Координати: 50°27′15.6″ пн. ш. 30°29′4.2″ сх. д. / 50.45433° пн. ш. 30.48450° сх. д. / 50.45433; 30.48450

Ростиславська вулиця

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вулиця Маршала Рибалка
Київ
МісцевістьШулявка
РайонШевченківський
Назва на честь П. С. Рибалка
Колишні назви
Лагерна, Табірна
Загальні відомості
Протяжність720 м
Координати початку50°27′15.6″ пн. ш. 30°29′4.2″ сх. д. / 50.45433° пн. ш. 30.48450° сх. д. / 50.45433; 30.48450
Координати кінця50°27′21.6″ пн. ш. 30°29′27.3″ сх. д. / 50.45600° пн. ш. 30.49092° сх. д. / 50.45600; 30.49092
поштові індекси04116
Транспорт
Найближчі станції метро «Лук'янівська»
 «Політехнічний інститут»
ТрамваїА 31 (вул. Богдана Гаврилишина)
ТролейбусиТр 19, 33 (вул. В'ячеслава Чорновола)
Маршрутні таксіМт 196, 302, 496, 499, 558, 597, 820 (вул. В'ячеслава Чорновола);
179 (вул. Богдана Гаврилишина)
Рухдвосторонній
Покриттяасфальт
Зовнішні посилання
Код у реєстрі11433
У проєкті OpenStreetMapr415912
Мапа
Мапа
CMNS: Ростиславська вулиця у Вікісховищі

Ву́лиця Ма́ршала Риба́лка — вулиця в Шевченківському районі міста Києва, місцевість Шулявка. Пролягає від вулиці В'ячеслава Чорновола до вулиці Богдана Гаврилишина та вулиці Коперника.

Прилучається вулиця Шолуденка.

Історія

Вулиця виникла у середині XIX століття. З 1869 року мала назву Лагерна[1], як дорога до казарм Луцького полку (були розташовані на Дегтярівській вулиці). Пролягала до території сучасного Зоологічного парку (на ділянці між теперішньою вулицею Богдана Гаврилишина і до кінця забудови фігурувала також під назвою 2-га Лагерна; об'єднана з 1-ю Лагерною вулицею у 1944 році під назвою Табірна[2]).

У середині XX століття скорочена до сучасних розмірів під час знесення старої забудови (водночас було ліквідовано вулиці, що зображувалися на картах міста другої половини XIX століття, але не розплановані в натурі: Брусилівську, Ізяславську, Ростиславську, Тюремну, Ясногородську). Сучасна назва на честь Павла Рибалка — з 1967 року[3].

Забудова

Житлових будинків на вулиці небагато. Більшість з них — п'ятиповерхові «хрущовки», зведені у 1960-х роках. Цікавим є будинок № 1 — односекційна дев'ятиповерхівка з силікатної цегли. Це один з небагатьох київських представників серії II-18/9, дуже поширеної у Москві.

Будинок № 11 — будівля колишнього пожежного депо Окркомгоспу, зведеного у 1927 році. Це була перша київська будівля у ще незвичному тоді стилі конструктивізм. Автор проекту — архітектор Михайло Анічкін.

Будинки № 10/8 та № 6/27 зведені у 1910 році у стилі неокласицизм, як казарми для розміщення військових київського гарнізону. Архітектор — Михайло Бобрусов. За тодішніми правилами місто мало за власний кошт надавати житло військовикам, для чого часто будувалися муніципальні будинки казарменого типу. В цих казармах до 1918 року розміщувалися дві батареї 33-ї артилерійської бригади.

Примітки

  1. Часть оффиціальная [ О наименованіи нѣкоторыхъ улицъ и площадей въ Кіевѣ ] // Кіевлянинъ. — 1869. — № 95. — 14 августа. — С. 1–2. (рос. дореф.) [Архівовано з першоджерела 15 березня 2013.]
  2. Постанова виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 6 грудня 1944 року № 286/2 «Про впорядкування найменувань площ, вулиць та провулків м. Києва». Дод. № 1. Дод. № 2. // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 4. Спр. 38. Арк. 65–102. [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.] [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.] [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.]
  3. Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 31 жовтня 1967 року № 1826 «Про найменування та перейменування вулиць і площ м. Києва» // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 8. Спр. 607. Арк. 536–540. [Архівовано з першоджерела 13 серпня 2013.]

Джерела