1-ша танкова армія (РФ)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
1-ша танкова армія
(з 2014)

1-ша загальновійськова армія
(1994—1998)


1-ша танкова армія
(1992—1994)
рос. 1-я гвардейская Краснознаменная танковая армия
Емблема
На службі 1992—1999
2014—дотепер
Країна Росія Росія
Вид  Сухопутні війська РФ
Тип  Танкові війська
Чисельність армія
У складі Західний військовий округ
Штаб м. Одинцово Московської області
Війни/битви

Російське вторгнення в Україну (2022)

Нагороди Російська гвардія Орден Червоного Прапора

Медіафайли на Вікісховищі

1-ша гвардійська Червоного прапора танкова армія (1 ТА, в/ч 73621[1], 11161[2]) — військове об'єднання Сухопутних військ Збройних сил Росії чисельнісю в армію. Перебуває у складі Західного військового округу. Штаб армії — Баковка (Одинцовський район Москви).

З лютого 2022 року армія бере участь у повномасштабному вторгненні РФ в Україну, веде бої на харківському напрямку.

Історія[ред. | ред. код]

У 1991 році 1-ша гвардійська танкова армія Радянської армії почала процес переведення зі Східної Німеччини до Смоленська. Після розпаду СРСР увійшла до складу Збройних сил РФ.

У 1994 році переформована на 1-шу загальновійськову армію.

1 травня 1998 року (за іншими даними, 1999 року) армія була розформована.

Російсько-українська війна[ред. | ред. код]

Армія була відновлена 13 листопада 2014 року. Прискорене формування 1-ї танкової армії у 2014 році було викликане початком російської агресії проти України й переведенням з Муліно (67 км на захід Нижнього Новгорода) до Воронежа командування 20-ї гвардійської загальновійськової армії.

Російське вторгнення в Україну 2022 року[ред. | ред. код]

У 2022 році з'єднання армії брали участь у повномасштабному вторгненні РФ в Україну. Вони вели бої у наступі на Харків.

3 березня 2022 року повідомлялося, що під Харковом українські військові взяли в полон офіцерів і танкістів 1-го танкового полку 2-ї гвардійської Таманської мотострілецької дивізії. Зокрема, це були 22 танкісти на чолі із заступником командира полку з озброєння та з командиром танкового батальйону цього ж полку.[3]

26 березня українські джерела повідомили про те, що в перші дні оборони Охтирки і боїв за Тростянець 93-тя бригада ЗСУ уразила командний пункт 96-ї окремої розвідувальної бригади разом із керівним складом.[4]

27 березня, за даними ГУР МОУ, командувача 1-ї танкової армії генерал-лейтенанта Сергія Киселя було знято з посади. Озвучена причина — втрати та невдале командування, зокрема втеча російської армії з Тростянця.[2]

Склад[ред. | ред. код]

2018[ред. | ред. код]

2022[ред. | ред. код]

Командування[ред. | ред. код]

Командувачі[ред. | ред. код]

Начальники штабу[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Юрий Бараш. Современное состояние воздушно-космической обороны России и перспективы её развития. Часть 1 // Виклики і ризики. — ЦДАКР, 2019. — № 16 (127) (30 серпня). — С. 62.
  2. а б Через розгром у Тростянці застрелився комполку Кантермировської дивізії РФ, а командувача армії звільнили, – розвідка. novynarnia.com (укр.). 27 березня 2022. Архів оригіналу за 31 березня 2022. Процитовано 4 квітня 2022.
  3. Zaxid.net. Українські військові розгромили першу танкову армію Росії під Харковом. ZAXID.NET (укр.). Архів оригіналу за 19 березня 2022. Процитовано 29 березня 2022.
  4. 93-тя бригада ЗСУ звільнила місто Тростянець, погнавши Кантемировську дивізію. ФОТО. novynarnia.com (укр.). 26 березня 2022. Архів оригіналу за 31 березня 2022. Процитовано 4 квітня 2022.
  5. Архівована копія. Архів оригіналу за 25 грудня 2018. Процитовано 23 грудня 2018.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]