Карантанія
| Карантанія | |
| Дата створення / заснування | 658 |
|---|---|
| Континент | Європа |
| Столиця | Maria Saald |
| Час/дата припинення існування | 828 |
 | |
| Категорія мап на Вікісховищі | d |
 Карантанія у Вікісховищі | |
Каранта́нія, інша назва Хорута́нія (словен. Karantanija, Korotan) — держава словенців в басейні річки Мура і верхів'ях річки Драва в 7—11 ст.
Походження назви
Назва Карантанія, або Хорутанія (старо-словен. Korotan), можливо, походить від слов'янського кореня gora (гора) й індоєвропейського stan (будинок, країна). З іншого боку назва стародавнього кельтського племені, що жило в цьому регіоні, — карнів (лат. carni) — мабуть, перегукується з кельтсько-іллірійським словом carn (скеля). У кожному разі назва Карантанія характеризує гірський характер земель, населених предками словенців.
Історія
Слов'янські племена розселилися на східних схилах Альп і у верхній течії Мури, Драви і Сави після того, як лангобарди покинули територію для завоювання Італії у 568 році. Вже під 595 рік в «Історії ломбардів» Павла Диякона згадується Слов'янська провінція (лат. provincia Sclaborum), яка вважається початком утворення держави предків сучасних словенців. Слов'янське населення цього регіону було під владою Аварського каганату. Однак у 622 році, скориставшись війною аварів з Візантією, слов'яни (зокрема хорутани на чолі із Валуком) підняли повстання, на чолі якого став князь Само, який розгромив 623 року аварське військо, а 631 року відбив набіг франків. Держава Само представляла по суті союз слов'янських племен. Вже в 631 році згадується Вендська марка (лат. marca Vinedorum), яка, ймовірно, було автономним князівством хорутанів (карантанців) у складі держави Само.
Карантанія стала самостійною після розпаду держави Само (658). Близько 745 року потрапила у залежність від баварського герцога; у 788—820 стала васальним князівством Франкської держави; з 820 графством у складі Франкської держави, із якого Карантанія відійшла до Східно-Франкського королівства. У 976 імператор Оттон II з Карантанії й низки марок, у яких переважало слов'янське населення (Карантанська, Подравська та інші), створив герцогство «Велика Карантанія», яке на початку 11 ст. розпалося на низку феодальних володінь: Каринтію, Крайну, Каринтійську марку (надалі Штирія) та інших.
Пам'ятки
Найдавнішими писемними пам'ятками Карантанії є Фрейзінгенські уривки, написані давньословенською мовою.
Див. також
Джерела
- Wilhelm Richard Baier (Hrsg.): Karantanien — Mutter von Kärnten und Steiermark. Hermagoras, Klagenfurt 2003, ISBN 3-85013-967-0 [Protokollband zur Vortragsreihe der Grazer Urania im Winter 2002, 160 S.]
- Paul Gleirscher: Karantanien — das slawische Kärnten. Verlag Carinthia, Klagenfurt 2000, ISBN 3-85378-511-5
- Hans-Dietrich Kahl: Der Staat der Karantanen: Fakten, Thesen und Fragen zu einer frühen slawischen Machtbildung im Ostalpenraum, Ljubljana 2002
- Walter Kleindl: Die Chronik Österreichs. Chronik Verlag, Dortmund 1984
- Rudolf Reichel: Steirische Landesgeschichte. Leuschner&Lubensky, Graz 1884
- Jožko Šavli: Slovenska znamenja (Slowenische Zeichen), Gorica — Bilje 1994, ISBN 961-6097-00-8, darin A. Kuhar, Slovene Medieval History, Studia Slovenica
- Herwig Wolfram: Die Geburt Mitteleuropas, Geschichte Österreichs vor seiner Entstehung, Verlag Kremayr & Scheriau 1987