Старий Білоус
село Старий Білоус | |||
---|---|---|---|
| |||
Країна | Україна | ||
Область | Чернігівська область | ||
Район | Чернігівський | ||
Рада | Старобілоуська сільська рада | ||
Код КАТОТТГ | UA74100270160028470 | ||
Облікова картка | Старий Білоус | ||
Основні дані | |||
Засноване | 1556[1] | ||
Населення | 2502 | ||
Площа | 6,433 км² | ||
Густота населення | 388,93 осіб/км² | ||
Поштовий індекс | 15504 | ||
Телефонний код | +380 462 | ||
Географічні дані | |||
Географічні координати | 51°29′17″ пн. ш. 31°12′49″ сх. д. / 51.48806° пн. ш. 31.21361° сх. д.Координати: 51°29′17″ пн. ш. 31°12′49″ сх. д. / 51.48806° пн. ш. 31.21361° сх. д. | ||
Середня висота над рівнем моря |
120 м[2] | ||
Водойми | р. Білоус | ||
Місцева влада | |||
Адреса ради | 15504, с. Старий Білоус, вул. Гастелло, 11а | ||
Карта | |||
Мапа | |||
|
Стари́й Білоу́с — село в Україні, в Чернігівському районі Чернігівської області. Фактично є західним передмістям Чернігова. Орган місцевого самоврядування — Старобілоуська сільська рада.
Населення становить 2502 особи.
У селі розташована ботанічна пам'ятка природи «Дерева садиби П. Г. Березовського».
Історія
За даними на 1859 рік у казенному, козацькому й власницькому селі Чернігівського повіту Чернігівської губернії мешкало 484 особи (231 чоловічої статі та 253 — жіночої), налічувалось 78 дворових господарств, існувала православна церква[3].
Станом на 1886 у колишньому державному й власницькому селі Козлянської волості мешкало 1224 особи, налічувалось 218 дворових господарств, існували православна церква, постоялий будинок, 3 вітряних млини[4].
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 698 осіб (341 чоловічої статі та 357 — жіночої), з яких всі — православної віри[5].
Галерея
-
школа
-
проведення дня безпеки в школі
Постаті
У селі похований Харитонов Сергій Миколайович (1969—2015) — сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Див. також
Примітки
- ↑ Старий Білоус
- ↑ Погода в селі Старий Білоус
- ↑ рос. дореф. Черниговская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1866 — LXI + 196 с., (код 206)
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-261. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
Це незавершена стаття з географії Чернігівської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |