Список АЕС з реакторами ВВЕР
Список містить всі атомні електростанції, до складу яких входять енергоблоки з реакторами ВВЕР — діючими, які закінчили роботу, а також тими, які будуються і тими, чиє будівництво зупинено або скасовано. Список розбитий за статусом станцій і країнами-власниками, в порядку від найбільшої кількості станцій, у разі однакової кількості — за алфавітом. Список заснований на даних Міжнародного агентства з атомної енергії.
ВВЕР — двоконтурний водно-водяний корпусний енергетичний ядерний реактор з водою під тиском, одна з найбільш вдалих гілок розвитку ядерних енергетичних установок, що набула широкого поширення у світі. Реактор розроблено в СРСР паралельно з реактором РБМК.
Загальна назва реакторів цього типу в інших країнах — PWR, вони є основою світової мирної ядерної енергетики. Першу станцію з таким реактором запустили в США 1957 року, АЕС Шиппінгпорт.
Перший радянський ВВЕР (ВВЕР-210) введено в експлуатацію 1964 року на першому енергоблоці Нововоронезької АЕС (див. діючі станції).
Першою зарубіжною станцією з реактором ВВЕР стала введена в роботу 1966 року Райнсберзька АЕС (НДР) (див. зупинені станції).
Творці реакторів ВВЕР:
- науковий керівник: Курчатовський інститут (м. Москва)
- розробник: ОКБ «Гідропрес» (м. Подольськ)
- виробник: Іжорські заводи (м. Санкт-Петербург), до початку 1990-х реактори також виготовлялися заводом Атоммаш (м. Волгодонськ) і компанією ŠKODA JS (Чехія)
Діючі станції
Станом на 2018 рік у світі експлуатується 57 реакторів ВВЕР (майже 13 % загальної кількості діючих енергетичних реакторів у світі) на 20 атомних станціях в 11 країнах. Ще 10 реакторів виведено з експлуатації з різних причин. Ядерне паливо у вигляді тепловидільних збірок для всіх станцій постачала і постачає російська компанія ТВЕЛ.
| Зображення | Назва | Енергоблоки | Реактори | Потужність, МВт |
Початок будівництва |
Введення в роботу | Закінчення роботи |
Примітки |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 |
Балаковська АЕС | 1 | ВВЕР-1000 | 1000 | 1980 | 1985 | К | |
| 2 | ВВЕР-1000 | 1000 | 1981 | 1987 | ||||
| 3 | ВВЕР-1000 | 1000 | 1982 | 1988 | ||||
| 4 | ВВЕР-1000 | 1000 | 1984 | 1993 | ||||
| 5 | ВВЕР-1000 | 1000 | 1987 | законсервований | ||||
| 6 | ВВЕР-1000 | 1000 | 1988 | законсервований | ||||
 |
Калінінська АЕС | 1 | ВВЕР-1000 | 1000 | 1977 | 1984 | ||
| 2 | ВВЕР-1000 | 1000 | 1982 | 1986 | ||||
| 3 | ВВЕР-1000 | 1000 | 1985 | 2004 | ||||
| 4 | ВВЕР-1000 | 1000 | 1986 | 2011 | ||||
 |
Кольська АЕС | 1 | ВВЕР-440 | 440 | 1970 | 1973 | ||
| 2 | ВВЕР-440 | 440 | 1970 | 1974 | ||||
| 3 | ВВЕР-440 | 440 | 1977 | 1981 | ||||
| 4 | ВВЕР-440 | 440 | 1976 | 1984 | ||||
 |
Нововоронезька АЕС | 1 | ВВЕР-210 | 210 | 1957 | 1964 | 1988 | На станції вперше випробувано всі технічні рішення лінійки ВВЕР, що дозволило надалі серійно будувати енергоблоки[1]. |
| 2 | ВВЕР-365 | 365 | 1964 | 1969 | 1990 | |||
| 3 | ВВЕР-440 | 440 | 1967 | 1971 | 2016[2] | |||
| 4 | ВВЕР-440 | 440 | 1967 | 1972 | ||||
| 5 | ВВЕР-1000 | 1000 | 1974 | 1980 | ||||
| 6 (2-1) | ВВЕР-1200 | 1200 | 2008 | 2016 | ||||
| 7 (2-2) | ВВЕР-1200 | 1200 | 2009 | 2018 | ||||
| 8 (2-3) | ВВЕР-1300 | 1255 | Проект | |||||
| 9 (2-4) | ВВЕР-1300 | 1255 | Проект | |||||
 |
Ростовська АЕС | 1 | ВВЕР-1000 | 1000 | 1981 | 2001 | Перша АЕС, яку ввели в експлуатацію в Росії після розпаду СРСР[3].
