1-ша гвардійська армія (СРСР)
| 1-ша гвардійська армія СРСР | |
|---|---|
_с_офицерами_штаба_на_линии_Арпада._1944_г.jpg) | |
| Засновано | 1942  |
| Країна |  СРСР |
| Належність | Південно-Східний фронт, Сталінградський фронт, Донський фронт, Резерв Ставки ВГК, Південно-Західний фронт, 3-й Український фронт, 1-й Український фронт, 4-й Український фронт, Київський військовий округ |
| Вид | сухопутні війська |
| Тип | .svg){kind=small} РСЧА |
| Роль | загальновійськова |
| Чисельність | армія |
| Війни/битви | Німецько-радянська війна Сталінградська битва Ворошиловградська операція (1943) Проскурівсько-Чернівецька операція Львівсько-Сандомирська операція Східно-Карпатська операція Західно-Карпатська операція Моравсько-Остравська операція Празька операція * Оломоуцька операція |
| Почесні найменування |  |
| Розпущено | 1990 |
| Командування | |
| Визначні командувачі | генерал-лейтенант Голіков П. І., генерал-майор Москаленко К. С., генерал-полковник Гречко А. А. |
Пе́рша гварді́йська а́рмія (1 гв. А) — загальновійськова армія у складі Збройних сил СРСР під час Німецько-радянської війни та післявоєнний час.
1-ша гвардійська армія першого формування створена 6 серпня 1942 року директивою Ставки ВГК від 5 серпня 1942 року на базі управління 2-ї резервної армії і п'яти гвардійських стрілецьких дивізій (37-ї, 38-ї, 39-ї, 40-ї і 41-ї) з безпосереднім підпорядкуванням Ставці ВГК.
9 серпня армія була включена до складу Південно-Східного фронту, 18 серпня передано Сталінградському фронту, а 28 вересня перепідпорядкована Донському фронту. Брала участь в оборонній битві на північно-західних підступах до Сталінграду, завдала ряду контрударів по противнику, що прорвався до Волги, внесла великий внесок в оборону міста.
16 жовтня армія була виведена до резерву Ставки ВГК, її війська передано до складу 24-ї армії. 25 жовтня 1942 року припинила своє існування, її польове управління пішло на формування польового управління Південно-Західного фронту 2-го формування (директива Ставки ВГК від 22 жовтня 1942 року).
- Командувачі:
- генерал-лейтенант Голіков П. І. (серпень 1942 року);
- генерал-майор артилерії Москаленко К. С. (серпень-жовтень 1942 року);
- генерал-майор Чистяков І. М. (жовтень 1942 року);
- Член Військової ради: дивізійний комісар Абрамов Н. В. (серпень—жовтень 1942 року);
- Начальник штабу: полковник Іванов С. П. (серпень—жовтень 1942 року).
1-ша гвардійська армія другого формування створена 5 листопада 1942 року (директива Ставки ВГК від 1 листопада 1942 року) в складі Південно-Західного фронту 2-го формування шляхом перетворення 63-ї армії. До складу армії увійшли 4-й та 6-й гвардійські стрілецькі, 1-й гвардійський механізований корпуси, 1-ша, 153-тя і 197-ма стрілецькі дивізії.
Брала участь в Сталінградських стратегічних оборонній та наступальній операціях радянських військ. Вийшовши на берег річки Крива, прикривали правий фланг ударного угруповання фронту. Потім у взаємодії з 5-ю танковою армією створила зовнішній фронт оточення військ противника.
5 грудня 1942 року 1-ша гвардійська армія перейменована на 3-тю гвардійську армію Південно-Західного фронту 2-го формування.
- Командувач: генерал-лейтенант Лелюшенко Д. Д. (листопад-грудень 1942 року);
- Член Військової ради: бригадний комісар Колєсніченко І. С. (листопад-грудень 1942 року);
- Начальник штабу: генерал-майор Крупенніков І. П. (листопад-грудень 1942 року).
