Гетьмана Павла Скоропадського, 1

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гетьмана Павла Скоропадського, 1


50°26′21″ пн. ш. 30°30′55″ сх. д. / 50.43941666669444146° пн. ш. 30.51530555558333546° сх. д. / 50.43941666669444146; 30.51530555558333546Координати: 50°26′21″ пн. ш. 30°30′55″ сх. д. / 50.43941666669444146° пн. ш. 30.51530555558333546° сх. д. / 50.43941666669444146; 30.51530555558333546
Статус пам'ятка архітектури та містобудування
Країна  Україна
Розташування Київ
Архітектурний стиль неоренесанс
Архітектор Казанський Микола Миколайович
Будівництво 1897 — 1898
Адреса вулиця Гетьмана Павла Скоропадського, 1
Гетьмана Павла Скоропадського, 1. Карта розташування: Київ
Гетьмана Павла Скоропадського, 1
Гетьмана Павла Скоропадського, 1 (Київ)
Мапа

CMNS: Гетьмана Павла Скоропадського, 1 у Вікісховищі

«Будинок Афродіти»[1] (будинок доктора медицини Ізраїля Бендерського) — один із київських прибуткових будинків архітектора Миколи Казанського. Розташований на вулиці Гетьмана Павла Скоропадського, 1. Типовий зразок житлового будинку кінця ХІХ сторіччя[2].

Будівництво і використання будівлі[ред. | ред. код]

Руїни будинку (1944)

Близько 1898 року наріжну ділянку придбав доктор медицини Ізраїль Аврамович Бендерський[3]. На його замовлення за проектом архітектора Миколи Казанського спорудили триповерховий флігель, який не зберігся, і частину головного будинку на вулиці Гетьмана Павла Скоропадського. Секцію на Великій Васильківській вулиці так і не звели. Лише у 1950-х роках на розі вулиць спорудили будинок у стилі радянського ретроспективізму.

У 1910-х роках Ізраїль Бендерський розмістив у будинку № 1 шлунково-кишкова лікарню.

У 1922 році будівлю націоналізували більшовики.

У новітню добу напівпідвали й перший поверх займають торговельно-розважальні заклади[2].

Архітектура[ред. | ред. код]

Декор «Будинку Афродіти»

Будинок стоїть на червоній лінії забудови.

Чоловий фасад вирішений у стилі неоренесансу.

Композиція симетрична. Бічні осі акцентують розкріповки, які завершуються високими тридільними аттиками. Розкріповки на рівні третього і четвертого поверхів фланкують півколони великого ордера. Їх підтримують чотири скульптури каріатид.

За рожевий колір, пишний декор фасаду, жіночі статуї та медальйони з жіночими голівками споруду прозвали «Будинком Афродіти»[1].

Прямокутні вікна увінчують сандрики і замкові камені. Підвіконні фільонки декоровані ліпленим рослинним орнаментом. Вікна розкріповок на четвертому поверсі півциркульні, з архівольтами і клинчастими замковими каменями.

Шість балконів прикрашено металевими ажурними огорожами. Стіна першого поверху рустована[4].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Історія площі Льва Толстого. Архів оригіналу за 19 грудня 2019. Процитовано 19 грудня 2019.
  2. а б Будинок на Толстого, 1, 2011, с. 1603.
  3. Список власників на Шулявській (Толстого) вулиці
  4. Будинок на Толстого, 1, 2011, с. 1604.

Джерела[ред. | ред. код]