Велика Яблунівка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
село Велика Яблунівка
Країна Україна Україна
Область Черкаська область
Район/міськрада Смілянський район
Рада/громада Великояблунівська сільська рада
Код КОАТУУ 7123781501
Облікова картка картка 
Locator Dot2.gif
Розташування села Велика Яблунівка
Основні дані
Населення 1966
Поштовий індекс 20745
Телефонний код +380 4733
Географічні дані
Географічні координати 49°09′44″ пн. ш. 31°55′39″ сх. д. / 49.16222° пн. ш. 31.92750° сх. д. / 49.16222; 31.92750Координати: 49°09′44″ пн. ш. 31°55′39″ сх. д. / 49.16222° пн. ш. 31.92750° сх. д. / 49.16222; 31.92750
Середня висота
над рівнем моря
100 м
Місцева влада
Адреса ради 20745, Черкаська обл., Смілянський р-н, с. Велика Яблунівка, вул. Горького, 108 г, тел. 9-45-40
Сільський голова Комнатна Тетяна Борисівна
Карта
Велика Яблунівка is located in Україна
Велика Яблунівка
Велика Яблунівка
Велика Яблунівка is located in Черкаська область
Велика Яблунівка
Велика Яблунівка

Вели́ка Яблуні́вка (колишня Вовківка) — село в Україні, у Смілянському районі Черкаської області,центр сільської ради. Розташоване над річкою Тясмин, за 8 км на південь від районного центру міста Сміла за 5 км від залізничної станції ім. Шевченка.Площа адміністративних меж сільської ради – 3314,4 га. Кількість населення – 2035 осіб.

Персоналії[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Історія[ред.ред. код]

Сьогодення села сягає в глибоку сиву давнину.

У середині 50-х років XX ст. учні Велико-Яблунівської школи на березі Тясмину та в руслі його притоки, яка давно висохла, знайшли останки первісного велетня — мамонта (їх було взято в Академію УРСР як винятковий екземпляр).

Про заселення цієї місцини первісними людьми свідчать зна" молодими дослідниками дві камінні сокири з отвором для рукоят камінний молоток (газ. "Черкаська правда", 2 липня 1957 р.).

Поблизу Великої Яблунівки виявлено також кургани скіфського часу.

1838 р. Графи Бобринські в селі будують цукровий завод.

1846 р. З розширенням площ посівів цукрових буряків зросла по- реба в робочій силі. У селі засівалось 1500 десятин (1635 га) буряками, а обробітку яких було зайнято понад 3500 чоловік.

Середина XIX століття. "Яблуновка. Село при реке Тясмине в 2-х верстах от села Смелянки и в 4-х от м. Смелой. К востоку от села еще недавно тянулея превосходньїй лес, имевший в окружности 40 верст, но в настоящее время он опустошается сахарньїми заводами. У самой Яб- луновке находитея значительньш песочно-сахарньїй завод, где обраба- тьіваются огромньїе владельческие плантации свекльї.

Жителей обеего пола 1342 человека. Церковь во имя евангелиста Иоанна Богослова, деревяная, 4-го класса. Имеет земли 36 десятин, по- строена на месте давнешней в 1777 году, а в 1844 году фундаментально поправлена. К приходу причислена деревня Гречковка". (Включена до Сміли 20.10.1938 р. - В.К.). (Л. Похілевич).

1886 р. З причини недостатньої кількості сировини завод припиняє: свою виробничу діяльність, а в 1895 році його будівлі були повністю розібрані.

1900 р. У селі "дворов 187, жителей - 1076 (мужчин - 523, женщин 553). Главное занятие жителей - заработки на сахарньїх заводах и сле- сарньїх мастерских. У приселке числится земли 86 десятин, из них при- надлежащих помещикам 52 десятиньї и крестьянам - 34 десятини. К приходу причислена деревня Гречковка, иначе назьіваемая Новокняжевою. Оті лежит в двух верстах от Яблоновки, ниже по реке Тясмин, в кото- Рую впадает с левой сторони, напротив деревни Гречковки, река Ташльїк.

