Микільсько-Ботанічна, 4
Микільсько-Ботанічна, 4 | |
---|---|
50°26′18″ пн. ш. 30°30′23″ сх. д. / 50.4385555555833278° пн. ш. 30.50652777780555525° сх. д.Координати: 50°26′18″ пн. ш. 30°30′23″ сх. д. / 50.4385555555833278° пн. ш. 30.50652777780555525° сх. д. | |
Статус | пам'ятка архітектури та містобудування |
Країна |
![]() |
Розташування | Київ |
Архітектурний стиль | неоготика |
Будівництво | 1896 — 1897 |
Відомі мешканці |
Леонід Білогриць-Котляревський, Микола Порш, Павло Тутковський |
Адреса | Микільсько-Ботанічна вулиця, 4 |
![]() | |
![]() |
Будинок № 4 (Будинок Герндт) — житлова будівля на Микільсько-Ботанічній вулиці, характерний зразок київських прибуткових будинків у неоготичному стилі кінця ХІХ сторіччя.
Наказом Управління охорони пам'яток історії, культури та історичного середовища № 143 від 26 жовтня 2001 року будівля внесена до обліку пам'яток архітектури[1].
Історія ділянки
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/1/14/%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE-%D0%91%D0%BE%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0_%282020-02-26%29.jpg/200px-%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE-%D0%91%D0%BE%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0_%282020-02-26%29.jpg)
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/5/57/%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE-%D0%91%D0%BE%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D0%B2%D1%85%D1%96%D0%B4_%282020-02-26%29.jpg/200px-%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE-%D0%91%D0%BE%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D0%B2%D1%85%D1%96%D0%B4_%282020-02-26%29.jpg)
1877 року власницею ділянки стала дружина австрійського підданого А. Водольська. На території садиби звели дерев'яний будинок, а на подвір'ї розпланували фруктовий сад. 1890 року садибу придбала дружина прусського підданого Е. Герндт. На її замовлення у 1896—1897 роках спорудили будинок за проєктом архітектора Якуба-Фрідріха Вольмана. На початку ХХ сторіччя ділянка перебувала у власності різних осіб: О. Диджула (1901), подружжя І. та Л. Климовичів, А. Панащенка (з 1910), Е. Фінкельштейна (1919).
До 1904 року в будинку мешкав правознавець Леонід Білогриць-Котляревський (1855—1908).
У 1910-х роках тут оселився економіст, політичний діяч, член Центральної Ради Микола Порш (1879—1943).
У будинку також знімав помешкання український геолог, географ й академік УАН Павло Тутковський (1858—1930)[1].
Будинок реконструювали і надбудували поверх.
Архітектура
Двоповерхову із цокольним напівповерхом, цегляну будівлю у стилі неоготики спорудили на червоній лінії.
Композиція вирішена у стилізованих готичних формах. Чоловий фасад фланкують різні за шириною розкріповки. На лівому фланзі розташований вхід із піддашшям. Правий оздоблений стрілчастими нішами.
Центральна частина із гранчастими напівколонами увінчана прямокутним аттиком і вежками. Вікно над входом — стрілчасте, інші — прямокутні, на флангах завершені ламаними сандриками. Балкон на консолях, що на другому поверсі, має ажурні металеві ґрати.
Частково втрачено первісне оздоблення: декоративні вази, різьблені двері тощо[1].
Примітки
- ↑ а б в Будинок на Микільсько-Ботанічній, 4, 2003, с. 635.
Джерела
- Білокінь Сергій, Мокроусова Олена, Федорова Лариса. Будинок на Микільсько-Ботанічній, 4 // Звід пам'яток історії та культури України: Київ. Київ: М — С / П. Тронько та ін. — К., 2003. — Т. 1, ч. 2. — С. 635. — 1217 с.