Гаддаре

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 14:11, 28 листопада 2018, створена Uawikibot1 (обговорення | внесок) (Текст посилання ідентичний посиланню)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Верхня шабля — гаддаре з не «рідною» гардою
Турецька шабля «пала» в піхвах, XVII століття.

Гаддаре (перс.), Пала (тур.) — різновид шаблі. Були поширені у Туреччині, Ірані та деяких інших країнах з XVII століття.

Ці шаблі відрізняються досить коротким (65-75 см) і широким (5-5,5 см) клинком, з товстим (до 1 см) обухом. Іноді мали двосічну елмань, ширина клинка у її початку складала 6-7 см. Основна частина рукятки складався з двох половин, що прикріплюються до хвостовика заклепками; з загнутим вниз набалдашником. Кінці порівняно невеликої хрестовини закруглялись вперед. До шаблі покладалися дерев'яні піхви, які обклеювался чорною шкірою, або, рідше — оксамитом.

Шаблі гаддаре мали як парадне, так і бойове призначення.

Література

  • Аствацатурян Э. Г. Турецкое оружие. — СПб.: ООО «ТПГ „Атлант“», 2002. — ISBN 5-901555-10-4.(рос.)

Див. також

Посилання