Найбільший в Росії виробник електроенергії. Лідер атомної енергетики країни. | |
| 2 | ВВЕР-1000 | 1000 | 1983 | 2010 | ||||
| 3 | ВВЕР-1000 | 1100 | 2009 | 2015 | ||||
| 4 | ВВЕР-1000 | 1100 | 2010 | 2018 | ||||
| Зображення | Назва | Енергоблоки | Реактори | Потужність, МВт |
Початок будівництва |
Введення в роботу | Закінчення роботи |
Примітки |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 |
Запорізька АЕС | 1 | ВВЕР-1000 | 1000 | 1980 | 1984 | Найбільша АЕС в Європі. Найбільший виробник електроенергії в Україні[4]. | |
| 2 | ВВЕР-1000 | 1000 | 1981 | 1985 | ||||
| 3 | ВВЕР-1000 | 1000 | 1982 | 1986 | ||||
| 4 | ВВЕР-1000 | 1000 | 1983 | 1987 | ||||
| 5 | ВВЕР-1000 | 1000 | 1985 | 1989 | ||||
| 6 | ВВЕР-1000 | 1000 | 1986 | 1995 | ||||
 |
Рівненська АЕС | 1 | ВВЕР-440 | 440 | 1973 | 1980 | Перша в Україні АЕС з реакторами ВВЕР і єдина — з ВВЕР-440[5]. | |
| 2 | ВВЕР-440 | 440 | 1973 | 1981 | ||||
| 3 | ВВЕР-1000 | 1000 | 1980 | 1986 | ||||
| 4 | ВВЕР-1000 | 1000 | 1986 | 2004 | ||||
| 5 | ВВЕР-1000 | 1000 | будівництво не розпочиналось | |||||
| 6 | ВВЕР-1000 | 1000 | будівництво не розпочиналось | |||||
 |
Хмельницька АЕС | 1 | ВВЕР-1000 | 1000 | 1981 | 1987 | ||
| 2 | ВВЕР-1000 | 1000 | 1985 | 2004 | ||||
| 3 | ВВЕР-1000 | 1000 | 1986 | будується | ||||
| 4 | ВВЕР-1000 | 1000 | 1987 | будується | ||||
| Южно-Українська АЕС | 1 | ВВЕР-1000 | 1000 | 1977 | 1982 | |||
| 2 | ВВЕР-1000 | 1000 | 1979 | 1985 | ||||
| 3 | ВВЕР-1000 | 1000 | 1985 | 1989 | ||||
| 4 | ВВЕР-1000 | 1000 | 1987 | законсервований | ||||
| Зображення | Назва | Енергоблоки | Реактори | Потужність, МВт |
Початок будівництва |
Введення в роботу | Закінчення роботи |
Примітки |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 |
АЕС Богуніце | 1 | ВВЕР-440 | 440 | 1972 | 1978 | 2006 | Два блоки зупинено за наполяганням Європейського Союзу. Розглядається будівництво нового блоку[6][7]. |
| 2 | ВВЕР-440 | 440 | 1972 | 1980 | 2008 | |||
| 3 | ВВЕР-440 | 483 | 1976 | 1984 | ||||
| 4 | ВВЕР-440 | 483 | 1976 | 1985 | ||||
 |
АЕС Моховце | 1 | ВВЕР-440 | 470 | 1983 | 1998 | 2009 року Атомстройекспорт відновив добудову 3 і 4 блоків[8]. | |
| 2 | ВВЕР-440 | 470 | 1983 | 1999 | ||||
| 3 | ВВЕР-440 | 440 | 1985 | будується | ||||
| 4 | ВВЕР-440 | 440 | 1985 | будується |
| Зображення | Назва | Енергоблоки | Реактори | Потужність, МВт |
Початок будівництва |
Введення в роботу | Закінчення роботи |
Примітки |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 |
АЕС Дуковани | 1 | ВВЕР-440 | 456 | 1979 | 1985 | ||
| 2 | ВВЕР-440 | 456 | 1979 | 1986 | ||||
| 3 | ВВЕР-440 | 498 | 1979 | 1986 | ||||
| 4 | ВВЕР-440 | 456 | 1979 | 1987 | ||||
 |
АЕС Темелін | 1 | ВВЕР-1000 | 1013 | 1987 | 2000 | Найбільший у Чехії виробник електроенергії. Відкрито тендер на добудову 3 і 4 енергоблоків[9]. | |
| 2 | ВВЕР-1000 | 1013 | 1987 | 2002 | ||||
| 3 | ВВЕР-1000 | 1000 | 1985 | отменён | ||||
| 4 | ВВЕР-1000 | 1000 | 1985 | отменён |
| Зображення | Назва | Енергоблоки | Реактори | Потужність, МВт |
Початок будівництва |
Введення в роботу | Закінчення роботи |
Примітки |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 |
Вірменська атомна електростанція | 1 | ВВЕР-440 | 408 | 1969 | 1976 | 1989 | Після Спітакського землетрусу в 1989 році станцію зупинено. 1995 року блок 2 відновлено, виробляє понад 40% енергії Вірменії. Планується будівництво нового блоку[10]. |