1-ша гвардійська армія третього формування створена 8 грудня 1942 року (директива Ставки ВГК від 5 грудня 1942 року) з оперативної групи військ Південно-Західного фронту 2-го формування, а польове управління армії утворено з управління 4-ї резервної армії. До складу армії увійшли 4-й та 6-й гвардійські стрілецькі, 18-й танковий корпус та 153-тя стрілецька дивізія.
Бойові дії почала в складі Південно-Західного фронту в ході контрнаступу радянських військ під Сталінградом. У січні-лютому 1943 року вела наступ у Донбасі, в липні брала участь в Ізюм-Барвінківській наступальній операції, а в серпні-вересні — в операції по звільненню Лівобережної України. У жовтні польове управління 1-ї гвардійської армії, передавши свої війська 46-й армії, було передислоковане в район Конотопа, а потім на схід від Києва.
20 жовтня армія перепідпорядкована 3-му Українському фронту, 25 жовтня виведена в резерв Ставки ВГК, а 12 листопада включена до складу 1-го Українського фронту, де об'єднала 74-й, 94-й, 107-й стрілецькі корпуси. У листопаді-грудні війська 1-ї гвардійської армії брали участь в відбитті контрнаступу противника на київському напрямку, а з 24 грудня — у наступальній Житомирсько-Бердичівській операції. До кінця лютого 1944 року війська 1-ї гвардійської армії перегруповані в район на південний схід від Шепетівки. У березні-квітні вели наступ на напрямку головного удару фронту в Проскуровсько-Чернівецькій операції, після чого брали участь в оточенні й розгромі 1-ї танкової армії противника під Кам'янець-Подільським.
У липні-серпні 1944 року 1-ша гвардійська армія брала участь у Львівсько-Сандомирській стратегічній операції, відвоювавши 27 липня Станіслав (нині Івано-Франківськ). 5 серпня включена до складу 4-го Українського фронту 2-го формування і у вересні — жовтні брала участь у Східно-Карпатській стратегічній операції, вийшла на територію Закарпатської України і перетнула кордон Чехословаччини. У ході Західно-Карпатської стратегічної операції 1945 року 1-ша гвардійська армія з частиною сил 1-го чехословацького армійського корпусу прорвала оборону противника і, переслідуючи його, вийшла до Моравсько-Остравського промислового району Чехословаччини. Подолавши оборонні обводи, 30 квітня війська армії у взаємодії з 38-ю армією звільнили цей великий промисловий район. Армія з боями пройшла від східних кордонів Чехословаччини до Праги.
У серпні 1945 року 1-ша гвардійська армія припинила своє існування.
- Командувачі армією:
- генерал-лейтенант, з травня 1943 року генерал-полковник Кузнецов В. І. (грудень 1942 — грудень 1943 року);
- генерал-полковник Гречко А. А. (грудень 1943 — до кінця війни);
- Члени Військової ради:
- генерал-майор Рибінський І. Д. (грудень 1942 року — серпень 1943 року);
- генерал-майор Васильєв І. В. (серпень 1943 року — серпень 1944 року);
- полковник Шевяков М. В. (серпень 1944 року);
- генерал-майор Ісаєв К. П. (серпень 1944 — до кінця війни);
- Начальники штабу:
- генерал-майор Шлемін І. Т. (грудень 1942 року — січень 1943 року);
- генерал-майор Панюхов В. В. (січень 1943 року — січень 1944 року);
- генерал-майор Хетагуров Г. І. (січень 1944 — квітень 1944 року);
- генерал-лейтенант Батюня А. Г. (квітень 1944 — до кінця війни).
