Тясмин

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Тясмин
Tjasmin1.jpg
Тясмин у середній течії
Витік село Любомирка
Гирло Кременчуцьке водосховище (Дніпро)
Країни басейну Україна Україна
Кіровоградська область
Черкаська область
Довжина 161 км
Середньорічний стік 0,2 км³/рік
Площа басейну 4 540 км²
Притоки ліві: Мокрий Ташлик, Гнилий Ташлик;
праві: Ірклій, Чутка
Категорія у Вікісховищі Тясмин

Тя́смин (у давніх текстах вживається назва Біла Річка[1]) — річка в Кіровоградській та Черкаській областях України, права притока Дніпра.

Назва[ред.ред. код]

Вчені та краєзнавці давно намагаються пояснити виникнення назви Тясмину. Найбільш історично обґрунтованим поясненням є те, що назва є праслов’янським гідронімом, утвореним від зниклого апелятива «тесмынь» - «порубіжжя, межа» з архаїчним індоєвропейським суфіксом «-men, -ma», а корінь «tes» виник з індоєвропейського «teks», що репрезентований у давньоруському слові «тесати, тесь» - «зарубка на дереві для позначення межі». Автор цього пояснення В. В. Лучик вважає, що річка Тясмин на момент її назви утворила ту умовну лінію, за якою для протопраслов'ян розпочиналися землі інших народів. Справа в тому, що на південь від басейну Тясмину брала початок степова зона, яка визначала зовсім інший характер матеріального виробництва, побуту, суспільних стосунків і духовної культури, ніж у населення лісового та лісостепового ландшафту[2][3].

Розташування[ред.ред. код]

Річка бере початок в північній частині села Любомирка Олександрівського району. Спочатку тече на південь та південний захід, в селі Соснівка повертає на північний захід і тече в цьому напрямку до села Райгород Кам'янського району. Потім напрямок змінюється на північний, а в місті Сміла річка повертає на північний схід. У селі Бузуків Тясмин ще раз повертає, тепер на південний схід і тече в цьому напрямку до самого Чигирина. Останній відрізок річка протікає в східному напрямку.

Каналізоване в результаті меліорації русло Тясмина

Гідрологічний режим[ред.ред. код]

Довжина річки 161 км, площа басейну 4 540 км². Похил річки становить 0,34 м/км. Річище звивисте, його ширина від 5—20 м до 40 м, на окремих ділянках каналізоване. Живлення снігове і дощове. Льодостав з грудня до середини березня. Стік зарегульований водосховищем і ставками, є шлюзи-регулятори. У пониззі споруджено захисну дамбу з насосною станцією потужністю 85 м³/с, що регулює стік річки у Кременчуцьке водосховище.

Долина[ред.ред. код]

Долина трапецієподібна, завширшки до 2,5 км, на значному протязі спостерігаються виходи кристалічних порід. Подекуди долина асиметрична, з високими крутими правими і пологими лівими схилами. В середній течії Тясмин утворює закрут, що міняє напрям річки на 180°. Через це його витоки і гирло розташовані всього за 33 км один від одного. Заплава добре виявлена у нижній течії, частково затоплена водами водосховища, є заболочені ділянки, нижче Сміли осушена. На значному протязі (понад 80 км) здійснено залуження і заліснення прибережної смуги.

Притоки[ред.ред. код]

Населені пункти[ред.ред. код]

Над Тясмином розташовані такі міста і села (від витоків до гирла):

Використання[ред.ред. код]

Вода з річки використовується на потреби технічного водопостачання (Смілянське водосховище), зрошування (найбільше в нижній течії, біля Чигирина і Суботова) та рибництва. На берегах збудовані місця відпочинку.

Історія[ред.ред. код]

В нижній течії Тясмина, поблизу Суботова, розташовані важливе археологічне городище Білогрудівка чорноліської культури. Для вчених воно є ключовою ланкою вивчення переходу від пізньої бронзової доби до ранньої залізної.

Вказаний на «Загальній карті України» (1648) Боплана як «річка Тажмін» (Tarzmin R.).

Галерея[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Куліш П. О. Повість про український народ
  2. Топонімічний словник України
  3. Єфремцева, А. До походження назви річки Тясмин // Збірка праць Олександрівського районного краєзнавчого музею. — 2005. — Вип. 4. — С. 4–6.

Література, джерела Internet[ред.ред. код]