Ялпуг (річка)
Я́лпуг (або Я́лпух, рум. Ialpug) — річка в Молдові та Україні, у межах Болградського району Одеської області (південна Бессарабія). Впадає до озера Ялпуг (басейн Дунаю).
Довжина 114 км (перша україномовна Українська загальна енциклопедія 1933 року видання наводить довжину річки у 107 км) площа водозбірного басейну 3180 км² (в межах України відповідно 10 км і 52 км²) [1][2]. Похил річки 1,1 м/км. Долина у верхів'ях каньйоноподібна, у пониззі завширшки 3,5—4 км. Заплава завширшки 0,5—1,5 км, у нижній течії заболочена. Річище звивисте, влітку пересихає. Використовується на зрошування.
Ялпуг бере початок на південних схилах Центральномолдавської височини, біля села Ялпуг (Чимішлійський район, Молдова)[3], де її живлять підземні джерела. У горішній частині тече Бессарабською височиною, в долішній — Причорноморською низовиною. Тече переважно на південь. Впадає до північної частини озера Ялпуг неподалік від західної околиці міста Болграда.
На території Молдови у заплаві річки Ялпуг розташована столиця Гагаузської автономії — місто Комрат, села Дезгінжа, Буджак, Кірсова, Бешалма, Конгаз, Новоселовка, Чумай, Мирне.
З метою запобігання повеням шляхом концентрації паводкової хвилі, гідрологічний режим річки Ялпуг був змінений. З цією метою річище було випрямлено в канал, побудовані вали і греблі[4].
У руслі річки Ялпуг побудовано водосховища[5]:
- Водосховище (озеро) Комрат — розташоване вище за течією міста Комрат, об'єм понад 1 млн. м³ води. Загальні відомості про озеро: тип — руслове, регулювання стоку — сезонне, призначення: зрошення, рибоводство, рік уведення в експлуатацію — 1957, проект — Молдсільхозпроект
- Водосховище (озеро) Конгаз — розташоване вище за течією села Конгаз, об'єм понад 1 млн. м³ води. Загальні відомості про озеро: тип — руслове, регулювання стоку — сезонне, призначення: зрошення, рибоводство, рекреація, рік введення в експлуатацію — 1961, проект — Молдсільхозпроект
- Водосховище (озеро) Тараклія — розташоване вище за течією села Тараклія, об'єм понад 1 млн. м³ води. Загальні відомості про озеро: тип — руслове, регулювання стоку — сезонне, призначення: зрошення, водопостачання, рибоводство, рекреація, рік введення в експлуатацію — 1982, проект — Інститут Молдгіпроводгосп
Хімічний склад води
Норма стоку річки Великий Ялпуг на рік складає 35,1 млн. м3.
Загальна мінералізація води річки змінювалася від 352,75 мг/дм3 (26.08.1947 р.) до 10337 (22.09.2009 р., табл. 1). Лише 7,6 % проб води річки мали мінералізацію менше 1000 мг/дм3 (ГДК для водойм рибогосподарського призначення), 22,8 % — менше 1500 мг/дм3 (ГДК для водойм питного водопостачання) і 49,4 % — менше 3000 мг/дм3 (гранична межа придатності води для зрошення при її хімічній меліорації). Все це свідчить, що мінералізація води у річці Великий Ялпуг має значно вищу мінералізацію ніж вода оз. Ялпуг, яке є джерелом водопостачання м. Болграда.
Таблиця 1. Статистична характеристика сольового складу води річки Великий Ялпуг
| Інгредієнти | Уміст, мг/дм3 | Коефіцієнт варіації, % | ||||
| Мінімальний | Максимальний | Середній | Стандартна
похибка |
Стандартне відхилення | ||
| Ca2+ | 24,4 | 394,0 | 157,42 | 9,66 | 83,18 | 19,26 |
| Mg2+ | 11,9 | 676 | 138,92 | 12,37 | 106,38 | 24,65 |
| Na+ | 0,55 | 2472 | 622,71 | 52,42 | 450,91 | 104,47 |
| K+ | 5 | 30 | 14,33 | 1,18 | 5,94 | 2,44 |
| СО3"- | 0 | 18 | 4,39 | 0,79 | 5,58 | 1,60 |
| НСО3- | 78,1 | 1178,5 | 432,42 | 25,70 | 211,10 | 51,22 |
| SO4- | 25,95 | 2800 | 1028,98 | 70,56 | 607,05 | 140,64 |
| Cl- | 60,3 | 3615 | 638,99 | 72,16 | 620,76 | 143,82 |
| Мінералізація | 352,75 | 10315 | 3023,72 | 211,6 | 1820,46 | 421,75 |
| рН, од. | 6,0 | 8,9 | 8,08 | 0,06 | 0,52 | 0,12 |
Вода річки Великий Ялпуг дуже забруднена такими компонентами сольового складу як сульфати й хлориди. Уміст SO42- у воді річки змінювався від 25,95 (26.08.1947 р.) до 2800 (22.09.2009 р.) мг/дм3. При цьому 97,5 % проб води мають значення SO42- вищі за ГДК для водойм рибогосподарського призначення (100 мг/дм3) та 77,2 % проб — вищі за ГДК для водойм господарсько-побутового призначення (500 мг/дм3).
