Нівхська мова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Нівхська мова
Нивхгу диф, Ньиғвӈгун
Поширена в Хабаровський край, Сахалін,
Регіон Росія
Носії 198 (2010)
Писемність кирилиця[1] і Nivkh alphabet[d]
Класифікація Палеоазійські мови
Офіційний статус
Коди мови
ISO 639-3 niv
SIL niv

Нівхська мова— (застар. назва — гіляцька мова) — мова нівхів. Традиційно нівхську мову відносять до палеоазійських мов. Говорить нею 198 чоловік (2010, перепис).

Класифікація та загальна характеристика[ред. | ред. код]

Зв'язки її з іншими мовами остаточно не встановлено. Ряд дослідників відзначає, що типологічно й матеріально мова близька до алтайських мов. Нівхська є мовою аглютинативно-синтетичного типу. Іменник має категорії відмінка, числа й присвійності. Прикметника як окремої частини мови немає.

Розповсюдження[ред. | ред. код]

За минуле століття число нівхів було досить стабільним — в 1897 році їх було 4,5 тис. осіб, а в 2002 році  -— 5,2 тис. осіб. Незважаючи на це, відсоток носіїв мови, внаслідок русифікації, серед них впав зі 100% до 23,3% за той же період. Великий вплив на мовну ситуацію зробило насильницьке переселення нівхів з маленьких прибережних сіл в більш великі багатонаціональні поселення на початку 1950-х років. За даними перепису 2002 року, володіння нівхского мовою відзначили 688 осіб, але ці дані відображають лише символічні аспекти функціонування мови (наприклад, «впізнавання» найбільш частотних слів і виразів або наявність в домашній бібліотеці книг нівхською мовою). В даний час кількість носіїв мови, що зберегли навички усного та писемного мовлення, - менше сотні осіб на Нижньому Амурі та Сахаліні. Всі носії нівхської мови - білінгви, так як вони вільно володіють і російською мовою. Переважна більшість носіїв  — люди 1920-1940-х рр. народження.

Нівхська мова викладається до 3-го класу в кількох школах Сахалінської області і Хабаровського краю. Видаються букварі, підручники та художні твори.

На Сахаліні виходить щомісячна газета «Нивхи диф».

Діалекти[ред. | ред. код]

У нівхській мові розрізняють три основні діалекти:

  • східно-сахалінський,
  • північно сахалінський
  • амурський.

Писемність[ред. | ред. код]

Писемність 19311953 — на латинській графічній основі, з 1953 — на основі кирилиці.

А а Б б В в Г г Ӷ ӷ Ғ ғ Ӻ ӻ Д д
Е е Ё ё Ж ж З з И и Й й К к К’ к’
Ӄ ӄ Ӄ’ ӄ’ Л л М м Н н Ӈ ӈ О о П п
П’ п’ Р р Р̌ р̌ С с Т т Т’ т’ У у Ў ў
Ф ф Х х Ӽ ӽ Ӿ ӿ Ц ц Ч ч Ч’ ч’ Ш ш
Щ щ ъ Ы ы ь Э э Ю ю Я я

Література нівхською мовою[ред. | ред. код]

В усній народній поетичній творчості нівхів відбито їхні найдавніші уявлення про будову Всесвіту, про природу, відображено життя народу. Писемна література зародилася за часів СРСР. Написано п'єси, публіцистичні твори (збірки «Тайга й тундра», 19281933; «Про наше життя», 1929). Найвизначніший представник нівхської літератури — В. М. Сангі. У своїх творах він зображує історичне минуле нівхів, їхній побут, становлення їх як народності. Опублікував «Нівхські легенди» (1961), «Легенди Ихміфа» (1967) тощо.

Посилання[ред. | ред. код]


  1. Crystal D. The Cambridge Encyclopedia of LanguageCambridge University Press, 1987. — С. 306. — ISBN 978-0-521-42443-1