2010: Одіссея Два

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
«2010: Друга одіссея»
ArthurCClarke 2010OdysseyTwo.jpg
оправа першого видання у Великій Британії
Автор Артур Кларк
Назва мовою оригіналу 2010: Odyssey Two
Країна Велика Британія Велика Британія
Мова англійська
Серія Космічна Одіссея
Жанр Наукова фантастика
Видавництво Клуб сімейного дозвілля
Видано Січень 1982
Видано українською Червень 2017
Перекладач(і) Вікторія Зенгви
Сторінок 224
ISBN 978-617-12-3361-4
Попередній твір 2001: Космічна Одіссея
Наступний твір 2061: Одіссея Три

«2010: Одіссея Два» (англ. 2010: Odyssey Two) — науково-фантастичний роман Артура Кларка, написаний в 1982 році. Роман є другою частиною тетралогії «Моноліт».

Сюжет роману є продовженням не попереднього роману «2001: Космічна Одіссея», а його екранізації — фільму Стенлі Кубрика «Космічна одіссея 2001 року». Всі радянські персонажі носять прізвища відомих дисидентів, що залишилось не поміченим для цензури СРСР.

Сюжет[ред. | ред. код]

У 2010 році на допомогу «Дискавері 1» вирушає радянський космічний корабель «Олексій Леонов» (з найбільш сучасним двигуном «Сахаров») із спільним радянсько-американським екіпажем на борту. Перед новою експедицією стоїть ряд питань: що трапилося із попередньою експедицією; загадкове повідомлення Девіда Боумана; дослідження моноліта на орбіті Юпітера.

Раптово їх обганяє китайський космічний корабель «Шен». Приземлившись для дозаправки водою на Європі і анексувавши її Китаєм, китайська експедиція несподівано гине від нападу невідомої живої істоти. Єдиний вцілілий член екіпажу передає по радіо подробиці.

Команда відновлює функціонування корабля «Дискавері 1» і вводить в дію штучний інтелект HAL 9000. Комп'ютер повідомляє всі подробиці попередньої експедиції а також мотивує свої дії, які привели до загибелі попереднього екіпажу.

В цей час Девід Боуман за вказівкою своїх «старших друзів» повертається через ТМА-2 в Сонячну систему і досліджує сучасний рівень цивілізації на Землі, а також зародки розумного життя на Європі, Іо та Юпітері.

Девід Боуман через HAL 9000 повідомляє доктору Хейвуду Флойду попередження якомога швидше покинути орбіту Юпітера: «Якщо ви пробудете тут більше 15 днів, то загинете». Моноліт ТМА-2, що тисячі років перебував в точці Лагранжа L1 супутника Іо, переміщується до Юпітера. Вчені спостерігають дивовижне явище — замість одного моноліта з'являється два і їх кількість росте в геометричній прогресії. Моноліти перетворюють водень на тяжчі хімічні елементи, чим збільшують щільність планети.

Відліт космічного корабля можливий лише при певному взаємному розташуванні Юпітера і Землі на їхніх орбітах, у так званому «стартовому вікні». Команда «Олексія Леонова» вирішує використати другий корабель як розгінний ступінь, однак штучний інтелект HAL 9000 бачить в цьому свою загибель. Його творець, інженер Чандра в довгій розмові переконує HAL 9000 допомогти врятуватися людям.

Юпітер починає перетворюватися на зірку, яку люди називають Люцифер. Девід Боуман повертається на «Дискавері 1», щоб віддати останній наказ HAL 9000 — відправити по радіо повідомлення «ВСІ ЦІ СВІТИ — ВАШІ, ОКРІМ ЄВРОПИ. НЕ НАМАГАЙТЕСЯ ВИСАДИТИСЬ НА НІЙ». Корабель руйнується під дією випромінювання зірки, однак Боуман забирає свідомість HAL 9000 із собою і перетворює його на сутність подібну до себе.

В 20 001 році живі створіння Європи з допомогою моноліта розвились в первісну цивілізацію, і можуть спостерігати вогні людських колоній на близьких до них супутниках Іо, Каллісто та Ганімеді. Моноліт надійно оберігає місцеву цивілізацію від спроб землян висадитись на Європі.

Серія[ред. | ред. код]

Написання[ред. | ред. код]

2010 стала першою книгою Кларка написаною на комп'ютері. Першу чверть роману була написана на електричній друкарській машинці, а завершена на мікрокомп'ютері Archives III (виготовленому в м. Давенпорт, Айова). Під час роботи над твором Кларк черпав натхнення від музики Жан-Мішеля Жарра, Вангеліса та Джона Вільямса. Причому Жарр сам був великим прихильником першої частини серії і придбавши книгу з продовженням, несподівано для себе виявив своє ім'я в супроводжуючій подяці. Це підштовхнуло його розпочати листування з Кларком, що призвело до подальшої дружби[1].

В 2010 році Жарр вирішив вшанувати пам'ять Артура Кларка, назвавши своє перше світове турне «2010»[2].

Примітки[ред. | ред. код]