Роберто Мартінес

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Перевірена версія цієї сторінки, затверджена 7 червня 2021, заснована на цій версії.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Мартінес.
Ф
Роберто Мартінес
Роберто Мартінес
Роберто Мартінес
Особисті дані
Повне ім'я Роберто Мартінес
Монтоліу
Народження 13 липня 1973(1973-07-13) (51 рік)
  Балаге, Іспанія
Зріст 178 см
Вага 75 кг
Громадянство  Іспанія
Позиція півзахисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1993–1994 Іспанія «Реал Сарагоса» 1 (0)
1994–1995 Іспанія «Балаге» 19 (3)
1995–2001 Англія «Віган Атлетік» 187 (7)
2001–2002 Шотландія «Мотервелл» 16 (0)
2002–2003 Англія «Волсолл» 6 (0)
2003–2006 Англія «Свонсі Сіті» 122 (4)
2006–2007 Англія «Честер Сіті» 31 (3)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
2007–2009 Англія «Свонсі Сіті»
2009–2013 Англія «Віган Атлетік»
2013–2016 Англія «Евертон»
2016– Бельгія Бельгія

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Роберто Мартінес (ісп. Roberto Martínez, нар. 13 липня 1973, Балаге) — іспанський футболіст, що грав на позиції півзахисника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.

Виступав на батьківщині за клуби «Реал Сарагоса» та «Балаге», проте більшу частину ігрової і тренерської кар'єри провів у Великій Британії. В статусі тренера є володарем Кубка Англії.

Ігрова кар'єра

Мартінес почав кар'єру в клубі свого рідного міста «Балаге» в одному з нижчих дивізіонів Іспанії. Він виступав за різні молодіжні команди «Балаге», поки у віці 16 років не перебрався в «Сарагосу». 20 червня 1993 року він дебютував у складі «Сарагоси» в Ла Лізі, вийшовши на заміну в матчі останнього туру проти «Атлетіко Мадрид». 1994 року Мартінес повернувся в «Багагер», де відіграв один сезон.

25 липня 1995 року Мартінес перебрався в англійська клуб «Віган Атлетік», що виступав тоді в Третьому дивізіоні Англії[1]. Протягом шести років він регулярно виходив на поле в стартовому складі. За цей час команда зуміла перемогти в Третьому дивізіоні та виграти Трофей Футбольної ліги. Сам Мартінес в два дебютних сезони в «Вігані» включався в команду року в Третьому дивізіоні за версією ПФА, а в сезоні 1995/96 був названий гравцем року в своїй команді.

2001 року Мартінес на правах вільного агента перебрався в шотландський «Мотервелл»[2], де відіграв один сезон[3], вийшовши на поле в 16 матчах.

Наступного року перейшов в «Волсолл», але там і зовсім провів лише половину сезону, після чого перебрався в «Свонсі Сіті»[4], де через деякий час став капітаном[5]. З 2003 по 2006 він захищав кольори «Свонсі»[5]. У сезоні 2004/05 команда разом з Мартінесом зуміла вийти з Другої ліги в Першу.

У травні 2006 року на правах вільного агента перейшов в «Честер Сіті»[6], за який грав до лютого 2007 року, коли закінчив ігрову кар'єру та повернувся в «Свонсі» на посаду головного тренера[7].

Кар'єра тренера

«Свонсі Сіті»

У лютому 2007 року керівництво «Свонсі Сіті» запропонувало Мартінесу посаду головного тренера команди. У дебютному сезоні під керівництвом Мартінеса команда зазнала лише однієї поразки в 11 матчах, але в підсумку зупинилися за крок від зони плей-офф[8]. У першому ж повному сезоні в «Свонсі» Мартінес зумів зробити команду переможцем Першої ліги. Таким чином, клуб вперше за 24 роки досяг Чемпіоншипа[8], а сам Мартінес був визнаний тренером року в Першій лізі за версією LMA[9]. У квітні 2008 року Мартінес підписав зі «Свонсі» новий довгостроковий контракт[10].

«Свонсі» Мартінеса продовжив показувати гідний футбол і рівнем вище в системі футбольних ліг Англії: в дебютному сезоні валлійці зайняли в Чемпіоншипі восьме місце, зупинившись лише в двох кроках від зони плей-оф. Успіхи молодого тренера не залишилися непоміченими, і в червні 2009 року «Селтік» та «Віган Атлетік» зробили в «Свонсі» запит про можливість ведення переговорів з Мартінесом[11][12]. Через кілька днів переговорів Роберто очолив клуб Прем'єр-ліги «Віган»[13].

«Віган Атлетік»

Багато шанувальників «Свонсі» засудили перехід Мартінеса в інший клуб, оскільки раніше він давав коментарі, що покине валлійський клуб лише якщо буде звільнений[14][15]. За словами самого Мартінеса, йому важко далося це рішення, але можливість керувати в Прем'єр-лізі клубом, в якому почалася його британська кар'єра, була занадто привабливою[16].