Деревня зта бьша первоначально населена прибьівшими из Вели- к°россии раскольниками, которьіе построили здесь церковь, а для пре- стлрель

іх - монастьірь в лесистом яру Довжок. Но впоследствии, считая се6я притесненньїми, перешли большей частью в город Черкассьі, а де- Рсв»я населена малороссийскими крспостньїми крестьянами. Их в на- Сіоящее время 411 человек" ("Список населенньїх мест Киевской губер- І,и»'\ 1900 г.).

1925 р. У селі організовано ТСОЗ, в 1929 році - колгосп ім. Косіора.

1941-1944 роки. Німецько-радянська війна. Село визволено від пантів 25 січня 1944 року. На території села діяла підпільна організ яку очолював Г.І. Гаркуша, і нараховувала 8 підпільників.

За мужність, виявлену в боях з нацистами, 287 громадян села городжено орденами і медалями Радянського Союзу.

1944 рік. У центральному господарстві - 3 корови, 63 теляти, хоферма з 70 курей та 14 качок (газ. "Червоний стяг" 24 вересня І р.). З метою забезпечення господарства посівним матеріалом бр дир рільничої бригади Фросина Хільченко разом зі своїми подру зібрала у односельців 285 цнт зерна... З кожного гектара вродило 1 цнт зернових (газ. "Червоний стяг", 7 листопада 1944 р.).

1951 рік. Власністю колгоспу ім. Горького є 4 автомашини, ;; голови коней, 20 пар волів, 4 жатки.

1954 рік. 19 листопада газета "Червоний стяг" повідомляє: "І дістю села є гідроелектростанція потужністю 84 кіловат... Встанов 450 освітлювальних точок. Повністю електрифіковано тварипн приміщення, а також млин, пилораму, кузню, школу, клуб. У кол ному виробництві встановлено 20 діючих електромоторів.

1969 рік. Виробництво молока порівняно з 1950 роком збі. лось у сім разів, зерна - у 2,5 раза. Грошові прибутки зросли у 8 р

В 1950 році на оплату праці було витрачено 41,6 тис. крб., в ¦¦ році - 419 тисяч карбованців. Колгосп удостоюється звання господарства високої к

ультур" леробства. Передовики: механізатори Іван Бойко, Іван Полтавець^ кола Котляр, Іван Рябокінь, Володимир Кутовий; доярки Софія З ряна, Ніна Мельник, Варвара Демиденко, Євгенія Піскун; свинар лина Онищенко, Віра Сіренко, Віра Вдовенко.

1973 рік. У господарстві врожайність зернових з кожного і складає 40,8 цнт, в тому числі озимої пшениці - 50 центнерів. Ріл бригада Ніни Ткаченко зібрала з кожного гектара по 53,2 цнт пШ понад 40 цнт ячменю, 39 цнт проса.

1977 рік. Врожай зернових по колгоспу складає 49,7 центне" ч. пшениці - 52 цнт з кожного гектара.

1978 рік. Валове виробництво молока з 1209 цнт у 1951 роь ло до 13676 центнерів. Стадо корів за цей період збільшилося з З до 670.

1982 рік. У господарстві в порівнянні з 1965 роком врожайність зСрнових зросла на 6 цнт з кожного гектара, цукрових буряків - на 21, оііочів - на 39 центнерів.

Виробництво валової продукції на одного працівника збільшило- ся на 2284 карбованця, а на один людино-день - на 6 крб. 23 коп.

У селі - Будинок культури на 400 місць, дві бібліотеки. На розі вулиць Горького і Молодіжної - двоповерховий будинок на 8 квартир, а далі - один двоповерховий. Дитячий садок і майстерня індпошиву, їдальня, 5 магазинів, стадіон, медпункт, філія зв'язку.

З порога восьмирічної школи пішло у велике життя 45 вчителів, 26 агрономів чимало медиків і зооветспеціалістів (газ. "Червоний стяг", 9 жовтня 1982 р.).

1985 рік. У колгоспі 3245 гектарів землі, які обслуговують 20 вантажних автомашин, 35 тракторів, 8 зернових, 3 бурякових, по два кукурудзозбиральних та силосних комбайнів, 390 електродвигунів. На тваринницьких фермах утримують 1605 голів великої рогатої худоби, 1460 голів свиней. Порівняно з 1960 роком виробництво молока збільшилося на 1133 тонни.

