Східнослов'янські мови

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Східнослов'янські мови
   Країни, де східнослов'янські мови є офіційними
   Країни, де східнослов'янські мови є офіційними
Регіон: Східна Європа, Північна Азія, Центральна Європа
Класифікація: Індо-Європейська
 Слов'янська
Офіційний статус
Державна: Білорусь Білорусь
Росія Росія
Україна Україна
Коди мови

Східнослов'янські мови , руські мови— одна з трьох регіональних підгруп слов'янських мов, що поширена у Східній Європі. Сучасними східнослов'янськими мовами є три: українська, білоруська, російська[1]. Також іноді окремою мовою[2] вважають русинську, але в Україні вона вважається діалектом української мови (більшість філологів з України та інших країн, які досліджували ці говірки[3] вважають її кодифікованою або не кодифікованою групою говорів української мови). Східнослов'янські мови — найпоширеніші слов'янські мови у світі.

Класифікація[ред.ред. код]

Поширення[ред.ред. код]

Східнослов'янські мови до недавнього часу були поширеними лише на території Східної та Центральної Європи. Проте із зростом Російської імперії і її завоюваннями на сході російська мова — представниця східнослов'янських мов почала поширюватися і в Північно-східній Азії. Подібна ситуація виникла тоді, коли українські емігранти 19-20 століть почали селитися у Канаді, США, Бразилії, Аргентині та інших державах і тим самим поширювати українську мову на різних континентах.

Серед усіх східнослов'янських мов найпоширенішою є російська. Вона є рідною для близько 200 мільйонів осіб, 350 мільйонів людей узагалі володіють нею. Російська мова є офіційною в неслов'янських країнах: Казахстані, Киргизстані, а також у Абхазії, Південній Осетії та інших регіонах.

Історія[ред.ред. код]

Різноманітні теорії появи східнослов’янської спільності можна розділити на ті, в яких спільні риси пояснюються спільним походженням і на ті, в яких спільні риси пояснюються взаємовливом мов.

Генетичні[ред.ред. код]

Ці теорії не відкидають консолідацію, але вважають спільне походження мов важливішим.
Риси, що відрізняють східнослов’янські мови від інших слов’янських – результат існування окремої мови.
Вона виділилась з праслов’янської мови у VIII столітті з метатезою плавних (рос), що призвела до першого повноголосся. Друга палаталізація призвела до виділення північних говорів. Консолідація двох говорів дала давньоновгородський діалект. Занепад редукованих у ХІІ столітті поклав початок розпаду єдиної мови. Наступні політичні події – феодальна роздробленість та завоювання Гедиміновичів пришвидшили цей процес. Єдина мова розділилась на дві – східну і західну. Консолідація східної мови на землях, що залишилась під владою Рюриковичів, з давньоновгородським діалектом поклала початок російській мові. Втрати Гедиміновичами земель на користь Ягеллонів призвели до розпаду західної мови на білоруську та українську.[6]
Представники – О.О. Шахматов, М. С. Трубецькой, О.І. Соболевський, С.М. Кульбакин, А. Ю. Кримський, А. Москаленко, Ю. Карпенко, А. Залізняк, зарубіжні славісти Т. Лер-Сплавинський, О. Гуйер, В. Вондрак, А. Брюкнер, Л. Нідерле.

Консолідаційні[ред.ред. код]

Ці теорії не відкидають спорідненість східнослов’янських мов, але відносять її до часів праслов’янської єдності – не пізніше VII століття. Потім з праслов’янської мови виділилось від трьох до п’яти окремих мов – в залежності від автора.
Риси, що відрізняють східнослов’янські мови від інших слов’янських – результат консолідації цих мов в умовах існування різних держав. В часи Русі іншим мовам нав’язувались характерні риси давньоукраїнської, в часи ВКЛ – давньобілоруської, в часи Російської імперії – російської. Представники – С.Й. Смаль-Стоцький, М.С. Грушевський, І.О. Бодуен де Куртене, К.Т. Німчинов, О.Н. Синявський, Є.К. Тимченко, І.І. Огієнко, В.М. Ганцов, П.К. Ковалів, О. Горбач, Ю.В. Шевельов, С.І. Ткаченко, В.М. Русанівський, І.Г. Матвіяс, зарубіжні славісти Ф. Миклошич, А. Мейє, И. Шмідт

Політична складова[ред.ред. код]

На суперечки між вченими накладається політична ідеологія. Походження, розвиток та історію східнослов’янськ мов кожен трактує по-своєму. Відмінність існує навіть у назвах. Мову часів Київської Русі українські мовознавці називають давньоукраїнською, білоруські — давньобілоруською, російські — давньоруською.[7]
У Радянському союзі для широкого загалу подавався дуже спрощений варіант генетичної групи. Існування давньоновгородського діалекту, про який фахівцям відомо з другої половини ХІХ віку, замовчувалось. Розпад єдиної на території Київської Русі мови стався з політичних чинників, а не через внутрішню неоднорідність.
В той же час у професійній літературі викладались думки цілком консолідаційного характеру. Цитата з підручника «Порівняльна граматика української і російської мов» 1957 р.

