Список АЕС з реакторами ВВЕР

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Список містить всі атомні електростанції, до складу яких входять енергоблоки з реакторами ВВЕР — діючими, які закінчили роботу, а також тими, які будуються і тими, чиє будівництво зупинено або скасовано. Список розбитий за статусом станцій і країнами-власниками, в порядку від найбільшої кількості станцій, у разі однакової кількості — за алфавітом. Список заснований на даних Міжнародного агентства з атомної енергії.

ВВЕР — двоконтурний водно-водяний корпусний енергетичний ядерний реактор з водою під тиском, одна з найбільш вдалих гілок розвитку ядерних енергетичних установок, що набула широкого поширення у світі. Реактор розроблено в СРСР паралельно з реактором РБМК.

Загальна назва реакторів цього типу в інших країнах — PWR, вони є основою світової мирної ядерної енергетики. Першу станцію з таким реактором запустили в США 1957 року, АЕС Шиппінгпорт.

Перший радянський ВВЕР (ВВЕР-210) введено в експлуатацію 1964 року на першому енергоблоці Нововоронезької АЕС (див. діючі станції).

Першою зарубіжною станцією з реактором ВВЕР стала введена в роботу 1966 року Райнсберзька АЕС (НДР) (див. зупинені станції).

Творці реакторів ВВЕР:

Діючі станції[ред. | ред. код]

Станом на 2018 рік у світі експлуатується 57 реакторів ВВЕР (майже 13 % загальної кількості діючих енергетичних реакторів у світі) на 20 атомних станціях в 11 країнах. Ще 10 реакторів виведено з експлуатації з різних причин. Ядерне паливо у вигляді тепловидільних збірок для всіх станцій постачала і постачає російська компанія ТВЕЛ.

Росія Росія[ред. | ред. код]

Див. також: Атомна енергетика Росії
Зображення Назва Енергоблоки Реактори Потужність,
МВт 		Початок
будівництва 		Введення в роботу Закінчення
роботи 		Примітки
Балаковська АЕС 1 ВВЕР-1000 1000 1980 1985 К
2 ВВЕР-1000 1000 1981 1987
3 ВВЕР-1000 1000 1982 1988
4 ВВЕР-1000 1000 1984 1993
5 ВВЕР-1000 1000 1987 законсервований
6 ВВЕР-1000 1000 1988 законсервований
Калінінська АЕС 1 ВВЕР-1000 1000 1977 1984
2 ВВЕР-1000 1000 1982 1986
3 ВВЕР-1000 1000 1985 2004
4 ВВЕР-1000 1000 1986 2011
Кольська АЕС 1 ВВЕР-440 440 1970 1973
2 ВВЕР-440 440 1970 1974
3 ВВЕР-440 440 1977 1981
4 ВВЕР-440 440 1976 1984
Нововоронезька АЕС 1 ВВЕР-210 210 1957 1964 1988 На станції вперше випробувано всі технічні рішення лінійки ВВЕР, що дозволило надалі серійно будувати енергоблоки[1].
2 ВВЕР-365 365 1964 1969 1990
3 ВВЕР-440 440 1967 1971 2016[2]
4 ВВЕР-440 440 1967 1972
5 ВВЕР-1000 1000 1974 1980
6 (2-1) ВВЕР-1200 1200 2008 2016
7 (2-2) ВВЕР-1200 1200 2009 2018
8 (2-3) ВВЕР-1300 1255 Проект
9 (2-4) ВВЕР-1300 1255 Проект
Ростовська АЕС 1 ВВЕР-1000 1000 1981 2001 Перша АЕС, яку ввели в експлуатацію в Росії після розпаду СРСР[3].

Найбільший в Росії виробник електроенергії. Лідер атомної енергетики країни.