- Штаб — Чернігів
- окрема ескадрилья безпілотних засобів розвідки, Гончарівське
- 25-та гвардійська мотострілецька Синельниківсько-Будапештська Червонопрапорна, орденів Суворова і Богдана Хмельницького дивізія імені В. І. Чапаєва, Лубни
- 30-й окремий полк зв'язку, Чернігів
- 30-та окрема змішана авіаційна ескадрилья, Гончарівське (5 Мі-8 і 4 Мі-2)
- 48-й окремий батальйон хімічного захисту, Гончарівське
- 71-й гарматний артилерійський полк, Фастів (24 2А36 «Гіацинт-Б», 36 Д-20, 2 ПРП-3, 15 1В18, 5 1В19, 6 Р-145БМ)
- 72-га гвардійська мотострілецька Красноградська Червонопрапорна дивізія, Біла Церква
- 92-й окремий радіотехнічний батальйон, Чернігів (1 Р-145БМ)
- 102-га бригада матеріального забезпечення (штаб)
- 104-й окремий інженерно-саперний батальйон
- 108-ма зенітна ракетна бригада, Золотоноша (27 ЗРК 2К11А «Круг-А», в 1990 році було на оснащенні ЗРК Бук-М1[3])
- 123-тя ракетна бригада, Конотоп (9К79 «Точка»)
- 147-й окремий ремонтно-відновлювальний батальйон, Гончарівське
- 162-га ракетна бригада, Біла Церква (12 9К72 «Ельбрус»)[4] (до складу входять 3 ракетні дивізіони і технічна батарея)
- 307-й кадрований окремий батальйон РЕБ, Чернігів
- 314-й окремий батальйон охорони та забезпечення, Чернігів
- 318-та окрема гелікоптерна ескадрилья вогневої підтримки, Біла Церква (12 Мі-24В/П, Мі-9, 6 Мі-8)[5]
- 346-та гармата артилерійська бригада (кадра), Біла Церква
- 367-й вузол зв'язку, Чернігів
- 417-й окремий інженерно-саперний батальйон, Чернігів
- 761-й розвідувальний артилерійський полк, Кременчук
- 720-й окремий переправно-десантний батальйон, Охтирка
- 820-та окрема рота спеціального призначення, Чернігів[6]
- 832-й окремий батальйон розвідки зараження, Чернігів (13 К-611)
- 908-й окремий десантно-штурмовий батальйон, Гончарівське (в 1989 році батальйон розформували)[7]
- 961-й реактивний артилерійський полк, Фастів (36 БМ-21 «Град», 9 1В18, 3 1В19)
- 976-й протитанковий артилерійський полк, Фастів (протитанкова зброя і 5 Р-145БМ, 53 МТ-ЛБТ)
- 4214-та база зберігання військової техніки, Пирятин (187 Т-64, 11 БМП-1, 15 БРМ-1К, 12 БМ-21 «Град» — розформована 136-та мотострілецька дивізія
- 5193-тя база зберігання озброєння та спорядження, Умань (колишня 204-та мотострілецька дивізія, озброєння 210 Т-54, 11 БМП-1, 11 БРМ-1К, 12 9П138 Град, 27 Р-145БМ, 1 Р-156БТР, 2 УР-67, 6 МТ-55А та 22 МТ-ЛБТ і можливо бронетехніка 41 танкової дивізії)[8][9]
- 5196-та база зберігання озброєння та спорядження (колишня 200-та мотострілецька дивізія, з 1991 року об'єднана з 4214-ю базою зберігання озброєння та техніки)[10]
- 5198-ма база зберігання озброєння та спорядження (колишня 47-ма мотострілецька дивізія, з 1991 року об'єднана з 39 дивізією)[11]
- 5198-ма база зберігання військової техніки, Конотоп (172 Т-55, 28 БМП-1, 15 БРМ-1К, 12 БМ-21 «Град», 22 МТ-ЛБТ — розформована 172-га мотострілецька дивізія
- 6289-та база зберігання майна, Черкаси — розформована 41-ша гвардійська танкова дивізія[12]