Концентрація хлоридів у воді річки за роки досліджень становила від 60 (26.08.1947 р.) до 3555 (22.09.2009 р.) мг/дм3. 69,6 % проб води річки мали уміст хлоридів вищий за ГДК для водойм рибогосподарського призначення (300 мг/дм3), а 65,9 % проб — вищі за ГДК для водойм господарсько-побутового призначення (350 мг/дм3).
Уміст натрію (найбільш вагомого й токсичного катіона) у воді річки коливався від 0,55 (26.08.1947 р.) до 2472 (21.05.2012 р.) мг/дм3. В 95 % проб уміст натрію перевищував ГДК для водойм рибогосподарського призначення (120 мг/дм3), а в 88,9 % проб — ГДК для водойм господарсько-побутового призначення (200 мг/дм3). Отже, уміст натрію у воді р. Великий Ялпуг значно вищий ніж у воді оз. Ялпуг і суттєво забруднює її й погіршує якість питної води у водозаборі м. Болграда.
Варто відмітити, що з роками, якість води в річці Великий Ялпуг погіршується, а її мінералізація поступово зростає за рахунок в першу чергу хлоридів, сульфатів, натрію та магнію. Середня мінералізація води річки за 2007—2012 рр. склала 4690,9 мг/дм3, що в 3,63 рази перевищує мінералізацію води цієї ж річки за 1947—1949 рр. (табл. 2). Уміст хлоридів, сульфатів, натрію та магнію у воді річки за цей період зріс відповідно у 5,9, 4,09, 3,38 та 6,47 рази.
Таблиця 2. Зміна хімічного складу й мінералізації води р. Великий Ялпуг у часі
| Інгредієнти | 1947-1949 | 1970-1975 | 1987-1988 | 2007-2012 |
| Уміст, мг/дм3 | ||||
| Ca2+ | 64,96 | 146,10 | 131,90 | 200,37 |
| Mg2+ | 35,60 | 101,94 | 132,10 | 230,43 |
| Na+ | 310,53 | 434,49 | 684,6 | 1050,5 |
| K+ | - | - | 12,29 | 15,21 |
| СО3«- | - | 0,39 | 8,5 | 8,81 |
| НСО3- | 291,22 | 486,28 | 282,03 | 407,4 |
| SO4- | 382,98 | 734,51 | 1242,60 | 1566,00 |
| Cl- | 207,00 | 429,17 | 595,11 | 1229,46 |
| Мінералізація | 1292,28 | 2332,71 | 3089,13 | 4690,86 |
| рН, од. | 7,70 | 7,87 | 8,33 | 8,58 |
Основний антропогенний вплив на стан річки здійснюють промислові та господарські об'єкти міста Комрат, внаслідок незадовільного рівня розвитку системи водовідведення[6][7]. Місто має централізовану систему каналізації, проте покриття нею міста складає менше 35 %. У Комраті тривалий час не працює та залишається в аварійному стані міська станція очищення стічних вод. Усі неочищені стічні води скидаються в річку Ялпуг, унаслідок чого збільшується кількість важких захворювань, таких як: гепатит, піелоневрит, туберкульоз, астма[8].
У сусідніх населених пунктах Дезгинжа, Кирсова та Бешалма покриття послугами каналізації складає 0 %, у селі Буджак — 52 %, проте в даному населеному пункті відсутні очисні споруди.
На даний час місцеві органи влади не планують будівництво та експлуатацію індивідуальних очисних споруд у кожному зазначеному населеному пункті ефективним рішенням. Найкращим варіантом вирішення проблеми вважається будівництво та експлуатація загальної для цих населених пунктів інфраструктури з очищення стічних вод.
Згідно з проведеними дослідженнями, вплив стоку річки Ялпуг на якість вод озера Ялпуг позначається лише в його північній частині[9].
Якість поверхневих вод
Протягом 2019-2020 року з метою визначення гідрохімічних показників якості поверхневих вод були проведені лабораторні дослідження[10]. За їх результатами встановлено класи якості поверхневих вод[11].
Показники, що визначили значення V класу якості (дуже забруднені) вказані в таблиці 3.