Оплата праці одного людино-дня склала 7 крб. 65 коп. Середньорічна заробітна плата колгоспника: механізатора - 2880 карбованців, доярки - 2510, свинарки - 2180, різноробочого - 1547 карбованців.

В особистому користуванні колгоспників - 95 легкових автомобілів, понад 150 мотоциклів. У вищих і середніх навчальних закладах навчається п'ять колгоспних стипендіатів. Культурно-побутовий фонд складає 56 тисяч карбованців.

1990 рік. У колгоспі ім. Горького створено кооператив "Добробут ', в якому діє цех по ремонту різного електрообладнання, виготовляються металеві сітки. До кооперативу входять також олійниця, млин, Лашя-сауна. Планується також створити цех по переробці м'ясопродуктів.

1995 рік. У порівнянні з 1990 роком КСП "Тясмин" зменшило по- г°лів'я ВРХ на 588 голів (1648-1060), свиней - на 606 голів (1258-652).

1996 рік. У селі дворів - 1130, населення - 2252 чоловіки (жінок - чоловіків - 1004), дітей до 17-ти років - 420.

1999 рік. 1 січня. Вартість основних виробничих фондів КСП " мин" 9 млн. 897 тис. гривень. Валове виробництво сільськогоспода кої продукції за 1998 рік - 1 млн. 115 тис. гривень. У господарстві цює 211 чоловік. Середньомісячна зарплата одного працівника 117 вень. Рентабельність рослинництва - 8,5 відсотка, тваринництво з кове. На фермах утримують 478 голів ВРХ, в т.ч. 162 голови корів, голову свиней, 1711 голів птиці.

Населення[ред.ред. код]

За даними перепису 2001 року населення міста становило 94886 осіб, із них 20,98% зазначили рідною мову українську, 78,06% — російську, 0,50% — вірменську, 0,06% — білоруську, 0,02% — молдовську, 0,01% — болгарську, а також грецьку, польську, німецьку, гагаузьку, циганську, угорську та єврейську мови[1].ці

  • Поблизу Великої Яблунівка є курган скіфських часів.

Велика Яблунівка – стандартизований топонім. Офіційна назва села, прийнята в 20-х роках минулого століття, - Яблунівка. Попередня назва пов’язана з ім’ям польського князя Яна Яблоновського. Від його прізвища й осаду почали називати Яблоновкою. Село, за офіційними документами, засноване близько 1775 р. Цікаво, що мешканці села за традицією пов’язують його назву з переказом, згідно з яким, щоразу, вирушаючи з дорогу чи повертаючись назад, чумаки зупинялися на перепочинок біля великої яблуні. При цьому любили промовляти: «Де будемо відпочивати? – Звісно, біля великої яблуні». Не можна залишити поза увагою зниклий топонім – Вовківка. Колишню назву села пов’язують з іменем першого поселенця, який придбав прізвисько Вовк за певні риси характеру – відлюдькуватість. Від прізвища Вовк за допомогою назвотворчого суфікса –івк- і утворилася назва села. Описуючи село в книзі «Сказания о населенных местностях Киевской губернии», 1864 року Л.Похилевич наголошує, що «… к востоку от села еще недавно тянулся превосходный лес…», який нещодавно винищувався в результаті діяльності цукрового заводу. На цей час в селі проживало 1342 жителі. Була дерев’яна церква в ім’я Іоана Богослова, збудована в 1777 році. У 1925 році в селі організовано товариство спільного обробітку землі (ТСОЗ), а в 1929 році створено колгосп ім. С.В.Косіора. У радянський період на території села розташовувалась центральна садиба колгоспу ім. Горького, працювала восьмирічна школа, Будинок культури, клуб, дві бібліотеки, медпункт, філія зв’язку, 5 магазинів. За мужність і відвагу, проявлені в роки Німецько-радянської війни, 278 жителів села нагороджені орденами та медалями.

Пам'ятки[ред.ред. код]

У Великій Яблунівкі Черкаській області на обліку перебуває 35 пам'яток історії та монументального мистецтва.

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]