Ян Каменецький (гетьман)
| Ян Каменецький | |
|---|---|
| Jan Kamienecki | |
| Народився | 1463 |
| Помер | 1513 |
| Країна |
.svg){kind=small} Республіка Польща |
| Знання мов | польська |
| Посада | польний гетьман коронний |
| Військове звання | ротмістр |
| Рід | Каменецькі |
| Батько | Генріх Андреас Кам'янецький |
| Мати | Катарина з Пеньонжкова |
| Родичі | брат Миколай Каменецький |
| Брати, сестри | Миколай Каменецький, Генрик Каменецькийd і Марцін Каменецький |
| У шлюбі з | Анна Бучацька |
| Діти |
Миколай (пом. 1519) Катарина Ганна Малґожата |
 Герб Пилява | |
Ян Каменецький (пол. Jan Kamieniecki; близько 1463 — 1513) — польський шляхтич. Польний гетьман коронний[1] 1505–1509, придворний королів Яна I Ольбрехта і Олександра Яґеллончика, староста белзький, буський, холмський і городельський (1502), каштелян львівський (1508).
Біографія[ред. | ред. код]
Народився близько 1463 року. Син каштеляна сяноцького Генріха Андреаса Кам'янецького (1430—1488) і Катажини з Пеньонжкова. Мав братів: Миколая, Генріха, Станіслава, Клеменса, Марціна і трьох сестер.
Після брата Генрика (староста белзький, загинув 23 серпня 1494 в битві з татарами під Вишнівцем) став старостою белзьким, вперше згаданий 25 травня 1495. 28 серпня 1499 вперше згаданий як буський староста.[2] 1497 р. — брав участь у невдалому військовому поході польського короля Яна I Ольбрахта на Молдавію.
Мав прихильність короля Олександра Ягеллончика; позичав йому гроші. 24 березня 1502 р. отримав від нього зобов'язання повернути до 16 квітня 1503 р. 1900 флоринів, у випадку несплати король мав надати йому Буськ та Лопатин у Белзькому воєводстві. 20 травня 1505 король надав пожиттєво Лопатин з 8-ма селами з умовою будівництва протягом 4-х років дерев'яного замку «z izbicami» в Лопатині між Стиром і лопатинськими болотами. 16 листопада 1503 отримав від короля доручення відбудувати знищену татарами «форталіцію» в Буську, наказ був поновлений у січні 1504 з обіцянкою повернення коштів. 23 липня 1504 отримав від короля село Богородчани, конфісковане у Грицька Креховецького, який під час молдовської окупації Покуття перейшов на сторону господаря Штефана III.
У 1506 (25 вершників; у вересні місяці[3]) і 1509 роках брав участь у двох кампаніях під проводом свого старшого брата — великого гетьмана коронного Миколая Каменецького на Молдавію. В 1507 році завдав поразки татарам біля Воронова (тепер Сокальський район);[4] командував корогвою вершників під загальною командою Богуміла Чурніна, після якого у 1508 році став командиром оборони поточної з титулом гетьман («лат. campiduktor»). Після нападу буджацьких татар на Волинь за намовою Міх. Глинського мав 500 вершників, взнав про напад 23 липня, був поблизу Меджибожа. Об'єднався з відділами старост: вінницького — Романа — та брацлавського — Андрія Сангушків та навколишньою шляхтою, вирушив доганяти татар «Чорним шляхом». Того дня догнав їх під Красиловом (біля Воронового городища), було вбито коло 2000 нападників. У 1505–1509 роках мав посаду польного гетьмана коронного. Один з головних керівників оборони тодішніх південних польських кордонів.
У 1509 році (між 21 лютого і 28 березня) був призначений каштеляном львівським, командування обороною поточною передав Яну Творовському. Командував обороною поточною у першому кварталі 1509, маючи ледве 700 коней. Остання його військова справа — участь у молдавській виправі Миколая Камєнєцкого 1509 р.
Згідно епітафії в каплиці св. Миколая катедри на Вавелі помер на 50 році життя в першій половині 1513 р.
Сім'я[ред. | ред. код]
Був одружений з Анною Бучацькою — дочкою Пйотра Бучацького (внучкою Міхала Бучацького) з Чешибісів (які отримав як віно). В шлюбі народились:
- Миколай (пом. 1519) — наприкінці червня 1513 р. призначений на праві «доживоття» буським старостою; помер бездітним
- Катажина — дружина гетьмана найманців Якуба Сецигньовського, який став буським старостою після смерті швагра
- Ганна — дружина: 1) каштеляна малогоського Станіслава Вспінка з Бондкова; 2) сандомирського воєводи Яна Тенчинського
- Беата Малґожата — дружина Миколая Святоплука-Болестрашицкого
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Poczet hetmanów Rzeczypospolitej. Hetmani koronni pod redakcją Mirosława Nagielskiego. — Warszawa, 2005. — S. 391. (пол.)
- ↑ Spieralski Z. Kamienecki Jan h. Pilawa (ok. 1463—1513)… — S. 512—513.
- ↑ Spieralski Z. Kamienecki Jan h. Pilawa (ok. 1463—1513)… — S. 513.
- ↑ Woronów (2) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1893. — Т. XIII. — S. 955. (пол.) — S. 955. (пол.)
Джерела[ред. | ред. код]
- Gawęda S. Rozwój Latyfundium Kamienieckich… // Krosno — studia z dziejów miasta i regionu, T. III, red. Stanisław Cynarski. — Kraków, 1995. — S. 67. (пол.)
- Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… [Архівовано 2 березня 2014 у Wayback Machine.] — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1738. — T. 2. — 761 s. (пол.)
- Spieralski Z. Kamienecki Jan h. Pilawa (ok. 1463—1513) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk. — Tom XI/…, zeszyt …. — 638 s. — S. 512—513. (пол.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Historia Zamku Kamieniec (Odrzykoń). (пол.)
- Jan Kamieniecki z Moskorzowa h. Pilawa (ID: 9.330.74) [Архівовано 19 червня 2017 у Wayback Machine.]. (пол.)
|
Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
.svg){kind=small}
|
Це незавершена стаття про особу Польщі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
