2-га парашутна дивізія (Третій Рейх)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
2-га парашутна дивізія
2. Fallschirmjäger-Division
2nd Fallschirmjäger Division Logo.svg
Емблема 2-ї парашутної дивізії
На службі лютий 1943 — квітень 1945
Країна Третій Рейх Третій Рейх
Належність Вермахт Вермахт
Вид Люфтваффе Люфтваффе
Тип Fallschirmschützenabzeichen der Luftwaffe.jpg повітряно-десантні війська
Чисельність повітряно-десантна дивізія
Командування 7-ма армія
52-й армійський корпус
25-й армійський корпус
88-й армійський корпус
63-й армійський корпус
Прізвисько «Зелені дияволи»
(нім. Grüne Teufel)
Війни/битви Друга світова війна

Середземноморський ТВД

Східний фронт

Західний фронт

Командири
Визначні
командири
генерал парашутних військ Герман-Бернхард Рамке
Меморіал десантникам 2-ї парашутної дивізії, які загинули під час боїв у Італії. 1943

2-га парашу́тна диві́зія (нім. 2. Fallschirmjäger-Division) — парашутна дивізія, з'єднання у складі повітряно-десантних військ Німеччини, що брала участь у бойових діях на Західному фронті та Східному фронті Другої світової війни.

Історія[ред.ред. код]

У січні 1943 Верховне командування Вермахту прийняло рішення про створення ще одної парашутної дивізії. З метою формування нового з'єднання зі складу 1-ї парашутної дивізії був виведений 2-й парашутний полк, що мав багато ветеранів бойових дій. Зокрема, особовий склад, що надходив до складу дивізії комплектувався з інших десантних підрозділів та частин, які зазнали серйозних втрат в боях.

У травні 1943 остаточно не завершив формування дивізії, десантна дивізія була направлена в Авіньйон у Франції, де вона, разом з 1-ю парашутною, увійшла до складу 9-го повітряного корпусу. Влітку 1943 корпус був перекинутий до Італії й був включений до складу резерву 10-ї армії.

9 вересня 1943 року після капітуляції Італії дивізія була введена у Рим, де брала участь в операції із роззброєння частин італійських збройних сил. Протягом дня десантники встановили контроль над Римом і подавили всі невеликі осередки опору італійців, найзначніша сутичка мала місце у Монтеротондо, де діяв 2-й батальйон 6-го парашутного полку. Через 3 дні 1-ша парашутна рота 7-го полку брала участь у спеціальній операції з врятування Муссоліні з гірського готелю в районі гори Гран Сассо д'Італія (італ. Gran Sasso d'Italia).

У той же час 1-й батальйон 2-го парашутного полку був висаджений на острові Лерос в Егейському морі, який зайняли британські війська після капітуляції італійців. До 16 листопада 1943 острів був відбитий у британців.

У жовтні 1943 дивізія була відправлена на Східний фронт, в районі на захід від Києва, де стримувала наступ частин Червоної Армії. 15 грудня 1943 дивізія була перекинута авіацією в район Кіровограда для протидії прориву радянських військ. У районі Кіровограда дивізія займала оборону до березня 1944, коли поновився наступ Червоної Армії. Через загрозу оточення наприкінці березня 1944 дивізія відступила за річку Буг.

У травні 1944 дивізія намагалася ліквідувати радянський плацдарм за річкою Дністер. Наприкінці травня, через великі втрати, була виведена на переформовування до Німеччини, в район Кельна.

6 червня 1944 року під час висадки англо-американських військ в Нормандії, 6-й парашутний полк дислокувався на півострові Котантен, недалеко від місця висадки американської 101-ї повітряно-десантної дивізії. 6-й полк брав участь в боях, у тому числі в обороні міста Сен-Ло. 13 червня 1944 останні підрозділи дивізії були екстрено направлені з Кельна в район Бреста (Франція), хоча поповнення ще не було завершене. У липні 1944 залишки 6-го парашутного полку були знищені у Фалезському котлі.

9 серпня 1944 решта підрозділів дивізії, а також 343-тя піхотна дивізія і деякі підрозділи кригсмарине, були оточені і обложені в Бресті (Франція), американським 8-м армійським корпусом. Німецький гарнізон в Бресті (під командуванням генерала парашутних військ Бернхарда Рамке) оборонявся до 20 вересня 1944. Потім залишки гарнізону капітулювали, лише одному батальйону 2-го парашутного полку удалося прорватися.