« Ті три діалекти (південно-західний, західний та північно-східний), які в Київський Русі не встигли розчинитися в єдиній давньоруській мові, у зв’язку з розпадом Київський Русі і припиненням інтеграційних процесів дістали можливість розвиватися і лягли в основу мов трьох східнослов’янських народностей – української, російської і білоруської.  »

[8]

Порівняння лексики[ред.ред. код]


Дев'ять спільних рис білоруської, російської та української мов[9][10][11]

Дані з болгарської та польської мов наведені для показу відмінностей східнослов'янських мов від південно- та західнослов'янських.

  • Повноголосся (перше). Праслов’янські співзвуччя «tort», «tolt», «tert», «telt» змінились на «torot», «tolot», «teret», «telet», де «t» - будь-яка приголосна. Є наслідком метатези плавних.
Праслов'янська мова Білоруська мова Російська мова Українська мова Болгарська мова Польська мова
*gordъ го́рад, агаро́д го́род, огоро́д тільки горо́д град, градина gród, ogród
*golva галава голова голова глава głowa

Найбільш виражене в українській мові. В російській літературній мові значно редуковане через велику кількість запозичень з церковнослов’янської з неповноголоссям південного типу.

Праслов'янська мова Білоруська мова Російська мова Українська мова Болгарська мова Польська мова
*volga (та назва ріки) вільгаць влага волога влага wilgoć
  • Послідовний розвиток [l] эпентетичного після губних у непочатковій позиції з праслов'янських сполучень губних з [j]
Праслов'янська мова Білоруська мова Російська мова Українська мова Болгарська мова Польська мова
*zemja зямля земля земля земя ziemia
*lubjon люблю люблю люблю люблен lubię
*lovja лоўля ловля ловля ловът łowienie

Найбільш виражений у російській мові

Праслов'янська мова Білоруська мова Російська мова Українська мова Болгарська мова Польська мова
*sonce сонца солнце сонце слънце słońce
  • Спрощення груп *dl, *tl. Випадають звуки [d] [t], залишається [l]
Білоруська мова Російська мова Українська мова Польська мова
мыла мыло мило mydło
сала сало сало sadło

Найбільш виражене в російській мові. В білоруській та українській мовах виражене менше через велику кількість запозичень з польської мови.

Білоруська мова Російська мова Українська мова Польська мова
свердзел сверло свердло wiertło
  • Перехід початкового загальнослов’янського [e] в [o] перед складом, що містить [i], [e], [ě]
Праслов'янська мова Білоруська мова Російська мова Українська мова Болгарська мова Польська мова
*jelen алень олень олень елен jeleń
*jeden адин один один един jeden

Найбільш виражений в білоруській та українській мовах. В російській мові. виражений менше через велику кількість запозичень з церковнослов’янської мови.

Праслов'янська мова Білоруська мова Російська мова Українська мова Болгарська мова Польська мова
*jeden адзинка единица одиниця единица jednostka
  • Перехід груп *dj, *tj в [ʐ], [tʃ]
Білоруська мова Російська мова Українська мова Болгарська мова Польська мова
свечка свеча свічка свещ świeca
межа межа межа межа meza
  • Однаковий перехід редукованих. Вокалізація у сильній позиції «ъ»→«о», «ь»→«е». Занепад у слабкій позиції «ъ»→×, «ь»→ пом’якшення попередньої приголосної.
Церковнослов’янська мова Білоруська мова Російська мова Українська мова Болгарська мова Сербська мова Польська мова
сънъ сон сон сон сън сан sen
дьнь дзень день день ден дан dzień
  • Синтетична форма минулого часу, утворена з аналітичної. Ходи(ти бу)в → ходив. Заміна аористу на синтетичну форму. Риса спільна для північнослов’янських мов.
Білоруська мова Російська мова Українська мова Болгарська мова
аорист
Болгарська мова
перфект
Польська мова
Я хадзіў у школу Я ходил в школу Я ходив у школу Аз ходех на училище Аз ходил съм на училище Chodziłem do szkoły
  • Редукція форм дієслова «бути» у теперішньому часі
Білоруська мова Російська мова Українська мова Болгарська мова Польська мова
я ёсць я есть я є аз съм (ja) jestem
ты ёсць ты есть ти є ти си (ty) jesteś
ён ёсць он есть він є той има on jest
мы ёсць мы есть ми є ние имаме (my) jesteśmy
вы ёсць вы есть ви є вие има
яны ёсць они есть вони є те са oni są
  • Спільною рисою синтаксису літературних мов є опускання присудка, якщо він виражений дієсловом «бути» у теперішньому часі.
Білоруська мова Російська мова Українська мова Болгарська мова Польська мова
я дурань я дурак я дурень аз съм глупа jestem głupi