- ↑ [chrome-distiller://949a0e06-723a-45f1-a0ce-473a5d097d46_b5b111d722683ab9de06bbc1f2e4e872e2194b9ab445cab56a36aafcb1ad48a3/?title=%D0%92%D0%BE%D0%BE%D1%80%D1%83%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8B%D0%B5+%D0%A1%D0%B8%D0%BB%D1%8B+%D0%A1%D0%A1%D0%A1%D0%A0+%D0%BD%D0%B0+%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D0%B8%D0%BD%D0%B5+%D0%B2+1991+%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D1%83&time=198934515&url=https%3A%2F%2Fweb.archive.org%2Fweb%2F20170812134836%2Fhttps%3A%2F%2Fyv-gontar.io.ua%2Fs204760%2Fvoorujennye_sily_sssr_na_ukraine_v_1991_godu chrome-distiller://949a0e06-723a-45f1-a0ce-473a5d097d46_b5b111d722683ab9de06bbc1f2e4e872e2194b9ab445cab56a36aafcb1ad48a3/?title=%D0%92%D0%BE%D0%BE%D1%80%D1%83%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8B%D0%B5+%D0%A1%D0%B8%D0%BB%D1%8B+%D0%A1%D0%A1%D0%A1%D0%A0+%D0%BD%D0%B0+%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D0%B8%D0%BD%D0%B5+%D0%B2+1991+%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D1%83&time=198934515&url=https%3A%2F%2Fweb.archive.org%2Fweb%2F20170812134836%2Fhttps%3A%2F%2Fyv-gontar.io.ua%2Fs204760%2Fvoorujennye_sily_sssr_na_ukraine_v_1991_godu].
{{cite web}}: Пропущений або порожній|title=(довідка) - ↑ Адамс, Джон (12 червня 2023). Вооруженные Силы СССР в 80-е годы. Альтернативная История (рос.). Процитовано 18 квітня 2026.
- ↑ 108th Anti-Aircraft Missile Brigade. www.ww2.dk. Процитовано 18 квітня 2026.
- ↑ Розформовані військові частини. 16 лютого 2022. Процитовано 9 травня 2026.
- ↑ Розформовані військові частини. 16 лютого 2022. Процитовано 8 травня 2026.
- ↑ Wayback Machine. desantura.org. Архів оригіналу за 6 серпня 2017. Процитовано 18 квітня 2026.
- ↑ 908th independent Landing-Assault Battalion. www.ww2.dk. Процитовано 18 квітня 2026.
- ↑ 41st Guards Tank Division. www.ww2.dk. Процитовано 18 квітня 2026.
- ↑ 204th Motorised Rifle Division. www.ww2.dk. Процитовано 18 квітня 2026.
- ↑ 200th Motorised Rifle Division. www.ww2.dk. Процитовано 18 квітня 2026.
- ↑ 47th Motorised Rifle Division. www.ww2.dk. Процитовано 18 квітня 2026.
- ↑ 41st Guards Tank Division. www.ww2.dk. Процитовано 18 квітня 2026.
- Левченко В. С. Сражение в Карпатах (Наступление 1-й гвардейской армии. Сентябрь — ноябрь 1944 г.). — Москва, 1960 (рос.)
- Гречко А. А. Освобождение Киева. Краткий военно-исторический очерк. — Москва: «Знание», 1973. — 96 с. (рос.)
- Гречко А. А. Через Карпаты. — 2-е изд. — Москва, 1972. (рос.)
- Каримов Р., Лерман А. Твои герои, Первогвардейская!: Воспоминания ветеранов бывшей 1-й гвардейской армии. — Чернигов, 1994. — 83 с. (рос.)
- Герои освобождения Прикарпатья / Сост. Венков Б. С. — Ужгород: «Карпаты», 1970. — 224 с. (рос.)
- 1-ша Гвардійська армія на www.victory.mil.ru[недоступне посилання з грудня 2018](рос.)
- Перечни вхождения соединений и частей РККА в состав Действующей армии в 1939-45 гг. [Архівовано 17 грудня 2018 у Wayback Machine.]
- Справочник Освобождение городов [Архівовано 14 травня 2009 у Wayback Machine.]
- 1-я гвардейская армия [Архівовано 13 квітня 2016 у Wayback Machine.]
- 1-я гвардейская общевойсковая армия
