Тясмин

Тясмин
	Тясмин у середній течії
49°03′55″ пн. ш. 32°48′12″ сх. д. / 49.06530000002777570° пн. ш. 32.80360000002777809° сх. д.
Витік	село Любомирка
Гирло	Кременчуцьке водосховище (Дніпро)
• координати	49°03′55″ пн. ш. 32°48′12″ сх. д. / 49.06530000002777570° пн. ш. 32.80360000002777809° сх. д.
Басейн	басейн Дніпра
Країни:	Україна; Кіровоградська область; Черкаська область
Регіон	Кіровоградська область; Черкаська область
Довжина	161 км
Площа басейну:	4 540
Середньорічний стік	0,2 км³/рік
Притоки:	Сухий Тясьмин, Сухий Тясмин, Осотянка, Просянка, Косарка, Жаботинка, Медведка, Потік, Ірклій, Чутка (праві);; Нерубайка, Бовтиш, Мокрий Ташлик, Гнилий Ташлик, Сріблянка, Ірдинь (ліві)
	Тясмин у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Тясмин (значення).

Тя́смин (у давніх текстах вживається назва Біла Річка^[1]) — річка в Кіровоградській та Черкаській областях України, права притока Дніпра.

Назва[ред. | ред. код]

Вчені та краєзнавці давно намагаються пояснити виникнення назви Тясмину. Найбільш історично обґрунтованим поясненням є те, що назва є праслов'янським гідронімом, утвореним від зниклого апелятива «тесмынь» — «порубіжжя, межа» з архаїчним індоєвропейським суфіксом «-men, -ma», а корінь «tes» виник з індоєвропейського «teks», що репрезентований у давньоруському слові «тесати, тесь» — «зарубка на дереві для позначення межі». Автор цього пояснення В. В. Лучик вважає, що річка Тясмин на момент її назви утворила ту умовну лінію, за якою для протопраслов'ян розпочиналися землі інших народів. Справа в тому, що на південь від басейну Тясмину брала початок степова зона, яка визначала зовсім інший характер матеріального виробництва, побуту, суспільних стосунків і духовної культури, ніж у населення лісового та лісостепового ландшафту^[2]^[3].

Розташування[ред. | ред. код]

Річка бере початок у північній частині села Любомирка (за іншими даними — на південно-східній околиці села Красносілля^[4]) Олександрівського району. Спочатку тече переважно на південний захід через Вищі Верещаки, Нижчі Верещаки, Соснівку, далі — через Райгород Кам'янського району. Потім напрямок змінюється на північний, а в місті Сміла річка повертає на північний схід. У селі Бузуків Тясмин ще раз повертає, тепер на південний схід і тече в цьому напрямку до самого Чигирина. Останній відрізок річка протікає в східному напрямку.

Каналізоване в результаті меліорації русло Тясмину

Гідрологічний режим[ред. | ред. код]

Довжина річки 161 км, площа басейну 4 540 км². Похил річки становить 0,34 м/км. Річище звивисте, його ширина від 5—20 м до 40 м, на окремих ділянках каналізоване. Живлення снігове і дощове. Льодостав з грудня до середини березня. Стік зарегульований водосховищем і ставками, є шлюзи-регулятори. У пониззі споруджено захисну дамбу з насосною станцією потужністю 85 м³/с, що регулює стік річки у Кременчуцьке водосховище.

Долина[ред. | ред. код]

Долина трапецієподібна, завширшки до 2,5 км, на значному протязі спостерігаються виходи кристалічних порід. Подекуди долина асиметрична, з високими крутими правими і пологими лівими схилами. В середній течії Тясмин утворює закрут, що міняє напрям річки на 180°. Через це його витоки і гирло розташовані всього за 33 км один від одного. Заплава добре виявлена у нижній течії, частково затоплена водами водосховища, є заболочені ділянки, нижче Сміли осушена. На значному протязі (понад 80 км) здійснено залуження і заліснення прибережної смуги.

Притоки[ред. | ред. код]

Праві: Сухий Тясьмин, Сухий Тясмин, Осотянка, Просянка, Косарка, Жаботинка, Медведка, Потік, Ірклій, Чутка.
Ліві: Нерубайка, Бовтиш, Мокрий Ташлик, Гнилий Ташлик, Сріблянка, Ірдинь.

Охорона довкілля[ред. | ред. код]

У долині річки розташовано гідрологічні заказники місцевого значення, які є важливими регуляторами гідрологічного режиму: у Чигиринському районі — Старотясминський, у Черкаському районі — Старий Тясмин; у м. Кам'янка розташовано комплексна пам'ятка природи місцевого значення Тясминський каньйон; у Смілянському районі — геологічна пам'ятка природи місцевого значення Березняківський кар'єр.

Населені пункти[ред. | ред. код]

Над Тясмином розташовані такі міста і села (від витоків до гирла):

Використання[ред. | ред. код]

Вода з річки використовується на потреби технічного водопостачання (Смілянське водосховище), зрошування (найбільше в нижній течії, біля Чигирина і Суботова) та рибництва. На берегах збудовані місця відпочинку.

Історія[ред. | ред. код]

У нижній течії Тясмину, поблизу Суботова, розташовані важливе археологічне городище Білогрудівка чорноліської культури. Для вчених воно є ключовою ланкою вивчення переходу від пізньої бронзової доби до ранньої залізної.

Вказаний на «Загальній карті України» (1648) Боплана як «річка Тажмін» (Tarzmin R.).