2 ВВЕР-1000 1000 1983 2010
3 ВВЕР-1000 1100 2009 2015
4 ВВЕР-1000 1100 2010 2018

Україна Україна[ред. | ред. код]

Див. також: Ядерна енергетика України
Зображення Назва Енергоблоки Реактори Потужність,
МВт 		Початок
будівництва 		Введення в роботу Закінчення
роботи 		Примітки
Запорізька АЕС 1 ВВЕР-1000 1000 1980 1984 Найбільша АЕС в Європі. Найбільший виробник електроенергії в Україні[4].
2 ВВЕР-1000 1000 1981 1985
3 ВВЕР-1000 1000 1982 1986
4 ВВЕР-1000 1000 1983 1987
5 ВВЕР-1000 1000 1985 1989
6 ВВЕР-1000 1000 1986 1995
Рівненська АЕС 1 ВВЕР-440 440 1973 1980 Перша в Україні АЕС з реакторами ВВЕР і єдина — з ВВЕР-440[5].
2 ВВЕР-440 440 1973 1981
3 ВВЕР-1000 1000 1980 1986
4 ВВЕР-1000 1000 1986 2004
5 ВВЕР-1000 1000 будівництво не розпочиналось
6 ВВЕР-1000 1000 будівництво не розпочиналось
Хмельницька АЕС 1 ВВЕР-1000 1000 1981 1987
2 ВВЕР-1000 1000 1985 2004
3 ВВЕР-1000 1000 1986 будується
4 ВВЕР-1000 1000 1987 будується
Южно-Українська АЕС 1 ВВЕР-1000 1000 1977 1982
2 ВВЕР-1000 1000 1979 1985
3 ВВЕР-1000 1000 1985 1989
4 ВВЕР-1000 1000 1987 законсервований


Словаччина Словаччина[ред. | ред. код]

Див. також: Атомна енергетика Словаччини
Зображення Назва Енергоблоки Реактори Потужність,
МВт 		Початок
будівництва 		Введення в роботу Закінчення
роботи 		Примітки
АЕС Богуниці 1 ВВЕР-440 440 1972 1978 2006 Два блоки зупинено за наполяганням Європейського Союзу. Розглядається будівництво нового блоку[6][7].
2 ВВЕР-440 440 1972 1980 2008
3 ВВЕР-440 483 1976 1984
4 ВВЕР-440 483 1976 1985
АЕС Моховце 1 ВВЕР-440 470 1983 1998 2009 року Атомстройекспорт відновив добудову 3 і 4 блоків[8].
2 ВВЕР-440 470 1983 1999
3 ВВЕР-440 440 1985 будується
4 ВВЕР-440 440 1985 будується

Чехія Чехія[ред. | ред. код]

Див. також: Атомна енергетика Чехії
Зображення Назва Енергоблоки Реактори Потужність,
МВт 		Початок
будівництва 		Введення в роботу Закінчення
роботи 		Примітки
АЕС Дуковани 1 ВВЕР-440 456 1979 1985
2 ВВЕР-440 456 1979 1986
3 ВВЕР-440 498 1979 1986
4 ВВЕР-440 456 1979 1987
АЕС Темелін 1 ВВЕР-1000 1013 1987 2000 Найбільший у Чехії виробник електроенергії. Відкрито тендер на добудову 3 і 4 енергоблоків[9].
2 ВВЕР-1000 1013 1987 2002
3 ВВЕР-1000 1000 1985 отменён
4 ВВЕР-1000 1000 1985 отменён

Вірменія Вірменія[ред. | ред. код]

Див. також: Вірменія#Атомна енергетика
Зображення Назва Енергоблоки Реактори Потужність,
МВт 		Початок
будівництва 		Введення в роботу Закінчення
роботи 		Примітки
Вірменська атомна електростанція 1 ВВЕР-440 408 1969 1976 1989 Після Спітакського землетрусу в 1989 році станцію зупинено. 1995 року блок 2 відновлено, виробляє понад 40% енергії Вірменії. Планується будівництво нового блоку[10].
2 ВВЕР-440 408 1975 1980
3 ВВЕР-440 440 будівництво не розпочиналось
4 ВВЕР-440 440 будівництво не розпочиналось

Болгарія Болгарія[ред. | ред. код]

Див. також: Атомна енергетика Болгарії
Зображення Назва Енергоблоки Реактори Потужність,
МВт 		Початок
будівництва 		Введення в роботу Закінчення
роботи 		Примітки
АЕС Козлодуй 1 ВВЕР-440 440 1970 1974 2002 Чотири блоки зупинено за наполяганням Європейського Союзу. Планується будівництво нового блоку[11][12].
2 ВВЕР-440 440 1970 1975 2002
3 ВВЕР-440 440 1973 1980 2006
4 ВВЕР-440 440 1973 1982 2006
5 ВВЕР-1000 1000 1980 1987
6 ВВЕР-1000 1000 1982 1991