У вересні 1944 дивізія розпочала друге формування в місті Амерсфорт (Голландія) й у грудні була готова до ведення бойових дій. З січня 1945 брала участь в боях на заході Німеччині, закінчила війну у квітні 1945 в Рурському котлі.

Bundesarchiv Bild 101I-571-1722-16, Russland, Fallschirmjäger im Wald.jpg Bundesarchiv Bild 101I-527-2348-21, Kreta, Fallschirmjäger vor Start mit Ju 52.jpg Bundesarchiv Bild 101I-579-1954-29, Italien, getarnter Fallschirmjäger.jpg Destroyedconvoycarentan.jpg
Німецький парашутист.
Кіровоград.
Грудень 1943
Німецькі десантники перед
посадкою на борт Ю-52.
Додеканеська кампанія.
Листопад 1943
Десантник на вогневій позиції.
Італія.
1943
Американські солдати на місті
загибелі німецьких десантників
зі складу 6-го парашутного полку
2-ї дивізії. На задньому плані знищена
машина Volkswagen Typ 166

Райони бойових дій дивізії[ред.ред. код]

Склад дивізії[ред.ред. код]

Бойовий склад 2-ї пдд[1][2][3]
лютий 1943
лютий 1943
  • штаб дивізії (Stab (Stab, Rest-Kommando, Flugbereitschaft, Kradmeldezug);
  • 2-й парашутний полк (нім. Fallschirm-Jäger-Regiment 2);
  • 6-й парашутний полк (нім. Fallschirm-Jäger-Regiment 6);
  • 7-й парашутний полк (нім. Fallschirm-Jäger-Regiment 7);
  • 2-й артилерійський полк (нім. Fallschirm-Artillerie-Regiment 2);
  • 2-й протитанковий батальйон (нім. Fallschirm-Panzer-Jäger-Abteilung 2);
  • 2-й саперний батальйон (нім. Fallschirm-Pionier-Bataillon 2);
  • 2-й батальйон зв'язку (нім. Luftnachrichten-Abteilung der Fallschirm-Jäger-Division 2);
  • санітарний батальйон (нім. Fallschirm-Sanitäts-Abteilung).
жовтень 1944
жовтень 1944
  • штаб дивізії;
  • 2-й парашутний полк
  • 7-й парашутний полк
  • 23-й парашутний полк (Fallschirm-Jäger-Regiment 23)
  • 2-й артилерійський полк
  • 2-й протитанковий батальйон
  • 2-й саперний батальйон
  • 2-й кулеметний батальйон (Fallschirm-MG-Bataillon 2)
  • 2-й зенітний батальйон (Fallschirm-Flak-Abteilung 2)
  • 2-й батальйон зв'язку
  • санітарний батальйон.

Командири дивізії[ред.ред. код]

Нагороджені дивізії[4][ред.ред. код]

Knight's Cross of the Iron Cross with Oakleaves, Swords, and Diamonds.png Кавалери Лицарського хреста Залізного хреста з Дубовим листям, Мечами та Діамантами 1
(генерал парашутних військ
Герман-Бернхард Рамке)
Ritterkreuz des Eisernen Kreuzes-I.png Кавалери Лицарського хреста Залізного хреста з Дубовим листям та Мечами 0

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Günter Roth / Hans M. Stimpel: Die deutsche Fallschirmtruppe 1936—1945 — Führung in der deutschen Fallschirmtruppe und der Korpsgeist der Fallschirmjäger, Verlag Mittler, Hamburg 2008. ISBN 3-8132-0864-8
  • James Lucas — Storming Eagles: German Airborne forces in World War II
  • Volkmar Kühn: Deutsche Fallschirmjäger im Zweiten Weltkrieg. Motorbuch-Verlag 12. Auflage 1999
  • Willi Kammann: Der Weg der 2. Fallschirmjäger-Division. 3. Auflage. Schild, München 1998
  • Volker Griesser: Die Löwen von Carentan. Das Fallschirmjäger-Regiment 6 1943—1945. VS-Book
  • James Lucas: Die Wehrmacht von 1939—1945: Zahlen, Daten, Fakten. Tosa, 2004