Яснозір'я (Черкаський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Яснозір'я
Yasnozir`ya cherk gerb.png
Герб
Jasnozirya4.jpg
Країна Україна Україна
Область Черкаська область
Район/міськрада Черкаський район
Рада/громада Яснозірська сільська рада
Код КОАТУУ 7124989501
Облікова картка картка 
Основні дані
Населення 3695
Поштовий індекс 19616
Телефонний код +380 472
Географічні дані
Географічні координати 49°28′37″ пн. ш. 31°37′12″ сх. д. / 49.47694° пн. ш. 31.62000° сх. д. / 49.47694; 31.62000Координати: 49°28′37″ пн. ш. 31°37′12″ сх. д. / 49.47694° пн. ш. 31.62000° сх. д. / 49.47694; 31.62000
Середня висота
над рівнем моря
97 м
Місцева влада
Адреса ради с. Яснозір'я, вул. Шевченка, 17
Сільський голова Василь Капітонович Ткаченко
Карта
Яснозір'я. Карта розташування: Україна
Яснозір'я
Яснозір'я
Яснозір'я. Карта розташування: Черкаська область
Яснозір'я
Яснозір'я

Ясно́зір'я — село в Україні, в Черкаському районі Черкаської області. У селі мешкає 3695 людей.

Історія[ред. | ред. код]

За легендою, сюди переселилися вихідці з містечка Городок, яке було розташоване в сучасному урочищі Старобір'я. На думку прихильників, про правдивiсть цієї версії свідчить стара назва села — Пожежа, яку дали на спомин про пожежу, що спалина Городок. За однією з легенд, Городок було спалено при монгольському набігу, за іншою — при татарському. За часів володарювання графа Воронцова, селу дали назву Білозір'я, на честь озера, що лежить посеред села. При територіальному поділi за часів Радянської влади, коли село було передане до Черкаського району, воно отримало сучасну назву. Перед революцією 17-го року на території села діяли цегляний завод та спиртова фабрика. В селі існувала Покровська церква, фото та картини з якої збереглися серед жителів. Церква була збудована в стилі українського бароко. Існує легенда, що в ній зберігалася чудотворна ікона, яку знайшли в одній із криниць по дорозі до Старобір я.

З записів історика Пруденко Улити Дмитрівни (1921-2006), що викладала історію в Яснозірській восьмирічній школі[ред. | ред. код]

Свідками далекого минулого села і в цілому місцевості, де воно розташоване, служать могили, яких нараховується 10. Одна з них називається Розкопаною, висотою до 10 метрів. На ній виявлені сліди давніх розкопок. Аналізуючи знахідки, виявлені в могилах, могили відносять до скіфських часів 7- 2 ст. до Р.Х. Яснозір'я стародавнє українське село, що було засноване східними слов'янами в часи виникнення Київської Русі.

Перше поселення виникло на острові, що омивався водою річок Росі та Вільшанки. Ця місцевість знаходиться в урочищі Старобір'я і до цього часу зберегла свою назву Городок. Урочища Старобір'я та Городок були природно захищені від завойовників.

З ХІІІ ст. Городок, як і більшість городищ і сіл були спустошені в час монголо-татарського нашестя. Після спалення Городка уцілілі жителі стали поселятися на місці сучасного хутора - Комарівки. Це поселення носило назву Пожежа, тобто від спалення Городка.

Отже, село називалося Пожежею аж до початку ХІХ ст. В час, коли село належало Воронцову М.С., воно дістало назву Білозір'я, за назвою озера, що розташоване посеред села. Ось що розповідає про Білозір'я Л.Похилевич в своїй книзі" Сказание о населенных местностях Киевской губернии": " Белозерье Воронцовых, ранее называлось Пожежа. Это село очень древнее. Через заболоченность местности оно неправильно разбросано. Возле села было большое озеро (ныне болото). Имеется остров заросший лесом. Здесь на острове в древности было село и в нем была церковь Преображения. Близь села находится 10 могил, стоящих рядом. В них находили кости людей и разных животных. В селе в 1721 году было 80 дворов Белозерья и 30 дворов с. Байбузы".( стор. 40-41).