Угорщина Угорщина[ред. | ред. код]

Див. також: Атомна енергетика Угорщини
Зображення Назва Енергоблоки Реактори Потужність,
МВт 		Початок
будівництва 		Введення в роботу Закінчення
роботи 		Примітки
АЕС Пакш 1 ВВЕР-440 500 1974 1982 Перша європейська АЕС типового проекту з ВВЕР-440. Частину обладнання виготовлено в Європі[13].
2 ВВЕР-440 470 1974 1984
3 ВВЕР-440 470 1979 1986
4 ВВЕР-440 500 1979 1987
5 ВВЕР-1200 1000 будівництво розпочнеться 2018 року
6 ВВЕР-1200 1000 будівництво розпочнеться 2018 року

Індія Індія

Див. також: Атомна енергетика Індії

Іран Іран[ред. | ред. код]

Зображення Назва Енергоблоки Реактори Потужність,
МВт 		Початок
будівництва 		Введення в роботу Закінчення
роботи 		Примітки
Бушерська АЕС 1 ВВЕР-1000 1000 1975 2011 Будівництво вів KWU[de] від 1975 до 1980 року (зупинено через санкції проти Ірану після ісламської революції). Від 1998 року добудовувала Росія. Через технічно складні умови з боку Ірану (використання німецьких споруд і обладнання), станцію добудовували тривалий час[14][15].
2 ВВЕР-1000 1000
3 ВВЕР-1000 1000

КНР Китай[ред. | ред. код]

Див. також: Атомна енергетика Китаю
Зображення Назва Енергоблоки Реактори Потужність,
МВт 		Початок
будівництва 		Введення в роботу Закінчення
роботи 		Примітки
Тяньванська АЕС 1 ВВЕР-1000 1000 1999 2006 Перша станція з ВВЕР, побудована з нуля Росією за кордоном після розпаду СРСР. Розпочато будівництво ще двох блоків[16].
2 ВВЕР-1000 1000 2000 2007
3 ВВЕР-1000 1000 2012
4 ВВЕР-1000 1000 2013
7 ВВЕР 1200 проект
8 ВВЕР 1200 проект

Фінляндія Фінляндія[ред. | ред. код]

Див. також: Атомна енергетика Фінляндії
Зображення Назва Енергоблоки Реактори Потужність,
МВт 		Початок
будівництва 		Введення в роботу Закінчення
роботи 		Примітки
АЕС Ловійса 1 ВВЕР-440 510 1971 1977 Постійно суттєво модернізується. Вважається однією з найбільш ефективних АЕС світу[17].
2 ВВЕР-440 510 1972 1980

Споруджувані станції[ред. | ред. код]

Спорудження станцій з ВВЕР у Росії ведеться в рамках федеральної цільової програми з розвитку ядерної енергетики. Крім того, реалізуються проекти у декількох країнах світу, при цьому ВВЕР є єдиною експортною технологією Росії в галузі ядерної енергетики.

Росія Росія[ред. | ред. код]

Зображення Назва Енергоблоки Реактори Потужність,
МВт 		Початок
будівництва 		Примітки
Балтійська АЕС 1 ВВЕР 1194 2012 Станції — перші АЕС, які будуються з нуля після розпаду СРСР. Обидві будуються за проектом АЕС-2006 з реакторами, які є еволюційним розвитком технології ВВЕР. Планується, що енергоблоки станцій дадуть початок новому серійному будівництву[18].
2 ВВЕР 1194 проект
Ленінградська АЕС-2 1 ВВЕР 1170 2008
2 ВВЕР 1170 2010
3 ВВЕР 1170 проект
4 ВВЕР 1170 проект

Білорусь Білорусь[ред. | ред. код]

Зображення Назва Енергоблоки Реактори Потужність,
МВт 		Початок
будівництва 		Примітки
Білоруська АЕС 1 ВВЕР 1194 2013
2 ВВЕР 1194 2014

Індія Індія[ред. | ред. код]

Див. також: Атомна енергетика Індії
Зображення Назва Енергоблоки Реактори Потужність,
МВт 		Початок
будівництва 		Примітки
АЕС Куданкулам 1 ВВЕР-1000 1000 2002 У зв'язку з новизною деяких технічних рішень, а також з тим, що індійці наполягли на самостійному проведенні будівельних та монтажних робіт за відсутності в них досвіду будівництва АЕС з легководними реакторами, реалізація проекту затягнулась[19].
2 ВВЕР-1000 1000 2002
3 ВВЕР-1000 1000 проект
4 ВВЕР-1000 1000 проект

Зупинені станції[ред. | ред. код]

Станом на 2018 рік лише Німеччина повністю відмовилася від АЕС з реакторами ВВЕР.

