7-ма повітряна дивізія (Третій Рейх)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
7-ма повітряна дивізія
7. Flieger-Division
Kommandeur einer Fliegerdivision.svg
Прапор 7-ї повітряної дивізії
На службі 1 вересня 1938 — 1 травня 1943
Країна Третій Рейх Третій Рейх
Належність Вермахт Вермахт
Вид Люфтваффе Люфтваффе
Тип Fallschirmschützenabzeichen der Luftwaffe.jpg повітряно-десантні війська
Чисельність повітряно-десантна дивізія
Командування 11-й повітряний корпус
Війни/битви Друга світова війна
Командири
Визначні
командири
генерал парашутних військ Ріхард Гайдріх
генерал-полковник Курт Штудент
Не варто плутати з 7-ю парашутною дивізією Люфтваффе часів Другої світової війни
Висадка десанту на острів Крит. Травень 1941

7-ма пові́тряна диві́зія (нім. 7. Flieger-Division) — повітряно-десантна дивізія, елітне з'єднання Люфтваффе у складі повітряно-десантних військ Третього Рейху часів Другої світової війни. З 1 травня 1943 переформована на 1-шу парашутну дивізію Люфтваффе.

Історія дивізії[ред.ред. код]

Польська кампанія[ред.ред. код]

Наприкінці Польської кампанії була здійснена висадка двох батальйонів дивізії на два польські аеродроми (посадочним способом). Метою цих десантів було недопущення евакуації з країни вищого державного і військового керівництва Польщі. Під час однієї з висадок десантники вступили в бій з польськими військами і зазнали перших втрат.

Норвезька кампанія[ред.ред. код]

14 квітня 1940 року був здійснений парашутний десант (одна рота, 185 парашутистів) з метою захвату залізничного вузла Думбос (між Осло і Тронхеймом, в центрі південної частини Норвегії). Після 6 днів боїв проти норвезьких військ (два батальйони), парашутисти, що залишилися в живих були узяті в полон.

14 травня 1940 року був здійснений наступний парашутний десант (один батальйон) у районі Нарвіка (на півночі Норвегії), для посилення німецьких військ, що вели бойові дії там проти британських і польських військ.

Вторгнення до Нідерландів і Бельгії[ред.ред. код]

У ході вторгнення німецьких військ до Бельгії дивізія брала участь у проведенні 4-х парашутних десантів (кожен силою до роти) для захвату трьох ключових мостів і форту Ебен-Емаель. Всі десанти пройшли успішно, (бельгійці встигли висадити в повітря лише один міст).

Під час захвату Нідерландів були проведені парашутні та посадочні десанти (спільно з 22-ю планерною дивізією) з метою зайняття Гааги, трьох ключових мостів і аеродрому біля Роттердама. В цілому операції пройшли вдало, проте невдачею закінчилася лише спроба зайняти Гаагу (десантники зазнали великих втрат).

Операція «Маріта»[ред.ред. код]

Після вторгнення 6 квітня 1941 року німецьких військ до Греції, був проведений парашутний десант (силами одного 2-го парашутного полку) для захвату стратегічно важливого моста через Коринфський канал. Десантники вдало захопили підходи до мосту та утримували свою позицію, відбиваючи атаки австралійських військ, до підходу основних німецьких сил.

Критська повітряно-десантна операція[ред.ред. код]

20 травня 1941 року 7-ма повітряна дивізія разом з окремим десантно-штурмовим полком генерал-майора Майнделя десантувалася на острів Крит, з метою захвату плацдармів та забезпечення подальшої висадки на аеродромах 5-ї гірсько-стрілецької дивізії.

Десантування здійснювалося в чотирьох головних районах:

Висадка на перших двох пунктах була проведена вранці 20 травня, силами по полку в кожному (штаб дивізії — в другому пункті висадки, при цьому командир дивізії генерал-лейтенант Зюссман загинув, командування дивізією прийняв на себе командир 2-го парашутного полку, полковник Штурм), решта сил дивізії висадилася в останніх двох пунктах в другій половині дня 20 травня.

