Білозерська волость (Черкаський повіт)
| Білозерська волость | ||||
| Центр | Білозір'я | |||
|---|---|---|---|---|
| Площа | 29 698 (1886) | |||
| Населення | 8169 осіб (1886) | |||
| Густота | 25.2 осіб / км² | |||
Білозерська волость (Білозерська перша волость) — історична адміністративно-територіальна одиниця Черкаського повіту Київської губернії з центром у містечку Білозір'я.
Станом на 1886 рік складалася з 6 поселень, 3 сільських громад. Населення — 8169 осіб (4005 чоловічої статі та 4164 — жіночої), 1323 дворове господарства[1].
| Площа, десятин | У тому числі орної, десятин | |
|---|---|---|
| Сільських громад | 9510 | 5029 |
| Приватної власності | 49 | — |
| Надільної власності | 19800 | 104 |
| Іншої власності | 339 | 159 |
| Загалом | 29698 | 5292 |
Поселення волості:
- Білозір'я — колишнє державне містечко при озері Білому за 20 верст від повітового міста, 4200 осіб, 801 двір, православна церква, єврейський молитовний будинок, училище, 2 школи, 16 постоялих будинків, 21 лавка, 32 вітряних млини, цегельний завод. За 7 верст — залізнична станція Білозір'я.
- Дубіївка — колишнє державне село, 1246 осіб, 258 дворів, православна церква, школа, 2 постоялих будинки, 10 вітряних млинів.
- Хацьки — колишнє державне село при річці Тясмин, 1429 осіб, 255 дворів, православна церква, школа, 4 постоялих будинки, 8 вітряних млинів.
Старшинами волості були:
- 1909—1910 роках — Петро Телепенко[2],[3];
- 1912—1913 роках — Петро Степанович Покутний[4],[5];
- 1915 року — Тимофій Аввакумович Басс[6].
Примітки
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1909 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1909. XX + 214 + 261 с.
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1910 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1910. XVI + 252 + 289 с.
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1912 г. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1912. XX + 289 + 275 + 68 с.
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1913 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіевъ. Типографія Губернскаго Правленія, Софійск. пл., зданіе Присутствен. мѣстъ. 1912. XXI + 286 + 293 + 75 с.
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1915 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіевъ. Типографія Губернскаго Правленія, Софійск. пл., зданіе Присутствен. мѣстъ. 1915. XXI + 244 + 290 + 62 с.
Посилання
- Białozierze // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 197. (пол.)
- Białozierze, miasteczko nad jeziorem Białem // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1900. — Т. XV, cz. 1. — S. 131. (пол.)
|
Це незавершена стаття з історії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |