Тясмин
| Тясмин | |
|---|---|
 | |
| 49°03′55″ пн. ш. 32°48′13″ сх. д. / 49.06527777780577537° пн. ш. 32.80361111113877826° сх. д. | |
| Витік | село Любомирка |
| Гирло | Кременчуцьке водосховище (Дніпро) |
| • координати | 49°03′55″ пн. ш. 32°48′12″ сх. д. / 49.06530000002777570° пн. ш. 32.80360000002777809° сх. д. |
| Басейн | басейн Дніпра[d] |
| Країни: |
 УкраїнаКіровоградська область Черкаська область |
| Регіон | Кіровоград. обл. і Черкаська область |
| Довжина | 161 км |
| Площа басейну: | 4 540 км² |
| Середньорічний стік | 0,2 км³/рік |
| Притоки: |
Сухий Тясьмин, Сухий Тясмин, Осотянка, Просянка, Косарка, Жаботинка, Медведка, Потік, Ірклій, Чутка (праві); Нерубайка, Бовтиш, Мокрий Ташлик, Гнилий Ташлик, Сріблянка, Ірдинь (ліві) |
| GeoNames, Global Geosites | 690900 |
| Тясмин у Вікісховищі? | |
Тя́смин (у давніх текстах вживається назва Біла Річка[1]) — річка в Кіровоградській та Черкаській областях України, права притока Дніпра.
Зміст
Назва[ред. | ред. код]
Вчені та краєзнавці давно намагаються пояснити виникнення назви Тясмину. Найбільш історично обґрунтованим поясненням є те, що назва є праслов'янським гідронімом, утвореним від зниклого апелятива «тесмынь» — «порубіжжя, межа» з архаїчним індоєвропейським суфіксом «-men, -ma», а корінь «tes» виник з індоєвропейського «teks», що репрезентований у давньоруському слові «тесати, тесь» — «зарубка на дереві для позначення межі». Автор цього пояснення В. В. Лучик вважає, що річка Тясмин на момент її назви утворила ту умовну лінію, за якою для протопраслов'ян розпочиналися землі інших народів. Справа в тому, що на південь від басейну Тясмину брала початок степова зона, яка визначала зовсім інший характер матеріального виробництва, побуту, суспільних стосунків і духовної культури, ніж у населення лісового та лісостепового ландшафту[2][3].
Розташування[ред. | ред. код]
Річка бере початок у північній частині села Любомирка (за іншими даними — на південно-східній околиці села Красносілля[4]) Олександрівського району. Спочатку тече переважно на південний захід через Вищі Верещаки, Нижчі Верещаки, Соснівку, далі — через Райгород Кам'янського району. Потім напрямок змінюється на північний, а в місті Сміла річка повертає на північний схід. У селі Бузуків Тясмин ще раз повертає, тепер на південний схід і тече в цьому напрямку до самого Чигирина. Останній відрізок річка протікає в східному напрямку.
Гідрологічний режим[ред. | ред. код]
Довжина річки 161 км, площа басейну 4 540 км². Похил річки становить 0,34 м/км. Річище звивисте, його ширина від 5—20 м до 40 м, на окремих ділянках каналізоване. Живлення снігове і дощове. Льодостав з грудня до середини березня. Стік зарегульований водосховищем і ставками, є шлюзи-регулятори. У пониззі споруджено захисну дамбу з насосною станцією потужністю 85 м³/с, що регулює стік річки у Кременчуцьке водосховище.
Долина[ред. | ред. код]
Долина трапецієподібна, завширшки до 2,5 км, на значному протязі спостерігаються виходи кристалічних порід. Подекуди долина асиметрична, з високими крутими правими і пологими лівими схилами. В середній течії Тясмин утворює закрут, що міняє напрям річки на 180°. Через це його витоки і гирло розташовані всього за 33 км один від одного. Заплава добре виявлена у нижній течії, частково затоплена водами водосховища, є заболочені ділянки, нижче Сміли осушена. На значному протязі (понад 80 км) здійснено залуження і заліснення прибережної смуги.
Притоки[ред. | ред. код]
- Праві: Сухий Тясьмин, Сухий Тясмин, Осотянка, Просянка, Косарка, Жаботинка, Медведка, Потік, Ірклій, Чутка.
- Ліві: Нерубайка, Бовтиш, Мокрий Ташлик, Гнилий Ташлик, Сріблянка, Ірдинь.
Охорона довкілля[ред. | ред. код]
У долині річки розташовано гідрологічні заказники місцевого значення, які є важливими регуляторами гідрологічного режиму: у Чигиринському районі — Старотясминський, у Черкаському районі — Старий Тясмин; у м. Кам'янка розташовано комплексна пам'ятка природи місцевого значення Тясминський каньйон; у Смілянському районі — геологічна пам'ятка природи місцевого значення Березняківський кар'єр.
Населені пункти[ред. | ред. код]
Над Тясмином розташовані такі міста і села (від витоків до гирла):
- Олександрівський район — Любомирка, Вищі Верещаки, Нижчі Верещаки, Соснівка, Бірки, Олександрівка;
- Кам'янський район — Косарі, Юрчиха, Кам'янка, Ревівка, Ярове, Райгород;
- Смілянський район — Березняки, Велика Яблунівка, Сміла, Залевки, Малий Бузуків, Голов'ятине, Гуляйгородок;
- Черкаський район — Хацьки, Степанки, Бузуків, Нечаївка, Думанці, Чубівка;
- Чигиринський район — Деменці, Зам'ятниця, Трушівці, Медведівка, Трушівці, Новоселиця, Суботів, Чигирин, Галаганівка, Стецівка.
Використання[ред. | ред. код]
Вода з річки використовується на потреби технічного водопостачання (Смілянське водосховище), зрошування (найбільше в нижній течії, біля Чигирина і Суботова) та рибництва. На берегах збудовані місця відпочинку.
Історія[ред. | ред. код]
У нижній течії Тясмину, поблизу Суботова, розташовані важливе археологічне городище Білогрудівка чорноліської культури. Для вчених воно є ключовою ланкою вивчення переходу від пізньої бронзової доби до ранньої залізної.
Вказаний на «Загальній карті України» (1648) Боплана як «річка Тажмін» (Tarzmin R.).
Галерея[ред. | ред. код]
Тясмин у селі Думанці
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Тясмин |
- ↑ Куліш П. О. Повість про український народ
- ↑ Топонімічний словник України
- ↑ Єфремцева, А. До походження назви річки Тясмин // Збірка праць Олександрівського районного краєзнавчого музею. — 2005. — Вип. 4. — С. 4–6.
- ↑ Трёхвёрстная военно-топографическая карта Российской империи, ряд XXV, лист 11-3, 1869 год // Красноселье (Княжи) , Совновка // р. Тясмин (рос.).
Література, джерела Internet[ред. | ред. код]
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж ; Нью-Йорк : Молоде життя ; Львів ; Київ : Глобус, 1955—2003.
- Сайт Тясмин
| ||||||||
| |||||||||||||
