Вулиця В'ячеслава Чорновола (Київ)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вулиця В'ячеслава Чорновола
Київ
початок вулиці
початок вулиці
початок вулиці
Місцевість Лук'янівка, Солдатська слобідка, Шулявка
Район Шевченківський
Назва на честь В. М. Чорновола
Колишні назви
Кадетське шосе, шосе Героїв стратосфери, Повітрофлотське шосе, вул. Косіора
Загальні відомості
Протяжність 1,1 км
Координати початку 50°27′31″ пн. ш. 30°29′11″ сх. д. / 50.45861° пн. ш. 30.48639° сх. д. / 50.45861; 30.48639Координати: 50°27′31″ пн. ш. 30°29′11″ сх. д. / 50.45861° пн. ш. 30.48639° сх. д. / 50.45861; 30.48639
Координати кінця 50°26′55″ пн. ш. 30°28′56″ сх. д. / 50.448694° пн. ш. 30.482444° сх. д. / 50.448694; 30.482444
поштові індекси 01135
Транспорт
Найближчі станції метро  «Лук'янівська» (на початку),
 «Політехнічний інститут» (у кінці)
Автобуси А 50, 119
Тролейбуси Тр 19, 19д, 33
Маршрутні таксі

Мт 496, 499, 558

Приміський 302, 368, 820
Зупинки громадського транспорту «Златоустівська вулиця», «Ростиславська вулиця», «Національна дитяча клінічна лікарня "ОХМАТДИТ"»
Найближчі залізничні станції Київ-Пасажирський,
з. п. Північна
Рух двосторонній
Покриття асфальт
Зовнішні посилання
Код у реєстрі 11878
У проєкті OpenStreetMap r1736422
Мапа
Мапа
CMNS: Вулиця В'ячеслава Чорновола у Вікісховищі

Вулиця В'ячесла́ва Чорново́ла — вулиця в Шевченківському районі міста Києва, місцевості Лук'янівка, Солдатська слобідка, Шулявка. Пролягає від вулиці Січових Стрільців до Повітрофлотського шляхопроводу (над Берестейським проспектом).

Прилучаються вулиці Дмитрівська, Глібова, Золотоустівська, Полтавська, Ростиславська, Річкова, Казарменна і Павлівська. Повітрофлотським шляхопроводом сполучається з проспектом Повітряних Сил.

Історія[ред. | ред. код]

Вулиця виникла у середині XIX століття у складі Кадетського шосе, яке 1923 року було перейменоване на Повітрофлотське шосе[1], а 1934 року — на шосе Героїв стратосфери[2], на честь стратонавтів Павла Федосеєнка, Андрія Васенка[ru] та Іллі Усискіна[ru], які загинули під час польоту стратостата «Осоавиахим-1».

З 1944 року — відновлена назва Повітрофлотське шосе[3].

1963 року відокремлена під назвою вулиця Косіора (на честь радянського партійного діяча Станіслава Косіора) у [4].

У 2000 році[5][6][7] перейменована на честь державного та громадського діяча В'ячеслава Чорновола.

Забудова[ред. | ред. код]

Серед сучасної забудови виділяється комплекс будівель дитячої лікарні Охматдит. Спочатку це була лікарня для чорноробів, відкрита у 1894 році. Згідно з статутом, лікарня призначалася «для безкоштовного лікування чорноробів та взагалі незаможних осіб, які страждають на переважно гострі захворювання». Майже усі будівлі комплексу були зведені на кошти засновника лікарні, цукрозаводчика та мецената Ніколи Терещенка та його сина Івана. На будівництво хірургічного корпусу кошти у своєму заповіті залишив інший меценат — Михайло Дегтерьов.

Збереглися поодинокі будівлі 2-ї половини ХІХ — початку ХХ століття (№№ 12, 28, 41). Будинок № 28 (остання третина ХІХ ст., з надбудовою 20-х — 30-х років ХХ ст.) — двоповерховий, на високому мурованому цоколі-напівповерсі, розташований на території лікарні ОХМАДИТ.[8]

Пам'яткою київського конструктивізму є зведений у 1927–1928 роках будинок № 26/2 — Будинок для сімей військовослужбовців.

Проект реконструкції кварталу поблизу вулиці Чорновола (тоді — Косіора), яка мала стати проспектом, був підготовлений ще у 1983 році архітекторами інституту Київпроект. За цим проектом, у районі майбутнього проспекту мали бути зведені багатоповерхові житлові будинки складної конфігурації, на базі серії «Т», як перша спроба комплексної забудови в центральному районі міста. У 1986 році розпочалося будівництво мікрорайону, а у 1988 році був зведений перший будинок — № 10. Але на той час вже змінився політичний стан у країні та загальний підхід до проектування забудови даної місцевості. Під тиском нового головного архітектора Києва Миколи Жарікова «Київпроект» визнав недоречність будівництва панельних будинків у майже центрі міста. Роботи над будівництвом мікрорайону загальмувалися, закінчували будувати ті будинки, які почали раніше. Надалі забудова вулиці вже проходила безсистемно. Вулиця переважно забудована сучасними багатоповерхівками 1990-х — 2000-х років.