На початку 18 ст. Білозір'я, Байбузи, Мошни, Тубільці та інші села належали Янушу Вишневецькому. Після смерті Януша цими селами володіла його дочка.В 1637 році вибухнуло визвольне повстання під проводом Павлюка (Павла Бута). Запеклий бій відбувся в урощищі Борщівка, що між Пожежею та Кумейками, де повстанці зазнали поразки.

Після реформи 1861 року в селі Білозір'я, точніше, між Білозір'ям та Байбузами, було побудовано спиртовий завод, а в Закревці черепичний завод, біля Закревки в лісі - лісопильню.

В 1861 році було відкрито початкову школу, яку згодом закрили. На 1864 рік, з 3828 жителів села, грамотними були лише 16 осіб. В 1907 році була побудована земська школа.

В 1906 році робітники заводів та економій поміщиці Балашової вимагали розподілу землі, але повстання було придушене.

У 1917-1920 роках у селі кілька разів змінювалось влада.

У 1928 році, під час примусової колективізації, утворено колгосп "Комунар", в який спершу було об'єднано 48 селянських господарств. В цей же рік привезли перший трактор "Путилівець". Першим трактористом був Нечипоренко Омелько Онисович, а його учнем Осадчий Іван Миронович. В передвоєнні роки в селі було три колгоспи: "Комунар", "8 березня" та "17 з'їзду ВКП(б)".

За часів німецької окупації було вивезено на роботу в Німеччину 151 особа хлопців та дівчат. Було спалено приміщення середньої школи, а семирічку перетворено в гараж для танків. 6 лютого 1944 року село було звільнене.

В 1950 році колгоспи було з'єднано в один - ім. Крупської. За статистичними даними колгоспу від 1.03.1965 року, в селі нараховувалося 150 громадських колгоспних будівель. В розпорядженні села було 6 105,6 га. землі. 1570 голів великої рогатої худоби, 311 коней, 1739 голів свиней, 980 голів овець та 2621 голова птиці. На полях колгоспу працювало 33 трактори, 30 вантажних машин, 3 спецмашини, 5 мотоциклів, 5 зернових комбайнів, 7 кукурудзозбиральних і 1 картоплезбирач,2 силосозбірних комбайни. Колгосп мав допоміжні підприємства: лісопильню, 2 цеґельні заводи, 2 млини вітряні (останці млинів були ще до 90 рр. минуло століття), механічні -3, столярна майстерня- 1, ремонтна- 1, виноробка- 1, олійниця -1 . Працювало 2 школи - восьмирічна та середня. В 1964 році збудовано Будинок культури на 600 місць, з бібліотекою 10 тис. книжкового фонду. Працювала лікарня на 25 ліжок, 1 медпункт, 4 дитячих ясел. Село обслуговувало 10 магазинів та їдальня , що давало товарообороту на 702 тис. руб. (дані сільпо на 1.01.1965 року)В колгоспі працювала агрохімічна лабораторія. Шефами колгоспу стали працівники Канівської ГЕС. В 60-ті роки минулого століття село було електрофіковане. На той час електроенергію постачала Кременчуцька ГЕС. Було електрофіковано 670 дворів колгоспників. Працював радіовузел, до якого було підключено 975 дворів. На 1965 рік в селі було 10 телевізорів.

В зв'язку з новою реорганізацією районів, в 1965 році село Білозір'я було переіменовано в Яснозір'я.

Персоналії[ред. | ред. код]

В селі народилися Небилиця Василь Іванович (1910 — 1945) — Герой Радянського Союзу[1], письменник та хоровий диригент Сльота Іван Михайлович (1937—2014), народний художник України Бондар Іван Іванович (1944).

Див. також[ред. | ред. код]

Фотогалерея[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]