Дванадцять спільних рис української та білоруської мов[9]
  • Подібна рефлексація плавних з колишнім слабким редукованим: *trъt < укр. крию, біл. крыю, рос. крою, *tlъt < укр. глитати, біл. глытаць, рос. глотаю
  • Зміна [l] в нескладовий [ụ]: *tьlt < укр. вовк [ў], біл. воўк, рос. волк
  • Асиміляція звука [j] та поява подовження м’яких передньоязикових: *tьj < укр. суддя, весілля, біл. судзя, вяселле, рос. судья, веселье
  • Втрата початкового [i] та поява приставних голосних: *jь > i: *jьgrati > укр. грати, біл. граць, рос. играть, *rьža > укр. іржа, біл. іржа, рос. ржавчина
  • Позиційні чергування [w]/[ụ] та [i]/[ị]: укр. Він іде в школу./Вони йдуть у школу., біл. Ён ідзе ў школу./Яны йдуць у школу., рос. Он идёт в школу./Они идут в школу.
  • Втрата зімкненого задньоязикового етимологічного *g > українське [ɦ], білоруське [γ], російське [g]
  • Злиття двох праслов'янських префіксів: *sь, *iz > укр. з роботи, біл. з работы, рос. с работы
  • Протетичні приголосні: *jesenь > укр. осінь, біл. восень, рос. осень, *ognь > укр. вогонь, рос. огонь, *ulica > укр. вулиця, біл. вуліца, рос. улица, *ovьca > укр. вівця, біл. гаўца, рос. овца
  • Збереження чергування задньоязикових зі свистячими в іменниках: укр. на дорозі, біл. на дарозе, рос. на дороге
  • Збереження чергування [ɦ]/[ʒ], [k]/[t͡ʃ] у 2 особі однини наказового способу: укр. біжи, печи, біл. бяжы, пячы, рос. беги, пеки
  • Збереження кличного відмінка: укр. сину, коню, біл. сыну, коню, рос. сын, конь
  • Втрата кінцевого закінчення у 3-ій особі дієслів теперішнього та майбутнього часів: укр. бере, каже, біл. бярэ, кажа, рос. берёт
Три спільні риси української та російської мов[9]
  • Наявність м'яких приголосних [ď], [ť]: укр. діти, тісто, рос. дети, тесто — відсутні [ď], [ť] біл. дзеці, цеста,
  • Наявність твердої та м'якої фонеми [r], [r‘]: укр. раба, ряба, рос. рад, ряд — лише тверда біл. раб,
  • Збереження звука [j] у флексії називного відмінка повних прикметників: укр. новий, синій, рос. нóвый, синий — втрата звуку [j] біл. новы, сіні.


Десять спільних рис білоруської та російської мов
  • Акання властиве білоруський літературній мові. Хоча багато російських говорів є поно- або неповноокаючим, літературна російська мова сформувалась у смузі акаючих говорів, що простягалась у міжріччі Волги та Оки. В російській писемності не відображається.
Білоруська мова Російська мова Українська мова
сава
[sɑva]
сова
[sɐva]
сова
[sovɑ]
вада
[vɑda]
вода
[vɐda]
вода
[vodɑ]
  • В білоруській та російській мовах зберіглась різниця між ɨ первісними [ɨ] та [i]. В українській мові звуки [ɨ] та [i] змішались, давши [ɪ].

Примітка. Саме на цьому явищі базується фраза з популярної літератури: «Якщо в давніх написах літеру «и» читати наче це «ы», то слова звучать як українські».

