226-та стрілецька дивізія (СРСР, II формування)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
226-та Глухівсько-Київська стрілецька дивізія
На службі сформована 22 липня 1943
Країна СРСР СРСР
Вид загальновійськова
Тип
Війни/битви Німецько-радянська війна
Почесні найменування Орден Червоного Прапора Орден Суворова II ступеня

226-та стрілецька Глухівсько-Київська Червонопрапорна ордена Суворова 2-го ступеня дивізія — стрілецька дивізія, загальновійськове з'єднання РСЧА в часи Другої Світової війни.

Історія з'єднання[ред. | ред. код]

Дивізія сформована 22 липня 1943 року в Курській області на базі 42-ї і 129-ї окремих стрілецьких бригад.

У бойових діях Другої світової війни з 31 липня 1943 року. Воювала у складі 60-ї, 18-ї і 1-ї гвардійської і 38-ї армій Центрального, Воронезького, 1-го Українського і 4-го Українського фронтів.

Дивізія відзначилась в битві за відвоювання Глухова на Сумщині. За відвоювання Глухова наказом Верховного Головнокомандувача від 31 серпня 1943 року 226-та стрілецька дивізія удостоєна почесного найменування «Глухівська».

У ніч на 26 вересня частини дивізії на підручних засобах форсували Дніпро і захопили плацдарм на його правому березі, в районі села Ясногородка Київської області, де більше місяця боролася за його розширення. Особливо жорстокі бої розгорілися за село Рови і утримання «ровського коридору», з якого вона потім перейшла в наступ. «За мужність і героїзм, проявлені при форсуванні Дніпра і утримання плацдарму на його правому березі», двадцяти трьом воїнам дивізії Указом Президії Верховної Ради СРСР від 17 жовтня 1943 року були присвоєні звання Героя Радянського Союзу. Серед нагороджених був і перший командир дивізії полковник Василь Якович Петренко.

Прорвавши сильноукріплену оборону противника в районі Ровів, дивізія просунулася в південно-західному напрямку, чим сприяла військам 1-го Українського фронту у відвоюванні столиці України міста Києва, за що їй наказом Верховного Головнокомандувача № 37 від 6 листопада 1943 року було присвоєно почесне найменування «Київська». В ході Битви за Київ дивізією були відвоювані населені пункти Федорівка, Катюжанка, Феневичі, Блідча, Кухарі, Тетерів, Головки, Любовичі, Малин, Чоповичі, Хотинівка, Стремигород, а 17 листопада, в результаті стрімкого удару опанувала великим залізничним вузлом і потужним опорним пунктом оборони противника Коростенем, за що наказом Верховного Головнокомандувача № 44 від 18 листопада 1943 року дивізія була представлена до ордена Червоного Прапора.

Братська могила бійців 226-ї дивізії у Ясногородці. Серед похованих Герої Радянського Союзу:
Поляков Володимир Хомович;
Макеєв Олексій Васильович;
Крикуненко Веніамін Олександрович;
Нікітченко Іван Моїсейович.

З боями дивізія пройшла шлях від Києва до Праги. Бойові дії завершила 11 травня 1945 року в Чехословаччині. Нагороджена орденом Суворова 2-го ступеня.

Бойовий склад[ред. | ред. код]

Командири дивізії[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]