Очікує на перевірку

90 (число)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

90

дев'яносто

87 88 89 90 91 92 93

Факторизація: 2×3×3×5
Римський запис: XC
Двійкове: 101 1010
Вісімкове: 132
Шістнадцяткове: 5a
Натуральні числа   Список чисел

90 (дев'яно́сто[1], рідше дев'ятдеся́т[2]) — натуральне число між 89 і 91.

Назва

[ред. | ред. код]

Слово «дев'яносто» є унікальною східнослов'янською лексемою, невідомою в інших слов'янських мовах[3], окрім давньопольського dziewiętnosto (1420 рік). Воно вважається похідним від прасл. *devę(t)nòsъto < пра-і.є. *h₁néwn̥(d)ḱomtom («дев'ять десятків»)[3]. За менш правдоподібною версією, «дев'яносто» утворене від словосполучення *дев'ять-до-ста — з наступною дисиміляцією д — н, або від *деся-до-ста[3][4].

Слово «дев'ятьдесят» нетипове для східнослов'янських мов, в Україні поширене в південно-західних говірках. У західнослов'янських і південнослов'янських, навпаки, вживається тільки лексема «дев'ятьдесят» (пол. dziewięćdziesiąt, чеськ. devadesát, болг. і мак. деведесет, серб. деведесет/devedeset, словен. devétdeset, староцерк.-слов. девѧть десѧтъ). Походить від прасл. *devętь desętъ («дев'ять десятків»)[3].

У старих словниках для позначення числа «90» трапляється форма «дев'ятьдесят» (у «Словарі Грінченка» наводиться тільки ця форма)[5], у сучасних словниках (СУМ-11, СУМ-20) — форма «дев'яносто», а «дев'ятьдесят» позначена «діал.».

Позначення

[ред. | ред. код]
  • З XIV століття у кириличній цифірі позначалося буквою Ч («червь»), раніше — грецькою буквою Ҁ («коппа»).

Математика

[ред. | ред. код]

У науці

[ред. | ред. код]

В інших сферах

[ред. | ред. код]
  • 90 рік; 90 рік до н. е., 1990 рік
  • ASCII-код символу «Z»
  • У Сполучених Штатах Національний закон про максимальну швидкість забороняв обмеження швидкості вище 90 км/год з 1974 по 1987 рік.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Дев'яносто // Словник української мови : у 20 т. / НАН України, Український мовно-інформаційний фонд. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
  2. Дев'ятдесят // Словник української мови : у 20 т. / НАН України, Український мовно-інформаційний фонд. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
  3. а б в г Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Н. С. Родзевич та ін. — 572 с.
  4. Зоряна Купчинська, Володимир Пілецький. Історична граматика української мови [Архівовано 23 квітня 2017 у Wayback Machine.]. Навчальний посібник для студентів філологічних факультетів. — Видання друге, виправлене та доповнене
  5. Дев'ятьдесят // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.

Посилання

[ред. | ред. код]