| 2 | ВВЕР-440 | 408 | 1975 | 1980 | ||||
| 3 | ВВЕР-440 | 440 | будівництво не розпочиналось | |||||
| 4 | ВВЕР-440 | 440 | будівництво не розпочиналось | |||||
| Зображення | Назва | Енергоблоки | Реактори | Потужність, МВт |
Початок будівництва |
Введення в роботу | Закінчення роботи |
Примітки |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 |
АЕС Козлодуй | 1 | ВВЕР-440 | 440 | 1970 | 1974 | 2002 | Чотири блоки зупинено за наполяганням Європейського Союзу. Планується будівництво нового блоку[11][12]. |
| 2 | ВВЕР-440 | 440 | 1970 | 1975 | 2002 | |||
| 3 | ВВЕР-440 | 440 | 1973 | 1980 | 2006 | |||
| 4 | ВВЕР-440 | 440 | 1973 | 1982 | 2006 | |||
| 5 | ВВЕР-1000 | 1000 | 1980 | 1987 | ||||
| 6 | ВВЕР-1000 | 1000 | 1982 | 1991 |
| Зображення | Назва | Енергоблоки | Реактори | Потужність, МВт |
Початок будівництва |
Введення в роботу | Закінчення роботи |
Примітки | |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 |
АЕС Пакш | 1 | ВВЕР-440 | 500 | 1974 | 1982 | Перша європейська АЕС типового проекту з ВВЕР-440. Частину обладнання виготовлено в Європі[13]. | ||
| 2 | ВВЕР-440 | 470 | 1974 | 1984 | |||||
| 3 | ВВЕР-440 | 470 | 1979 | 1986 | |||||
| 4 | ВВЕР-440 | 500 | 1979 | 1987 | |||||
| 5 | ВВЕР-1200 | 1000 | будівництво розпочнеться 2018 року | ||||||
| 6 | ВВЕР-1200 | 1000 | будівництво розпочнеться 2018 року | ||||||
| Зображення | Назва | Енергоблоки | Реактори | Потужність, МВт |
Початок будівництва |
Введення в роботу | Закінчення роботи |
Примітки |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 |
Бушерська АЕС | 1 | ВВЕР-1000 | 1000 | 1975 | 2011 | Будівництво вів KWU[de] від 1975 до 1980 року (зупинено через санкції проти Ірану після ісламської революції). Від 1998 року добудовувала Росія. Через технічно складні умови з боку Ірану (використання німецьких споруд і обладнання), станцію добудовували тривалий час[14][15]. | |
| 2 | ВВЕР-1000 | 1000 | ||||||
| 3 | ВВЕР-1000 | 1000 |
| Зображення | Назва | Енергоблоки | Реактори | Потужність, МВт |
Початок будівництва |
Введення в роботу | Закінчення роботи |
Примітки |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 |
Тяньваньська АЕС | 1 | ВВЕР-1000 | 1000 | 1999 | 2006 | Перша станція з ВВЕР, побудована з нуля Росією за кордоном після розпаду СРСР. Розпочато будівництво ще двох блоків[16]. | |
| 2 | ВВЕР-1000 | 1000 | 2000 | 2007 | ||||
| 3 | ВВЕР-1000 | 1000 | 2012 | |||||
| 4 | ВВЕР-1000 | 1000 | 2013 | |||||
| 7 | Водно-водяний енергетичний реактор | 1200 | проект | |||||
| 8 | Водно-водяний енергетичний реактор | 1200 | проект | |||||
| Зображення | Назва | Енергоблоки | Реактори | Потужність, МВт |
Початок будівництва |
Введення в роботу | Закінчення роботи |
Примітки |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 |
АЕС Ловійса | 1 | ВВЕР-440 | 510 | 1971 | 1977 | Постійно суттєво модернізується. Вважається однією з найбільш ефективних АЕС світу[17]. | |
| 2 | ВВЕР-440 | 510 | 1972 | 1980 |
Споруджувані станції
Спорудження станцій з ВВЕР у Росії ведеться в рамках федеральної цільової програми з розвитку ядерної енергетики. Крім того, реалізуються проекти у декількох країнах світу, при цьому ВВЕР є єдиною експортною технологією Росії в галузі ядерної енергетики.
