23-тя зенітна дивізія (Третій Рейх)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
23-тя зенітна дивізія
23. FlaK-Division
Підрозділ 88-мм зенітної гармати FlaK 18/36/37/41 на вогневій позиції. Німецько-радянський фронт
На службі 10 жовтня 1943 — 28 квітня 1945
Країна Третій Рейх Третій Рейх
Належність Вермахт Вермахт
Вид Люфтваффе Люфтваффе
Роль Війська протиповітряної оборони
Чисельність зенітна дивізія
У складі Див. Командування
Гарнізон/Штаб Бобруйськ
Війни/битви

Друга світова війна
Східний фронт

Командування
Визначні
командувачі
Оскар Форбугг
Курт Андерсен

23-тя зенітна дивізія (нім. 23. FlaK-Division) — зенітна дивізія Вермахту, що діяла протягом Другої світової війни у складі Повітряних сил Третього Рейху.

Історія з'єднання[ред. | ред. код]

23-тя зенітна дивізія сформована 10 жовтня 1943 року під командуванням оберста Ганса-Вільгельма Фіхтера. Для цього був використаний особовий склад розформованої 22-ї авіапольової дивізії Люфтваффе. З 7 грудня 1943 року дивізія була підпорядкована XXVII фельд-люфтгауптштурмбаннфюреру групи армій «Центр» у тиловому районі Східного фронту з командним пунктом на південь від Мінська. Там їй доручили командування зенітними частинами, розташованими в зоні відповідальності 6-го повітряного флоту. Станом на 1 січня 1944 року 23-тя зенітна дивізія мала у своєму підпорядкуванні такі полки:

23-тя зенітна дивізія та підпорядковані їй полки часто зазнавали організаційних змін. Вже 1 березня 1944 року 125-й зенітний полк забрали з дивізії та передали до іншого з'єднання. У червні 1944 року дивізія брала участь у наземних боях з радянськими частинами східніше Варшави. Вона діяла у складі 9-ї армії і мала у своєму складі 22 важкі батареї, 16 важких зенітних батарей, 16 батарей транспортування, спостереження та оповіщення, 14 середніх і легких батарей та 4 прожекторні батареї.

1 липня 1944 року з-під командування дивізії передали також 101-й зенітний полк, у результаті чого тільки 80-й зенітний полк залишився в розпорядженні дивізійного командування. Але незабаром дивізію посилили іншими частинами ППО. В ході ведення запеклих боїв на Східному фронті полки 23-ї зенітної дивізії зазнали великих втрат. Окремі частини дивізії ще 20 січня вели бої у фортеці Позен. 30 січня 1945 року командування 23-ю зенітною дивізією прийняв генерал-майор Курт Андерсен. Тим часом сили дивізії в ході наступу були передислоковані в район Шверіна. Наприкінці січня 1945 року їхній командний пункт був розташований у Віллігзее. Звідти штаб дивізії керував силами протиповітряної оборони в районі Нойзальц-Зеден, чисельність яких на початок лютого 1945 року зросла до 50 важких батарей, але лише з 10 середніми і легкими батареями та однією прожекторною батареєю. У цей час 23-я зенітна дивізія все ще була підпорядкована 9-й армії.

У лютому командний пункт штабу дивізії знову передислокували, цього разу до Бад-Зарова. Останній відомий статус дивізії на 16 квітня 1945 року був наступним:

З розвалом Одерського фронту і знищенням 9-ї армії дивізія опинилася в Гальбському мішку, де була майже повністю розгромлена. Командним пунктом в останні дні війни був Деберіц. Подробиці про місцезнаходження штабу дивізії невідомі.

Райони бойових дій[ред. | ред. код]

Командування[ред. | ред. код]

Командири[ред. | ред. код]

Підпорядкованість[ред. | ред. код]

Час Корпус Командування/Флот Штаб
1943
7 грудня II корпус ППО 6-й повітряний флот Білорусь
1944
1 січня II корпус ППО 6-й повітряний флот Білорусь
листопад I корпус ППО 6-й повітряний флот Східна Польща
1945
1 січня II корпус ППО 6-й повітряний флот Каліш/Шверін
25 січня II корпус ППО 6-й повітряний флот Бранденбург/Берлін

Склад[ред. | ред. код]

1 січня 1944[1][2] 23 січня 1944 лютий 1944 23 січня 1945 лютий 1945 26 квітня 1945
7-й зенітний полк
23-й моторизований зенітний полк 23-й моторизований зенітний полк
31-й зенітний полк
34-й зенітний полк
35-й зенітний полк
53-й зенітний полк
85-й зенітний полк
101-й моторизований зенітний полк
125-й моторизований зенітний полк
140-й зенітний полк
182-й зенітний полк
143-тя рота повітряного спостереження[Прим. 1]
рота зв'язку

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Виноски
  1. Luftnachrichten-Betriebs-Kompanie 143
Джерела
  1. 23. Flak-Division.
  2. 23. Flak-Division

Посилання[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Karl-Heinz Hummel: Die deutsche Flakartillerie 1935—1945. Ihre Großverbände und Regimenter. VDM, Zweibrücken 2010, ISBN 978-3-86619-048-1, S. 100 f.(нім.)
  • Horst-Adalbert Koch, Heinz Schindler, Georg Tessin: FLAK. Die Geschichte der Deutschen Flakartillerie und der Einsatz der Luftwaffenhelfer. Podzun Verlag, 2. Auflage, Bad Nauheim 1965, S. 449.