
|---|---|
| Поширена в | північно-східний Сибір |
| Носії | 370[1] |
| Класифікація |
Ностратична макросім'я (гіпотеза)
|
| Склад | Північноюкагірська мова, Південноюкагірська мова |
| Офіційний статус | |
| Коди мови | |
Юкагірські мови (юкагіро-чуванські, одульські) — сім'я споріднених мов, якими говорять юкагіри, сибірський народ, що проживає в басейні річки Колима. Раніше юкагіро-чуванські мови були поширені на великій території Північно-Східної Азії, з XVIII століття їх носії були частково асимільовані чукчами, частково росіянами[2].
Зміст
Питання класифікації[ред. | ред. код]
Дотепер збереглися дві юкагірських мови[3]:
- Північноюкагірська мова (тундрова)
- Південноюкагірська мова (колимська)
Раніше існувало іще щонайменше дві мови:
Спорідненість з іншими мовними сім'ями достеменно не доведено, але мовознавці висували припущення про спорідненість юкагірських мов з уральськими або нівхськими мовами, і, відповідно, з мовами ностратичної макросім'ї.
Юкагірські мови перебувають під сильною загрозою зникнення.
Писемність[ред. | ред. код]
У юкагірів існувала малюнкова (ідеографічна) писемність, якою користувалися виключно жінки для своїх любовних послань. Юкагірську писемність на основі кирилиці було створено в 1980-і роки.
Юкагірська література[ред. | ред. код]
Відомі літературні твори, створені юкагірськими мовами, зокрема такими поетами та письменниками, як:
- Дьячков Г. О. (1946–1983)[4];
- Курилов С. М. (1935–1980)[5];
- Курилов Г. Н. (Улуру Адо) (н. 1938) — юкагірський поет, прозаїк, публіцист, драматург, перекладач та педагог, учений-лінгвіст та етнограф;
- Спиридонов М. І., відоміший під псевдонімом Текі Одулок (1906–1938)[6].
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Перепис-2010
- ↑ Стаття ЛЕС Юкагіро-чуванські мови (рос.)
- ↑ Стаття ЛЕС Юкагірська мова (рос.)
- ↑ Бабічева М. «Якщо я не повернусь, то повернеться мій вітер…»
- ↑ Біографічний інтернет-довідник якутської літератури. Семен Курилов
- ↑ Текі Одулок — засновник неіснуючої літератури Архівовано 16 серпень 2014 у Wayback Machine.. (рос.)
Література[ред. | ред. код]
- Миколаєва І. А., Хелимський ". А. Юкагірська мова // Мови світу: Палеоазійські мови. Москва, 1997. С. 155—168
Посилання[ред. | ред. код]
- юкагірська мова на сайті «Мови народів Сибіру, що знаходяться під загрозою зникнення» (рос.)
- Матеріали та посилання з юкагірської мови (англ.)
- Матеріали з південноюкагірської мови (словник, тексти, звукові записи) (англ.)
- Декларація прав людини (мабуть, в тексті є помилки) (юкагірською)
|
Це незавершена стаття з мовознавства. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
|
Це незавершена стаття про Азію. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
| ||||||||||||||||||||