| Зображення | Назва | Енергоблоки | Реактори | Потужність, МВт |
Початок будівництва |
Примітки |
|---|---|---|---|---|---|---|
 |
Балтійська АЕС | 1 | Водно-водяний енергетичний реактор | 1194 | 2012 | Станції — перші АЕС, які будуються з нуля після розпаду СРСР. Обидві будуються за проектом АЕС-2006 з реакторами, які є еволюційним розвитком технології ВВЕР. Планується, що енергоблоки станцій дадуть початок новому серійному будівництву[18]. |
| 2 | Водно-водяний енергетичний реактор | 1194 | проект | |||
.jpg){kind=spacer} |
Ленінградська АЕС-2 | 1 | Водно-водяний енергетичний реактор | 1170 | 2008 | |
| 2 | Водно-водяний енергетичний реактор | 1170 | 2010 | |||
| 3 | Водно-водяний енергетичний реактор | 1170 | проект | |||
| 4 | Водно-водяний енергетичний реактор | 1170 | проект |
| Зображення | Назва | Енергоблоки | Реактори | Потужність, МВт |
Початок будівництва |
Примітки |
|---|---|---|---|---|---|---|
|
Білоруська АЕС | 1 | Водно-водяний енергетичний реактор | 1194 | 2013 | |
| 2 | Водно-водяний енергетичний реактор | 1194 | 2014 |
| Зображення | Назва | Енергоблоки | Реактори | Потужність, МВт |
Початок будівництва |
Примітки |
|---|---|---|---|---|---|---|
 |
АЕС Куданкулам | 1 | ВВЕР-1000 | 1000 | 2002 | У зв'язку з новизною деяких технічних рішень, а також з тим, що індійці наполягли на самостійному проведенні будівельних та монтажних робіт за відсутності в них досвіду будівництва АЕС з легководними реакторами, реалізація проекту затягнулась[19]. |
| 2 | ВВЕР-1000 | 1000 | 2002 | |||
| 3 | ВВЕР-1000 | 1000 | проект | |||
| 4 | ВВЕР-1000 | 1000 | проект |
Зупинені станції
Станом на 2018 рік лише Німеччина повністю відмовилася від АЕС з реакторами ВВЕР.
| Зображення | Назва | Енергоблоки | Реактори | Потужність, МВт |
Початок будівництва |
Введення в роботу | Закінчення роботи |
Примітки |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 |
Грайфсвальдська АЕС | 1 | ВВЕР-440 | 440 | 1970 | 1973 | 1990 | Станцію зупинено з політичних причин. При цьому блок-5 пропрацював 7 місяців, а повністю готовий блок-6 не стали пускати[20]. |
| 2 | ВВЕР-440 | 440 | 1970 | 1974 | 1990 | |||
| 3 | ВВЕР-440 | 440 | 1972 | 1977 | 1990 | |||
| 4 | ВВЕР-440 | 440 | 1972 | 1979 | 1990 | |||
| 5 | ВВЕР-440 | 440 | 1976 | 1989 | 1989 | |||
| 6 | ВВЕР-440 | 440 | 1976 | не введений в експлуатацію | ||||
| 7 | ВВЕР-440 | 440 | 1978 | будівництво зупинено 1990 | ||||
| 8 | ВВЕР-440 | 440 | 1978 | будівництво зупинено 1990 | ||||
 |
Райнсберзька АЕС | 1 | ВВЕР-210 | 70 | 1960 | 1966 | 1990 | Перша АЕС, яку спорудив СРСР за кордоном, при цьому перша АЕС в НДР[21]. |
Зупинені будівництва
Після розпаду СРСР у зв'язку серйозними економічними і політичними змінами в Росії та інших країнах будівництво багатьох АЕС було зупинено. Єдиною станцією, яку запустили згодом, стала Ростовська АЕС.
