10-та окрема бригада спеціального призначення (РФ)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 13:05, 28 лютого 2023, створена InternetArchiveBot (обговорення | внесок) (Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.9.3)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
10-та окрема бригада спеціального призначення
рос. 10-та отдельная бригада специального назначения
КраїнаРосія Росія
ВидПовітрянодесантні війська Російської Федерації
ТипСпецназ
Чисельністьбригада
У складіПівденний військовий округ
ШтабМолькін
Війни/битвиВійна на Донбасі (2014)

Російсько-Українська війна (2022) Бої за Миколаїв

Бої за Херсон

10-та окрема бригада спеціального призначення (10 ОБрСпП, в/ч 51532) — формування військ спеціального призначення Збройних сил Російської Федерації чисельністю у бригаду. Підпорядковується ГУ ГШ ЗС РФ. Дислокується на хуторі Молькін у межах муніципального району міста Гарячий Ключ Краснодарського краю у Південному військовому окрузі.

Історія

Бригада була створена в 2003 році, коли у Молькін було передислоковано особовий і командний склад військових частин 46266 і 11659. В Росії вона стала вважатися правонаступницею радянської 10-ї бригади спеціального призначення, хоча не має до неї відношення.

У 2004 році бригада вела бойові дії у Чечні. 2011 року бригаду нагороджено орденом Жукова.

На базі бригади на хуторі Молькін розташований тренувальний табір «Молькіно» приватної військової компанії Вагнера, де російські найманці готуються перед «відрядженнями», зокрема, до України та Сирії.

Склад

До складу бригади входять:

  • 85-й, 95-й, 104-й та 551-й окремі загони спеціального призначення (у кожному 3 роти),
  • загін спецрадіозв'язку (2 роти),
  • школа молодших спеціалістів (2 навчальні роти),
  • рота спецозброєння (включно зі взвод БПЛА),
  • рота матеріального забезпечення,
  • рота технічного забезпечення,
  • рота охорони й супроводу,
  • рота медичного забезпечення,
  • управлінські підрозділи.

Втрати

Із відкритих джерел відомо про деякі втрати бригади:

Російсько-грузинська війна:

п/п Прізвище, ім'я, по-батькові Звання Дата народження Дата смерті
1. Абдуллін Раушан Мухамедович[1]
(рос. Абдуллин Раушан Мухамедович)		 рядовий 08.08.2008
2. Соловйов Василій Геннадійович[1]
(рос. Соловьёв Василий Геннадьевич)		 рядовий 08.08.2008
3. Шрейдер Олександр Володимирович[1]
(рос. Шрейдер Александр Владимирович)		 рядовий 08.08.2008

Російсько-українська війна:

п/п Прізвище, ім'я, по-батькові Звання Дата народження Дата смерті
1. Пітірімов Віктор[2]
(рос. Питиримов Виктор)		 єфрейтор 14.08.2014
2. Зеленков Євген[3]
(рос. Зеленьков Евгений)		 старший лейтенант до 24.03.2022
3. Калайда Семен[4]
(рос. Калайда Семён)		 25.04.1999 до 07.04.2022
4. Кірієнко Дмитро Вікторович[5]
(рос. Кириенко Дмитрий Викторович)		 прапорщик до 27.04.2022
5. Колядов Володимир Геннадійович[6]
(рос. Колядов Владимир Геннадьевич)		 старший лейтенант 1994 14.05.2022
6. Рєховський Іван Анатолійович[7]
(англ. Реховский Иван Анатольевич)		 капітан 02.07.2022
7. Захарченко Вадим Олександрович[8]
(рос. Захарченко Вадим Александрович)		 єфрейтор 02.07.2022
8. Паносян Ваче[9]
(рос. Паносян Ваче)		 1978 до 17.09.2022
9. Євдошенко Дмитро Олександрович[10]
(рос. Евдошенко Дмитрий Александрович)		 єфрейтор 11.10.2022


Озброєння

  • 25 од. БТР-80
  • 12 од. ГАЗ-233014 СТС Тигр
  • Iveco LMV Рись
  • 10 од. Урал-63095 «Тайфун-У».

Джерела

Примітки

  1. ↑ а б в Неофициальный список потерь российской армии в Грузии - afivedaywar. sites.google.com. Процитовано 3 липня 2022.
  2. ↑ Погибший на Донбассе российский военный Питиримов Виктор. Twitter (укр.). Процитовано 20 червня 2022.
  3. ↑ 31летний уроженец Суровикино старший лейтенант #10обрспн Евгений Зеленьков выполнил приказ и сложил голову на полях сражений. Не зря же он РВВДКУ заканчивал. Twitter (рос.). Процитовано 20 червня 2022. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |1= (довідка)
  4. ↑ Памяти Семена Калайды посвящается. Газета - Белоглинские вести (ru-RU) . 7 квітня 2022. Архів оригіналу за 29 травня 2022. Процитовано 20 червня 2022.
  5. ↑ Новопавловский прапорщик #10обрспн #гру Кириенко Дмитрий Викторович сегодня проводился в последний путь. А ведь мог бы ещё жить да жить, если бы героически не ездил в Украину. Twitter (рос.). Процитовано 20 червня 2022. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |1= (довідка)
  6. ↑ Уроженец станицы Березанской Краснодарского края, выпускник РВВДКУ (да, опять), казак-старший лейтенант #10обрспн Владимир Геннадьевич Колядов 1994 г.р. освобождал Украину от нацистов, 14/05/22 встретил снайпера и умер. Twitter (рос.). Процитовано 20 червня 2022. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |1= (довідка)
  7. ↑ Spetsnaz Captain Реховский Иван Анатольевич (Rekhovsky Ivan Anatolievich) from the 10th Independent Special Forces Brigade of the GRU was killed in Ukraine on 2 July. Twitter (англ.). Процитовано 12 серпня 2022. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |1= (довідка)
  8. ↑ Разведчик-снайпер #10обрспн ефрейтор Вадим Александрович Захарченко 02/07/22 пошёл в разведку в район высоты 14.88 и там принял решение получить звание героя РФ (посмертно). Twitter (рос.). Процитовано 23 серпня 2022. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |1= (довідка)
  9. ↑ 6196. Паносян Ваче
  10. ↑ Vasilyeva, Yuliya (30 листопада 2022). Ефрейтор Евдошенко Дмитрий Александрович. Vechnaya Pamyat (ru-RU) . Процитовано 24 січня 2023.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=10-та_окрема_бригада_спеціального_призначення_(РФ)&oldid=38622593