Аеродром Малеме, що наполегливо обороняється новозеландською бригадою, німецькі десантники змогли захопити на другий день операції, там відразу ж почалася висадка гірських єгерів, доставлених транспортними літаками.

Єгері остаточно подавили оборону новозеландців в цьому районі.

Потім єгері зайняли порт Ханья і рушили далі в східному напрямі. Вони деблокували групи парашутистів біля Ретімнона і Геракліона, змусивши залишки австралійських і британських військ (якими командував новозеландський генерал-майор Бернард Фрейберг) залишити Крит.

1 червня 1941 року острів Крит повністю перейшов під контроль німецьких військ. Проте німецькі парашутисти зазнали в цій операції вельми важких втрат.

Східний фронт (1941–1943)[ред.ред. код]

24 вересня 1941 року 7-ма повітряна дивізія отримала наказ про відправку на Східний фронт, під Ленінград.

29 вересня 1941 року два полки (1-й і 3-й) дивізії зайняли ділянку фронту в районі Неви. Ці полки брали участь в бойових діях (як піхота) до середини грудня, коли були відправлені на відпочинок до Німеччини. 2-й полк дивізії з листопада 1941 року воював (також як піхота) південніше, в районі Волхова, і був відправлений на відпочинок в червні 1942 року.

У жовтні 1942 року дивізія була знов відправлена як піхота на Східний фронт, в район Ржева. Після важких боїв дивізія була в квітні 1943 року знов відведена в тил (до Франції), і з травня 1943 року переформована на 1-шу парашутну дивізію.

Склад дивізії[ред.ред. код]

Бойовий склад 7-ї пдд[1]
Постійні
1939
  • штаб дивізії;
  • 1-й парашутний полк (Fallschirm-Jäger-Regiment 1);
  • 2-й парашутний полк (Fallschirm-Jäger-Regiment 2);
Непостійні
10 травня 1940
  • 3-й парашутний полк (Fallschirm-Jäger-Regiment 3);
  • десантно-штурмовий полк (Luftlande Sturmregiment);
  • штурмовий батальйон Коха (Sturmabteilung ‘Koch’);
  • 7-й артилерійський батальйон (Fallschirmjäger Artillerie Abteilung);
  • 7-й протитанковий батальйон (Fallschirmjäger Panzerjäger Abteilung 7);
  • 7-й зенітний батальйон (Fallschirmjäger Flak Battalion 7);
  • кулеметний батальйон (Fallschirmjäger MG);
  • саперний батальйон (Fallschirmjäger Pioneer Battalion);
  • 7-й санітарний батальйон (Fallschirmjäger San Abteilung 7);
  • 7-ма транспортна рота (Transport Kompanie 7);
  • розвідувальний загін (Recon Squadron);
  • 7-й парашутно-розвідувальний батальйон (Luft Nachrichten Abteilung 7);
  • 1-й резервний батальйон (Fallschirmjäger Ergänzungs Battalion 1);
  • 2-й резервний батальйон (Fallschirmjäger Ergänzungs Battalion 2);
  • 1-ша, 2-га, 3-тя парашутні школи (Fallschirmschule 1,2,3).
травень 1941

Командири дивізії[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Günter Roth / Hans M. Stimpel: Die deutsche Fallschirmtruppe 1936–1945 — Führung in der deutschen Fallschirmtruppe und der Korpsgeist der Fallschirmjäger, Verlag Mittler, Hamburg 2008. ISBN 3-8132-0864-8
  • Brian L. Davis, Chris Ellis, Michael Sharpe, Mike Verier Airborne At War: 7th Flieger Division & the 82nd Airborne Division (Elite Attack Forces). — Book Sales, Inc., 2008. — 192 с. — ISBN 0785823247. (англ.)
  • Bruce Quarrie, Chris Ellis 7TH FLIEGER DIVISION: Student's Fallschirmjager Elite. — Chartwell Books. — Ian Allan Publishing, 2001. — 96 с. — (Spearhead Series). — ISBN 0711028559. (англ.)
  • Bruce Quarrie German Airborne Divisions: Blitzkrieg 1940-1941. — Oxford, United Kingdom : Osprey Publishing, 2004. — 95 с. — ISBN 1-84176-571-6. (англ.)