| Зображення | Назва | Енергоблоки | Реактори | Потужність, МВт |
Початок будівництва |
Будівництво зупинено |
Примітки |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
 |
Башкирська АЕС | 1 | ВВЕР-1000 | 1000 | 1983 | 1990 | Будівництво законсервовано. У далекій перспективі можлива добудова станцій[22]. |
| 2 | ВВЕР-1000 | 1000 | 1983 | 1990 | |||
| 3 | ВВЕР-1000 | 1000 | шла подготовка | ||||
| 4 | ВВЕР-1000 | 1000 | будівництво не розпочиналось | ||||
 |
Татарська АЕС | 1 | ВВЕР-1000 | 1000 | 1987 | 1990 | |
| 2 | ВВЕР-1000 | 1000 | 1988 | 1990 | |||
| 3 | ВВЕР-1000 | 1000 | будівництво не розпочиналось | ||||
| 4 | ВВЕР-1000 | 1000 | будівництво не розпочиналось | ||||
| Зображення | Назва | Енергоблоки | Реактори | Потужність, МВт |
Початок будівництва |
Будівництво зупинено |
Примітки |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
|
Кримська атомна електростанція | 1 | ВВЕР-1000 | 1000 | 1982 | 1989 | |
| 2 | ВВЕР-1000 | 1000 | 1983 | 1989 | |||
| 3 | ВВЕР-1000 | 1000 | будівництво не розпочиналось | ||||
| 4 | ВВЕР-1000 | 1000 | будівництво не розпочиналось | ||||
| Зображення | Назва | Енергоблок | Реактори | Потужність, МВт |
Початок будівництва |
Будівництво зупинено |
Примітки |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
|
|
Мінська АТЕЦ | 1 | ВВЕР-1000 | 940 | 1983 | 1987 | У зв'язку з Чорнобильською катастрофою будівництво зупинено. Згодом переобладнана в ТЕЦ, нині Мінська ТЕЦ-5. |
| 2 | ВВЕР-1000 | 940 | 1983 | 1987 |
| Зображення | Назва | Енергоблоки | Реактори | Потужність, МВт |
Початок будівництва |
Будівництво зупинено |
Примітки |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
|
АЕС Белене | 1 | ВВЕР-1000 | 1000 | 1987 | 2012 | 1990 року через економічні та політичні причини будівництво зупинено. Відновлено 2005 року[23][24], але через ті самі причини остаточно зупинено 2012 року[25]. |
| 2 | ВВЕР-1000 | 1000 | 1987 | 2012 |
| Зображення | Назва | Енергоблоки | Реактори | Потужність, МВт |
Початок будівництва |
Будівництво зупинено |
Примітки |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
 |
Штендальська АЕС | 1 | ВВЕР-1000 | 1000 | 1982 | 1991 | До моменту відмови від будівництва два з чотирьох запланованих блоків мали готовність 30-50%[26]. |
| 2 | ВВЕР-1000 | 1000 | 1984 | 1991 | |||
| 3 | ВВЕР-1000 | 1000 | будівництво не розпочиналось | ||||
| 4 | ВВЕР-1000 | 1000 | будівництво не розпочиналось | ||||
| Зображення | Назва | Енергоблоки | Реактори | Потужність, МВт |
Початок будівництва |
Будівництво зупинено |
Примітки |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
 |
АЕС Хурагуа | 1 | ВВЕР-440 | 440 | 1983 | 1992 | 1-й енергоблок був практично готовий, за винятком Автоматизованої системи керування технологічним процесом, яку мав монтувати Siemens, але через технічні причини пуск так і не відбувся[27]. |
| 2 | ВВЕР-440 | 440 | 1985 | 1992 | |||
| 3 | ВВЕР-440 | 440 | будівництво не розпочиналось | ||||
