Нівхська мова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Нівхська мова
Нивхгу диф, Ньиғвӈгун
Поширена в Хабаровський край, Сахалін,
Регіон Росія
Носії 198 (2010)
Писемність кирилиця[1]
Класифікація Палеоазійські мови
Офіційний статус
Коди мови
ISO 639-3 niv
SIL niv

Нівхська мова— (застар. назва — гіляцька мова) — мова нівхів. Традиційно нівхську мову відносять до палеоазійських мов. Говорить нею 198 чоловік (2010, перепис).

Класифікація та загальна характеристика[ред.ред. код]

Зв'язки її з іншими мовами остаточно не встановлено. Ряд дослідників відзначає, що типологічно й матеріально мова близька до алтайських мов. Нівхська є мовою аглютинативно-синтетичного типу. Іменник має категорії відмінка, числа й присвійності. Прикметника як окремої частини мови немає.

Діалекти[ред.ред. код]

У нівхській мові розрізняють три основні діалекти:

  • східно-сахалінський,
  • північно сахалінський
  • амурський.

Писемність[ред.ред. код]

Писемність 1931— 1953 — на латинській графічній основі, з 1953 — на основі кирилиці.

А а Б б В в Г г Ӷ ӷ Ғ ғ Ӻ ӻ Д д
Е е Ё ё Ж ж З з И и Й й К к К’ к’
Ӄ ӄ Ӄ’ ӄ’ Л л М м Н н Ӈ ӈ О о П п
П’ п’ Р р Р̌ р̌ С с Т т Т’ т’ У у Ў ў
Ф ф Х х Ӽ ӽ Ӿ ӿ Ц ц Ч ч Ч’ ч’ Ш ш
Щ щ ъ Ы ы ь Э э Ю ю Я я

Література нівхською мовою[ред.ред. код]

В усній народній поетичній творчості нівхів відбито їхні найдавніші уявлення про будову Всесвіту, про природу, відображено життя народу. Писемна література зародилася за часів СРСР. Написано п'єси, публіцистичні твори (збірки «Тайга й тундра», 19281933; «Про наше життя», 1929). Найвизначніший представник нівхської літератури — В. М. Сангі. У своїх творах він зображує історичне минуле нівхів, їхній побут, становлення їх як народності. Опублікував «Нівхські легенди» (1961), «Легенди Ихміфа» (1967) тощо.

Посилання[ред.ред. код]


  1. Crystal D. The Cambridge Encyclopedia of Language Cambridge University Press, 1987. — С. 306. — ISBN 978-0-521-42443-1