14-та зенітна дивізія (Третій Рейх)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
14-та зенітна дивізія (Третій Рейх)
14. FlaK-Division
Прапор командира дивізії Люфтваффе
На службісічень 1942 — 8 травня 1945
КраїнаТретій Рейх Третій Рейх
НалежністьВермахт Вермахт
ВидЛюфтваффе Люфтваффе
РольВійська протиповітряної оборони
Чисельністьзенітна дивізія
62 550 о/с[Прим. 1][1]
У складіДив. Командування
Гарнізон/ШтабЛейпциг
Війни/битвиДруга світова війна
Стратегічна повітряна оборона Рейху
Командування
Визначні
командувачі
Вальтер Феєрабенд

14-та зенітна дивізія (Третій Рейх) (нім. 14. FlaK-Division) — зенітна дивізія Вермахту, що діяла протягом Другої світової війни у складі Повітряних сил Третього Рейху.

Історія

[ред. | ред. код]

14-та зенітна дивізія була сформована у січні 1942 року під керівництвом генерал-майора Вальтера Феєрабенда на заміну 2-ї зенітної дивізії, передислокованої на Східний фронт. Головним завданням з'єднання було забезпечення протиповітряної оборони в районі Галле-Лейпциг-Цайц.

На 13 січня 1943 року дивізія мала у своєму складі 36 важких і 26 середніх і легких зенітних батарей.

Після вступу Червоної армії в Німеччину частина підрозділів дивізії брала участь в обороні Галле, Лейпцига і Дессау. Штаб і кілька моторизованих підрозділів дивізії було відправлено в Мекленбург (Гагенов, Шверін), де перебували до кінця війни.

Райони бойових дій

[ред. | ред. код]

Командування

[ред. | ред. код]

Командири

[ред. | ред. код]

Підпорядкованість

[ред. | ред. код]
Час Корпус Командування/Флот Штаб
1942
лютий Люфтгау III Лейпциг
1943
1 січня Люфтгау III Лейпциг
1944
1 січня Люфтгау III Лейпциг
1945
1 січня Люфтгау III Лейпциг

Склад

[ред. | ред. код]
Лютий 1942[2] Листопад 1943 Січень 1944 Жовтень 1944
3-й зенітний полк
33-й зенітний полк
I./42-го зенітного полку
90-й зенітний полк
120-й зенітний полк
138-й зенітний полк
140-й зенітний полк
300-й зенітний полк
7-й зенітний прожекторний полк[Прим. 2]
73-й зенітний прожекторний полк
134-й дивізіон повітряної розвідки[Прим. 3]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
Виноски
  1. Персонал Люфтваффе: 28 000, RAD 18 000, хлопці підтримки Люфтваффе (Luftwaffenhelper) 6 000, жінки-зенітники (Flak Helferinnen) 3 050, угорці та італійці 900, радянські військовополонені 3 600, інші 3 000
  2. Flakscheinwerfer-Regiment 7
  3. Luftnachrichten-Abteilung 134
Джерела
  1. 14. Flak-Division
  2. 14. Flak-Division.

Посилання

[ред. | ред. код]
  • 14. Flak-Division. на lexikon-der-wehrmacht.de. (нім.)
  • 14. Flak-Division. на ww2.dk. (англ.)
  • 14. Flak-Division. на axishistory.com. (англ.)

Література

[ред. | ред. код]
  • Karl-Heinz Hummel: Die deutsche Flakartillerie 1935—1945. Ihre Großverbände und Regimenter. VDM, Zweibrücken 2010, ISBN 978-3-86619-048-1, S. 57, 58.(нім.)
  • Horst-Adalbert Koch, Heinz Schindler, Georg Tessin: FLAK. Die Geschichte der Deutschen Flakartillerie und der Einsatz der Luftwaffenhelfer. Podzun Verlag, 2. Auflage, Bad Nauheim 1965, S. 449.