| 4 | ВВЕР-440 | 440 | будівництво не розпочиналось | ||||
| Зображення | Назва | Енергоблоки | Реактори | Потужність, МВт |
Початок будівництва |
Будівництво зупинено |
Примітки |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
 |
АЕС Жарновець | 1 | ВВЕР-440 | 465 | 1983 | 1990 | До моменту зупинки через політичні мотиви готовність блоків становила 37-40%, інфраструктури станції — 85%[28]. |
| 2 | ВВЕР-440 | 465 | 1983 | 1990 | |||
| 3 | ВВЕР-440 | 465 | йшла підготовка | ||||
| 4 | ВВЕР-440 | 465 | йшла підготовка | ||||
Скасовані проекти
Крім зупинки будівництва станцій, на початку 90-х скасовано проекти АЕС, до спорудження енергоблоків яких йшла активна підготовка, готувалася інфраструктура, будувалися допоміжні споруди. До них належать:
Волгоградська АТЕЦ (2 блоки ВВЕР-1000)- Краснодарська АЕС (1 блок ВВЕР-1000)
Одеська АТЕЦ (2 блоки ВВЕР-1000)- Харківська АТЕЦ (2 блоки ВВЕР-1000)
- Чигиринська АЕС (4 блоки ВВЕР-1000)
Азербайджанська АЕС (1 блок ВВЕР-1000)
Грузинська АЕС (1 блок ВВЕР-1000)
АЕС Варта (4 блоки ВВЕР-1000)
АЕС Сінпхо (4 блоки ВВЕР-440/ВВЕР-640) — роботи зупинено 1991 року через відмову корейської сторони сплачувати вже виконані роботи[29]
АЕС Сірт (2 блоки ВВЕР-440)[30][31] — роботи зупинено 1984 року на стадії обґрунтування майданчику і розробки проекту через розбіжності сторін[32][33]
.svg){kind=small}
Примітки
- ↑ Нововоронежская атомная электростанция : [арх. 22.05.2012]. — Novovoronezh.ru. — Дата звернення: 01.11.2010.
- ↑ https://ria.ru/atomtec/20161226/1484591327.html
- ↑ Первая АЭС нового века : [арх. 28.03.2012] / Е.Обухов // Интервью с Александром Паламарчуком. — Пресс-центр атомной энергетики и промышленности, 2002. — 10 червня. — Дата звернення: 01.11.2010.
- ↑ Ядерная энергетика в мире : [арх. 22.05.2012]. — Росатом. — Дата звернення: 01.11.2010.
- ↑ Ровенская АЭС (Ривненская) : [арх. 22.05.2012]. — Atomic-Energy.ru. — Дата звернення: 01.11.2010.
- ↑ Р.Новорефтов (12 жовтня 2010). Российский дизайн «Атомного окна» в Европу. Аналитика — Актуальный вопрос. Energyland.info. Архів оригіналу за 18 серпня 2011. Процитовано 1 листопада 2010.
- ↑ Богунице АЭС (Bohunice NPP) : [арх. 22.05.2012]. — Atomic-Energy.ru. — Дата звернення: 01.11.2010.
- ↑ АЭС «Моховце», Словакия[недоступне посилання] : [арх. 24.08.2011]. — Атомстройекспорт. — Дата звернення: 01.11.2010.
- ↑ Решение о победителе тендера на достройку АЭС «Темелин» может быть отложено до 2013 року : [арх. 22.05.2012] // По информации издания «Пражский телеграф». — Росатом, 2010. — 8 жовтня. — Дата звернення: 01.11.2010.
- ↑ Атомный перекресток[недоступне посилання] : [арх. 16.04.2011] / В.Губарев // Интервью с Суреном Азатяном. — Страна Росатом, 2010. — 1 листопада. — Дата звернення: 01.11.2010.
- ↑ По требованию ЕС Болгария остановила два реактора АЭС в Козлодуе : [арх. 22.05.2012] / Н.Пасхин // По информации РИА Новости. — AtomInfo.Ru, 2010. — 8 січня. — Дата звернення: 01.11.2010.