Білоруська мова Російська мова Українська мова
мы
[mɨ]
мы
[mɨ]
ми
[mɪ]
ціха
[ʦixa]
тихо
[tixo]
тихо
[tɪxo]
  • В білоруській та російській мовах [ě] найчастіше перейшов в [e]. В українській мові – в [i] (Ікавізм).
Білоруська мова Російська мова
Стара орфографія
Російська мова
Нова орфографія
Українська мова
белы бѣлый белый білий
абед обѣдъ обед обід
вяха вѣха веха віха

Риса має порівняно велику кількість винятків

Білоруська мова Російська мова
Стара орфографія
Російська мова
Нова орфографія
Українська мова
дзе гдѣ где де
рэдзька рѣдька редька редька
мець имѣть иметь мати
хрэн хрѣнъ хрен хрон
  • Збереження давніх [о], [е] в білоруській та російській мовах та перехід їх в [i] у новозакритому складі української (Ікавізм).
Білоруська мова Російська мова Українська мова
Закритий склад
Українська мова
Відкритий склад
конь конь кінь коня
стол стол стіл стола
сем семь сім семи
печ печь піч печі
  • Різна вимова дзвінких приголосних у кінці слова. Оглушення в білоруській та російській мовах при збереженні дзвінкості в українській. Не відображається на письмі.
Білоруська мова Російська мова Українська мова
хлеб
[xl̪ʲɛp]
хлеб
[xl̪ʲɛp]
хліб
[xlib]
плоў
[plow]
плов
[plof]
плов
[plov]
  • Відсутність пом’якшення приголосних у суфіксах -ский, -зкий, -цкий в білоруській та російській мовах. Палаталізація приголосних [s], [z], [ʦ] у суфіксах -ський, -зький, -цький в українській мові.
Білоруська мова Російська мова Українська мова
украінскі украинский український
вузкі узкий вузький
ліпецкі липецкий липецький
  • Збереження пом’якшення приголосних [s], [z], [ʦ] перед [е], [i] в білоруській та російській мовах Депалаталізація приголосних перед [е], [i] в українській мові.
Білоруська мова Російська мова Українська мова
сястра
[s̞ʲastra]
сестра
[s̞ʲɛstra]
сестра
[sɛstra]
зелле
[z̞ʲɛll̪ʲɛ]
зелье
[z̞ʲɛljɛ]
зілля
[zill̪ʲa]
  • Нове закінчення -у в давальному відмінку однини іменників чоловічого роду у білоруській та російській мовах. Давне закінчення –ові, -еві в українській мові.
Білоруська мова Російська мова Українська мова
брату брату братові
сыну сыну синові
ткачу ткачу ткачеві
  • Відсутність синтетичної форми майбутнього часу дієслів в білоруській та російській мовах Наявність її в українській мові.
Білоруська мова Російська мова Українська мова
буду пісаць буду писать писатиму
буду хадзіць буду ходить ходитиму
  • Уживання пасивних дієприкметників теперішнього часу з суфіксом -м- в білоруській та російській мовах. Занепад таких форм в український мові
Білоруська мова Російська мова Українська мова
чытаемы читаемый який читається
абразаемы обрезаемый який обрізається


Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. The East Slavic languages, Ukrainian, Belorussian and Russian
  2. http://www.rusyn.org/images/1.%20Language%20of%20Carpathian%20Rus'.pdf
  3. Русинська мова. (укр.)
  4. Докладніше у статті Ізоглоса кентум-сатем
  5. Гіпотетична єдність у далекому минулому слов'янської і балтійської груп мов ґрунтується в основному на великій подібності у їхній лексиці. Балто-слов'янська мовна єдність чи прамова — одна з класичних проблем індоєвропейського мовознавства.
  6. А. Зализняк История русского языка
  7. М. Мозер Нові причинки до історії української мови
  8. Т.В. Баймут М.К. Бойчук М.К. Волинський М.А. Жовтобрюх, Т.П. Малина, С.П. Самійленко Порівняльна граматика української і російської мов. — Київ : Радянська школа, 1957. — 217 с.
  9. а б в Історія української мови. (укр.)
  10. СХІДНОСЛОВ’ЯНСЬКІ МОВИ
  11. Г.Д. Басова, А.В. Качура, А.В. Кіхно, В.П. Мусієнко, Н.Г. Озерова, Г.П. Олейник, Н.П. Романова, Є.С. Снітко, О.Є. Творонович Порівняльна граматика російської та української мов:Київ Наукова думка:2003

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]