Будинок Ікскюль-Гільденбанда

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Будинок Ікскюль-Гільденбанда
Будинок Ікскюль-Гільденбанда

50°26′34″ пн. ш. 30°31′52″ сх. д. / 50.44302778002777643° пн. ш. 30.531222220028° сх. д. / 50.44302778002777643; 30.531222220028Координати: 50°26′34″ пн. ш. 30°31′52″ сх. д. / 50.44302778002777643° пн. ш. 30.531222220028° сх. д. / 50.44302778002777643; 30.531222220028
Країна Україна Україна
Розташування Київ
Статус спадщини пам’ятка архітектури
Клієнт барон Володимир Августович Ікскюль-Гільденбанд
Інженер Микола Вишневський
Дата закінчення спорудження 1891 рік
Стиль псевдоґотичний
Адреса вул. Шовковична, 19

Будинок Ікскюль-Гільденбанда. Карта розташування: Київ
Будинок Ікскюль-Гільденбанда
Будинок Ікскюль-Гільденбанда
Будинок Ікскюль-Гільденбанда (Київ)
Мапа

CMNS: Будинок Ікскюль-Гільденбанда у Вікісховищі

Буди́нок Ікскю́ль-Гі́льденбанда — пам'ятка історії та архітектури у Києві, що розташована на вулиці Шовковичній, 19 (поруч із «Шоколадним будиночком», що має № 17/2).

Будинок збудовано у 1891 році у псевдоґотичному стилі за проектом інженера Миколи Вишневського. Належав родині баронів Ікскюль-Гільденбандів.

Складався з шести 5-7-кімнатних квартир, частину з яких здавали в оренду. Ціна оренди коливалась від 100 до 130 рублів на місяць. На подвір'ї були стайні та каретні сараї, у підвалі — пральня та індивідуальні погреби з дров'яними складами для кожної квартири. Квартири опалювалися теракотовими коминами.

За радянських часів будинок націоналізували та перетворили у комуналку, а ще пізніше — у багатоквартирний будинок. Тут мешкали радянські академіки — поет та літературознавець Микола Бажан, економіст Павло Першин.

До часів незалежної України будинок дійшов у пошкодженому стані — з семи ґотичних шпилів, що прикрашали його, вцілів лише один. У 2000-х роках приватним коштом було проведено капітальний ремонт. На сьогоднішній день будинку повернуто первісний вигляд. Нині там розташованоий офіс приватної фірми.

Галерея[ред. | ред. код]

Джерела інформації[ред. | ред. код]

  • Друг О. Вулиця Шовковична // Янус. — 1997. — № 1.
  • Київ. Історична енциклопедія. З найдавніших часів до 1917 року.
  • Київ. Історична енциклопедія. 1917—2000 рр. 3MEDIA, 2002.

Додаткова література[ред. | ред. код]