Німеччина[ред. | ред. код]

Див. також: Ядерна енергетика Німеччини
Зображення Назва Енергоблоки Реактори Потужність,
МВт 		Початок
будівництва 		Введення в роботу Закінчення
роботи 		Примітки
Грайфсвальдська АЕС 1 ВВЕР-440 440 1970 1973 1990 Станцію зупинено з політичних причин. При цьому блок-5 пропрацював 7 місяців, а повністю готовий блок-6 не стали пускати[20].
2 ВВЕР-440 440 1970 1974 1990
3 ВВЕР-440 440 1972 1977 1990
4 ВВЕР-440 440 1972 1979 1990
5 ВВЕР-440 440 1976 1989 1989
6 ВВЕР-440 440 1976 не введений в експлуатацію
7 ВВЕР-440 440 1978 будівництво зупинено 1990
8 ВВЕР-440 440 1978 будівництво зупинено 1990
Райнсберзька АЕС 1 ВВЕР-210 70 1960 1966 1990 Перша АЕС, яку спорудив СРСР за кордоном, при цьому перша АЕС в НДР[21].

Зупинені будівництва[ред. | ред. код]

Див. також: Недобудовані АЕС СРСР

Після розпаду СРСР у зв'язку серйозними економічними і політичними змінами в Росії та інших країнах будівництво багатьох АЕС було зупинено. Єдиною станцією, яку запустили згодом, стала Ростовська АЕС.

Росія Росія[ред. | ред. код]

Зображення Назва Енергоблоки Реактори Потужність,
МВт 		Початок
будівництва 		Будівництво
зупинено 		Примітки
Башкирська АЕС 1 ВВЕР-1000 1000 1983 1990 Будівництво законсервовано. У далекій перспективі можлива добудова станцій[22].
2 ВВЕР-1000 1000 1983 1990
3 ВВЕР-1000 1000 шла подготовка
4 ВВЕР-1000 1000 будівництво не розпочиналось
Татарська АЕС 1 ВВЕР-1000 1000 1987 1990
2 ВВЕР-1000 1000 1988 1990
3 ВВЕР-1000 1000 будівництво не розпочиналось
4 ВВЕР-1000 1000 будівництво не розпочиналось

Україна Україна[ред. | ред. код]

Зображення Назва Енергоблоки Реактори Потужність,
МВт 		Початок
будівництва 		Будівництво
зупинено 		Примітки
Кримська атомна електростанція 1 ВВЕР-1000 1000 1982 1989
2 ВВЕР-1000 1000 1983 1989
3 ВВЕР-1000 1000 будівництво не розпочиналось
4 ВВЕР-1000 1000 будівництво не розпочиналось

Білорусь Білорусь[ред. | ред. код]

Зображення Назва Енергоблок Реактори Потужність,
МВт 		Початок
будівництва 		Будівництво
зупинено 		Примітки
Мінська АТЕЦ 1 ВВЕР-1000 940 1983 1987 У зв'язку з Чорнобильською катастрофою будівництво зупинено. Згодом переобладнана в ТЕЦ, нині Мінська ТЕЦ-5.
2 ВВЕР-1000 940 1983 1987

Болгарія Болгарія[ред. | ред. код]

Зображення Назва Енергоблоки Реактори Потужність,
МВт 		Початок
будівництва 		Будівництво
зупинено 		Примітки
АЕС Белене 1 ВВЕР-1000 1000 1987 2012 1990 року через економічні та політичні причини будівництво зупинено. Відновлено 2005 року[23][24], але через ті самі причини остаточно зупинено 2012 року[25].
2 ВВЕР-1000 1000 1987 2012

Німеччина[ред. | ред. код]

Зображення Назва Енергоблоки Реактори Потужність,
МВт 		Початок
будівництва 		Будівництво
зупинено 		Примітки
Штендальська АЕС 1 ВВЕР-1000 1000 1982 1991 До моменту відмови від будівництва два з чотирьох запланованих блоків мали готовність 30-50%[26].
2 ВВЕР-1000 1000 1984 1991
3 ВВЕР-1000 1000 будівництво не розпочиналось
4 ВВЕР-1000 1000 будівництво не розпочиналось