Таблиця 3. Показники, що визначили значення V класу якості (дуже забруднені), від витоку до кордону з Україною (с. Мирне).
| Водний
об’єкт |
Секція
моніторингу |
2019 | 2020 | |||||
| Травень | Червень | Серпень | Листопад | Лютий | Липень | Жовтень | ||
| р. Ялпуг | с. Марієнфелд | Na++K+ | ||||||
| Мінералізація | ||||||||
| Жерсткість | ||||||||
| с. Буджак | Na++K+ | Na++K+ | Na++K+ | |||||
| Азот нітратів | ХСК | |||||||
| водосховище Комрат | г. Комрат | БСК | БСК | БСК | БСК | БСК | Na++K+ | |
| Na++K+ | Na++K+ | Na++K+ | Na++K+ | ХПК | Амонійний азот | |||
| pH | Суспедовані речовини | Мінеральний фосфор | ||||||
| ХПК | Іони магнію | |||||||
| Хлорид-іони | Хлорид-іони | |||||||
| р. Ялпуг | с. Бешалма | БСК | ||||||
| Na++K+ | ||||||||
| Розчинений кисень | ||||||||
| Мінеральний фосфор | ||||||||
| водосховище Конгаз | с. Конгаз | БСК | ||||||
| Na++K+ | ||||||||
| Мінералізація | ||||||||
| р. Ялпуг | с. Світлий | БСК | ||||||
| Na++K+ | ||||||||
| Мінералізація | ||||||||
| водосховище Тараклія | г. Тараклія | БСК | БСК | БСК | Na++K+ | БСК | БСК | |
| Na++K+ | Na++K+ | Na++K+ | Na++K+ | Na++K+ | ||||
| pH | Суспедовані речовини | ХПК | Мінералізація | |||||
| Суспедовані речовини | Іони магнію | |||||||
| ХПК | Хлорид-іони | |||||||
| Хлорид-іони | ||||||||
| р. Ялпуг | с. Новоселовка | Na++K+ | ||||||
| Мінералізація | ||||||||
| с. Мирне | БСК | БСК | БСК | Na++K+ | БСК | Na++K+ | ||
| Na++K+ | Na++K+ | Na++K+ | Na++K+ | Мінералізація | ||||
| Іони магнію | ХПК | |||||||
| Хлорид-іони | ||||||||
- ↑ Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 30 березня 2022. Процитовано 5 лютого 2021.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Українська Загальна Енциклопедія: Книга Знання. В 3-х т. — Т. 3: С–Я / Під гол. ред. І. Раковського. — Львів; Станиславів; Коломия: Рідна школа, 1933. — 676 с. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 17 березня 2022. Процитовано 9 вересня 2020.
- ↑ Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 6 жовтня 2021. Процитовано 2 лютого 2021.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ План управління Дунайсько-Прутським і Чорноморським басейновим округом [Архівовано 1 вересня 2021 у Wayback Machine.], затверджений Постановою Уряду Молдови № 955/2018, (рос.) розділ 2 стор 15-16
- ↑ Казак В., Гергелегіу В., Кожокару Д. «Гідрологічне дослідження гідрографічного басейну Ялпуг [Архівовано 6 жовтня 2021 у Wayback Machine.]» (рум.) 2017, стор. 66-71
- ↑ "Розвиток систем водопостачання та водовідведення в муніципії Комрат" (PDF) (рос) . Агентство Регіонального Розвитку АТУ Гагаузія. 29.03.2018. Архів оригіналу (PDF) за 19 серпня 2019. Процитовано 26 січня 2021.
- ↑ Робоча зустріч представників Молдови і України. Басейнове управління водних ресурсів річок Причорномор'я та нижнього Дунаю. 19.12.2019. Процитовано 28.02.2021.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ »Програма ревіталізації муніципія Комрат на 2019—2021 роки [Архівовано 11 серпня 2021 у Wayback Machine.]", (рос.), затверджено рішенням Комратської муніципальної ради від 20.03.2019 N96/1, стор.6
- ↑ Моделювання розповсюдження забруднюючих речовин на акваторії озер Ялпуг-Кугурлуй (PDF) (рос) . Український гідрометеорологічний журнал, 2009, №5. Архів оригіналу (PDF) за 8 лютого 2021. Процитовано 26 січня 2021.
{{cite web}}:|first=з пропущеним|last=(довідка) - ↑ «Щомісячний бюлетень про якість навколишнього середовища на території Республіки Молдова [Архівовано 23 квітня 2021 у Wayback Machine.]», (рум.). Міністерство сільського господарства, регіонального розвитку та навколишнього середовища Республіки Молдова, (бюлетень за травень, червень, серпень, листопад 2019 р; лютий, липень, жовтень 2020 р)
- ↑ «Положення про вимоги до якості навколишнього середовища для поверхневих вод [Архівовано 11 серпня 2021 у Wayback Machine.]», (рос.), затверджено Постановою Уряду Молдови від 12.11.2013 № 890, додаток 1
- Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-015-8.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
- Лозовіцький П. С. Оцінювання якості води оз. Ялпуг — м. Болград за сольовим складом та мінералізацією / П. С. Лозовіцький // Часопис картографії. Вип.10. 2014. С. 250—281.
- Ялпух [Архівовано 17 березня 2022 у Wayback Machine.] / Українська загальна енциклопедія: Книга Знання. В 3-х т. — Т. 3: С–Я / Під гол. ред. І. Раковського. — Львів; Станиславів; Коломия: Рідна школа, 1933. — 676 с.
|
Це незавершена стаття з географії Молдови. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
Це незавершена стаття з географії Одеської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