- ↑ Болгария планирует построить новый ядерный реактор АЭС «Козлодуй» : [арх. 22.05.2012]. — EnergyLand.info, 2010. — 8 січня. — Дата звернення: 01.11.2010.
- ↑ АЭС «Пакш», Венгрия : [арх. 22.05.2012]. — Атомстройекспорт. — Дата звернення: 01.11.2010.
- ↑ АЭС «Бушер» (Иран) : [арх. 26.08.2011]. — Атомстройекспорт. — Дата звернення: 01.11.2010.
- ↑ Немного о Бушере : [арх. 26.08.2011] / М.Сторожевой. — AtomInfo.Ru, 2010. — 23 серпня. — Дата звернення: 01.11.2010.
- ↑ Т.Кляйн. Тяньваньский символ // «ТЭК. Стратегии развития». — [[{{{1}}} (станція метро)|{{{1}}}]] : Минэнерго России, 2010. — № 1.
- ↑ О.Баумгертнер. Эффективность по-фински // Независимая газета. — [[{{{1}}} (станція метро)|{{{1}}}]], 2008. — № від 12 вересня.
- ↑ Атомные станции нового поколения[недоступне посилання] : [арх. 13.03.2008]. — Атомэнергопроект (Нижний Новгород). — Дата звернення: 01.11.2010.
- ↑ Российские эксперты о сроках пуска Куданкулама-1 : [арх. 03.03.2012] // По информации пресс-центра атомной энергетики и промышленности. — AtomInfo.Ru, 2010. — 19 квітня. — Дата звернення: 01.11.2010.
- ↑ Вывод из эксплуатации АЭС: аврал или плановая работа : [арх. 22.05.2012] / О.Э.Муратов. — Proatom.ru, 2007. — 20 червня. — Дата звернення: 01.11.2010.
- ↑ АЭС «Райнсберг», ГДР (Німеччина) : [арх. 22.05.2012]. — Атомстройекспорт. — Дата звернення: 01.11.2010.
- ↑ Пристроили АЭС : [арх. 22.05.2012] / В.Пономарев. — Эксперт Online, 2010. — 16 вересня. — Дата звернення: 01.11.2010.
- ↑ АЭС «Белене» (Болгария) : [арх. 22.05.2012] // Общая информация. — Атомстройекспорт. — Дата звернення: 01.11.2010.
- ↑ Белене АЭС : [арх. 22.05.2012]. — Atomic-Energy.ru. — Дата звернення: 01.11.2010.
- ↑ Болгария приняла решение о строительстве нового блока на "Козлодуе" вместо АЭС "Белене" - Интерфакс
- ↑ О.В.Витковский. Ядерная энергетика Германии: быть или не быть? // География. — [[{{{1}}} (станція метро)|{{{1}}}]] : Первое вересня, 2002. — № 28.
- ↑ Из истории отрасли. АЭС на Острове Свободы : [арх. 24.08.2011] / С. Журавлев // Интервью с Ларисой Мирончик. — Росатом, 2010. — 12 квітня. — Дата звернення: 01.11.2010.
- ↑ Elektrownia Jądrowa «Żarnowiec» : [арх. 22.05.2012]. — IEA POLATOM. — Дата звернення: 01.11.2010.
- ↑ Ядерная программа КНДР : [арх. 28.03.2012] / О.В.Рожков // Тезисы лекции для слушателей курса «Режим нераспространения и сокращения оружия массового уничтожения и национальная безопасность». — МФТИ, 2003. — 18 березня. — Дата звернення: 20.11.2010.
- ↑ Nuclear Power Reactor Details — LIBYA-1 // Power Reactor Information System. — Міжнародне агентство з атомної енергії. — Дата звернення: 19.02.2011.
- ↑ Nuclear Power Reactor Details — LIBYA-2 // Power Reactor Information System. — Міжнародне агентство з атомної енергії. — Дата звернення: 19.02.2011.
- ↑ История создания[недоступне посилання — історія]. — Атомстройекспорт. — Дата звернення: 19.02.2011.
- ↑ Основные положения нового доклада МАГАТЭ по Ливии : [арх. 22.05.2012]. — AtomInfo.Ru, 2008. — 14 вересня. — Дата звернення: 19.02.2011.