Куба Куба[ред. | ред. код]

Зображення Назва Енергоблоки Реактори Потужність,
МВт 		Початок
будівництва 		Будівництво
зупинено 		Примітки
АЕС Хурагуа 1 ВВЕР-440 440 1983 1992 1-й енергоблок був практично готовий, за винятком Автоматизованої системи керування технологічним процесом, яку мав монтувати Siemens, але через технічні причини пуск так і не відбувся[27].
2 ВВЕР-440 440 1985 1992
3 ВВЕР-440 440 будівництво не розпочиналось
4 ВВЕР-440 440 будівництво не розпочиналось

Польща Польща[ред. | ред. код]

Зображення Назва Енергоблоки Реактори Потужність,
МВт 		Початок
будівництва 		Будівництво
зупинено 		Примітки
АЕС Жарновець 1 ВВЕР-440 465 1983 1990 До моменту зупинки через політичні мотиви готовність блоків становила 37-40%, інфраструктури станції — 85%[28].
2 ВВЕР-440 465 1983 1990
3 ВВЕР-440 465 йшла підготовка
4 ВВЕР-440 465 йшла підготовка

Скасовані проекти[ред. | ред. код]

Крім зупинки будівництва станцій, на початку 90-х скасовано проекти АЕС, до спорудження енергоблоків яких йшла активна підготовка, готувалася інфраструктура, будувалися допоміжні споруди. До них належать:

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Нововоронежская атомная электростанция : [арх. 22.05.2012]. — Novovoronezh.ru. — Дата звернення: 01.11.2010.
  2. ↑ Росатом навсегда остановил первый отечественный атомный энергоблок ВВЭР-440. РИА Новости. 26 грудня 2016. Архів оригіналу за 9 липня 2018. Процитовано 9 липня 2018. (рос.)
  3. ↑ Первая АЭС нового века : [арх. 28.03.2012] / Е.Обухов // Интервью с Александром Паламарчуком. — Пресс-центр атомной энергетики и промышленности, 2002. — 23 квітня. — Дата звернення: 01.11.2010.
  4. ↑ Ядерная энергетика в мире : [арх. 22.05.2012]. — Росатом. — Дата звернення: 01.11.2010.
  5. ↑ Ровенская АЭС (Ривненская) : [арх. 22.05.2012]. — Atomic-Energy.ru. — Дата звернення: 01.11.2010.
  6. ↑ Р.Новорефтов (12 жовтня 2010). Российский дизайн «Атомного окна» в Европу. Аналитика — Актуальный вопрос. Energyland.info. Архів оригіналу за 18 серпня 2011. Процитовано 1 листопада 2010.
  7. ↑ Богунице АЭС (Bohunice NPP) : [арх. 22.05.2012]. — Atomic-Energy.ru. — Дата звернення: 01.11.2010.
  8. ↑ АЭС «Моховце», Словакия[недоступне посилання] : [арх. 24.08.2011]. — Атомстройекспорт. — Дата звернення: 01.11.2010.
  9. ↑ Решение о победителе тендера на достройку АЭС «Темелин» может быть отложено до 2013 року : [арх. 22.05.2012] // По информации издания «Пражский телеграф». — Росатом, 2010. — 8 жовтня. — Дата звернення: 01.11.2010.
  10. ↑ Атомный перекресток[недоступне посилання] : [арх. 16.04.2011] / В.Губарев // Интервью с Суреном Азатяном. — Страна Росатом, 2010. — 1 листопада. — Дата звернення: 01.11.2010.
  11. ↑ По требованию ЕС Болгария остановила два реактора АЭС в Козлодуе : [арх. 22.05.2012] / Н.Пасхин // По информации РИА Новости. — AtomInfo.Ru, 2010. — 8 січня. — Дата звернення: 01.11.2010.
  12. ↑ Болгария планирует построить новый ядерный реактор АЭС «Козлодуй» : [арх. 22.05.2012]. — EnergyLand.info, 2010. — 8 січня. — Дата звернення: 01.11.2010.
  13. ↑ АЭС «Пакш», Венгрия : [арх. 22.05.2012]. — Атомстройекспорт. — Дата звернення: 01.11.2010.
  14. ↑ АЭС «Бушер» (Иран) : [арх. 26.08.2011]. — Атомстройекспорт. — Дата звернення: 01.11.2010.
  15. ↑ Немного о Бушере : [арх. 26.08.2011] / М.Сторожевой. — AtomInfo.Ru, 2010. — 23 серпня. — Дата звернення: 01.11.2010.
  16. ↑ Т.Кляйн. Тяньваньский символ // «ТЭК. Стратегии развития». — [[{{{1}}} (станція метро)|{{{1}}}]] : Минэнерго России, 2010. — № 1. Архівовано з джерела 4 березня 2016. Процитовано 2018-07-09.
  17. ↑ О.Баумгертнер. Эффективность по-фински // Независимая газета. — [[{{{1}}} (станція метро)|{{{1}}}]], 2008. — № від 12 вересня.
  18. ↑ Атомные станции нового поколения[недоступне посилання] : [арх. 13.03.2008]. — Атомэнергопроект (Нижний Новгород). — Дата звернення: 01.11.2010.
  19. ↑ Российские эксперты о сроках пуска Куданкулама-1 : [арх. 03.03.2012] // По информации пресс-центра атомной энергетики и промышленности. — AtomInfo.Ru, 2010. — 19 квітня. — Дата звернення: 01.11.2010.
  20. ↑ Вывод из эксплуатации АЭС: аврал или плановая работа : [арх. 22.05.2012] / О.Э.Муратов. — Proatom.ru, 2007. — 20 червня. — Дата звернення: 01.11.2010.
  21. ↑ АЭС «Райнсберг», ГДР (Німеччина) : [арх. 22.05.2012]. — Атомстройекспорт. — Дата звернення: 01.11.2010.
  22. ↑ Пристроили АЭС : [арх. 22.05.2012] / В.Пономарев. — Эксперт Online, 2010. — 16 вересня. — Дата звернення: 01.11.2010.
  23. ↑ АЭС «Белене» (Болгария) : [арх. 22.05.2012] // Общая информация. — Атомстройекспорт. — Дата звернення: 01.11.2010.
  24. ↑ Белене АЭС : [арх. 22.05.2012]. — Atomic-Energy.ru. — Дата звернення: 01.11.2010.
  25. ↑ Болгария приняла решение о строительстве нового блока на "Козлодуе" вместо АЭС "Белене" - Интерфакс. Архів оригіналу за 17 грудня 2013. Процитовано 9 липня 2018.
  26. ↑ О.В.Витковский. Ядерная энергетика Германии: быть или не быть? // География. — [[{{{1}}} (станція метро)|{{{1}}}]] : Первое вересня, 2002. — № 28. Архівовано з джерела 18 лютого 2011. Процитовано 2018-07-09.
  27. ↑ Из истории отрасли. АЭС на Острове Свободы : [арх. 24.08.2011] / С. Журавлев // Интервью с Ларисой Мирончик. — Росатом, 2010. — 12 квітня. — Дата звернення: 01.11.2010.
  28. ↑ Elektrownia Jądrowa «Żarnowiec» : [арх. 22.05.2012]. — IEA POLATOM. — Дата звернення: 01.11.2010.
  29. ↑ Ядерная программа КНДР : [арх. 28.03.2012] / О.В.Рожков // Тезисы лекции для слушателей курса «Режим нераспространения и сокращения оружия массового уничтожения и национальная безопасность». — МФТИ, 2003. — 18 березня. — Дата звернення: 20.11.2010.
  30. ↑ Nuclear Power Reactor Details — LIBYA-1 // Power Reactor Information System. — Міжнародне агентство з атомної енергії. — Дата звернення: 19.02.2011.
  31. ↑ Nuclear Power Reactor Details — LIBYA-2 // Power Reactor Information System. — Міжнародне агентство з атомної енергії. — Дата звернення: 19.02.2011.
  32. ↑ История создания[недоступне посилання — історія]. — Атомстройекспорт. — Дата звернення: 19.02.2011.
  33. ↑ Основные положения нового доклада МАГАТЭ по Ливии : [арх. 22.05.2012]. — AtomInfo.Ru, 2008. — 14 вересня. — Дата звернення: 19.02.2011.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Список_АЕС_з_реакторами_ВВЕР&oldid=41921771