Пам'ятники та меморіальні дошки[ред. | ред. код]

На будівлях лікарні встановлено низку меморіальних дощок:

  • головний корпус — Новіковій Тетяні Петрівні (01.01.1924 — 28.06.1994), головному лікарю-організатору першої в місті Києві дитячої спеціалізованої лікарні
  • корпус 1 — Сигалову Давиду Лазаревичу, лікарю-педіатру, який працював у дитячих клініках лікарні з 1924 р. понад 60 років. Відкрита у 1998 році.
  • корпус 3 — професору Шуринку Андрію Романовичу, дитячому хірургу, заслуженому діячу науки, який працював у лікарні з 1957 по 1969 р. Відкрита 15 січня 1970 року, скульптор Г. М. Молдаван.
  • корпус 11 — професору Сітковському Миколі Борисовичу, дитячому хірургові, який працював у лікарні з 1956 по 2003 р.

20 червня 2009 році на території лікарні Охматдит встановили бронзовий пам'ятник Николі Терещенку (скульптор Олександр Михайлицький).

У подвір'ї гімназії № 153 до жовтня 2023 року містився невеликий пам'ятник-погруддя Олександрові Пушкіну, чиїм іменем названо гімназію. Погруддя демонтовано в межах деколонізації символічного простору столиці[9].

Установи та заклади[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Протокол заседания Президиума Киевского губисполкома от 14 мая 1923 г. № 38, п. 683 «О переименовании Кадетского Шоссе» // Державний архів Київської області. Ф. Р-111. Оп. 1. Спр. 378. Арк. 67, 68об. (рос.) [Архівовано з першоджерела 13 червня 2015.]
  2. Про перейменування Повітро-флотського шосе // Пролетарська правда. — 1934. — № 33 (3635). — 9 лютого. — С. 4. [Архівовано з першоджерела 17 листопада 2013.]
  3. Постанова виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 6 грудня 1944 року № 286/2 «Про впорядкування найменувань площ, вулиць та провулків м. Києва». Дод. № 1. Дод. № 2. // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 4. Спр. 38. Арк. 65–102. [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.] [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.] [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.]
  4. Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 27 грудня 1971 року № 2061 «Про найменування та перейменування вулиць м. Києва» // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 8. Спр. 1012. Арк. 418–424. [Архівовано з першоджерела 31 липня 2013.]
  5. Рішення Київської міської ради від 6 липня 2000 року № 250/971 «Про перейменування вул. Косіора» // Державний архів м. Києва. Ф. 1697. Оп. 1. Спр. 315. Арк. 68. [Архівовано з першоджерела 16 листопада 2012.]
  6. Рішення Київської міської ради від 26 вересня 2000 року № 4/981 «Про вшанування пам'яті Вячеслава Чорновола» // Державний архів м. Києва. Ф. 1697. Оп. 1. Спр. 316. Арк. 13. [Архівовано з першоджерела 16 листопада 2012.]
  7. Розпорядження Київської міської державної адміністрації від 7 грудня 2000 року № 2188 «Про перейменування вулиць на честь М. Задніпровського та В. Чорновола». [Архівовано з першоджерела 31 травня 2023.]
  8. Будинок Рональда Макдональда збудують на місці історичної будівлі кінця ХІХ ст.
  9. У Києві триває боротьба з Пушкіним: знову дісталося пам’ятнику та погруддю (фото, відео)

Джерела[ред. | ред. код]

  • Кадетське шосе (Повітрофльотське) // Довідник для сортування кореспонденції, адресованої до м. Києва та його околиць: Звіринець, Караваївська дача, Куренівка, Нивки, Олександрівська Слобідка, Воскресенська Слобідка, Микільська Слобідка, Передмісна Слобідка, Пріорка, Святошин, Сирець, Чоколівка та Труханів острів. — [К.] : Видання Київського відділу зв'язку, 1932. — С. 25.
  • Повітрофльотське шосе, Кадетське // Довідник для сортування кореспонденції, адресованої до м. Києва та його околиць: Звіринець, Караваївська дача, Куренівка, Нивки, Олександрівська Слобідка, Воскресенська Слобідка, Микільська Слобідка, Передмісна Слобідка, Пріорка, Святошин, Сирець, Чоколівка та Труханів острів. — [К.] : Видання Київського відділу зв'язку, 1932. — С. 36.
  • Повітрофлотське шосе // Вулиці Києва. Довідник / упоряд. О. І. Марчук та ін. — К. : Державне видавництво технічної літератури, 1958. — С. 241.