Перший матч під керівництвом Мартінеса «Віган» провів 15 серпня 2009 року, в гостях перемігши «Астон Віллу» з рахунком 2:0[17]. За цим виїзним успіхом було дві домашніх невдачі: спочатку «Віган Атлетік» поступився з рахунком 0:1 «Вулвергемптону»[18], а потім були розгромлені «Манчестер Юнайтед» 0:5[19]. Дебютний сезон Мартінеса в Прем'єр-ліги вийшов украй неоднозначним: з одного боку, клуб зміг домогтися ряду домашніх перемог над визнаними лідерами англійського футболу: «Челсі»[20], «Ліверпулем»[21] і «Арсеналом»[22]; з іншого, проміжні успіхи супроводжувалися важкими поразками, найбільші з яких клуб зазнав від «Тоттенгема» (1:9)[23] та «Челсі» (0:8)[24]. У підсумку «Віган» закінчив сезон на 16 місці, зумівши залишитися в АПЛ, однак різниця м'ячів −42 була найгіршою в лізі.

На 16 місці в чемпіонаті закінчив «Віган» і наступний сезон. 10 червня 2011 року було оголошено, що Мартінес відхилив пропозицію очолити «Астон Віллу» та продовжив контракт з «Віганом»[25].

Сезон 2011/12 вийшов для «Вігана» вкрай складним: у трьох стартових турах клуб зміг взяти 5 очок, однак після цього послідувала серія з 8 поразок поспіль. У перших 29 турах, «летікс» перемогли лише в 4 іграх та здавалося, що виліт з АПЛ неминучий, однак в останніх 9 іграх команда змінилася і здобула 7 перемог, у тому числі в гостях над «Ліверпулем», вдома над «Манчестер Юнайтед» і в гостях над «Арсеналом». У підсумку «Віган» фінішував на 15 рядку турнірної таблиці, а Мартінес у квітні 2012 року вперше в кар'єрі був визнаний тренером місяця АПЛ[26].

17 травня 2012 року власник «Вігана» Дейв Вілан підтвердив, що Мартінес отримав дозвіл вести переговори з «Ліверпулем», проте у результаті посаду головного тренера «червоних» зайняв Брендан Роджерс зі «Свонсі»[27].

Вкрай неоднозначним вийшов для «Вігана» Мартінеса сезон 2012/13. 11 травня 2013 року клуб вперше у своїй історії зумів завоювати Кубок Англії, перемігши в фіналі «Манчестер Сіті» з рахунком 1:0[28]. Переможний гол у компенсований час забив Бен Вотсон[28]. Проте вже через три дні вболівальників «Вігана» чекало розчарування: програвши «Арсеналу» з рахунком 1:4, «летікс» покинули Прем'єр-лігу[29].

«Евертон»

Роберто Мартінес з бровки спостерігає за матчем «Евертона»

28 травня 2013 року власник «Вігана» Дейв Вілан заявив, що Мартінес отримав дозвіл клубу вести переговори з «Евертоном» про призначення на посаду головного тренера, що стала вакантною після переходу Девіда Моєса в «Манчестер Юнайтед»[30].

5 червня 2013 року «Евертон» після підписання контракту на 4 роки оголосив про призначення Мартінеса на посаду головного тренера[31]. Таким чином, він став першим тренером не з Великої Британії або Ірландії за всю історію клубу. За перехід Мартінеса клуб з Ліверпуля заплатив 1,5 мільйона фунтів стерлінгів[32]. Разом з Мартінесом на «Гудісон-Парк» перебрався і його тренерський штаб з «Вігана»: асистент головного тренера Грем Джонс[en], тренер воротарів Іньякі Бергара[en], тренер з фізпідготовки Річард Еванс[en] і головний скаут Кевін Рівз[en][33].

Перший офіційний матч як головний тренер «Евертона» Мартінес провів 17 серпня: виїзна гра проти «Норвіч Сіті» завершилася внічию 2:2[34]. Першої перемоги в «Евертоні» у Прем'єр-лізі Мартінесу вдалося домогтися 14 вересня, коли команда на своєму полі зуміла переграти «Челсі» з рахунком 1:0[35]. Гостьова перемога над «Вест Гем Юнайтед» з рахунком 3:2 в наступному турі означала, що Мартінес став першим тренером в історії клубу, що не зазнав поразок у своїх перших шести матчах в «Евертоні»[36].

За підсумками дебютного сезону Мартінеса в «Евертоні» клуб зайняв п'яту сходинку в турнірній таблиці англійської Прем'єр-ліги та вперше за 4 роки завоював місце в єврокубках. Крім того, «Евертон» оновив власні рекорди за кількістю набраних очок (72) і здобутих перемог (21) в епоху АПЛ.

13 червня 2014 року стало відомо, що Мартінес продовжив свій контракт з «Евертоном», який тепер буде діяти до 2019 року[37].

Особисте життя

У червні 2009 року Мартінес одружився зі своєю шотландською дівчиною Бет Томпсон в Соборі Св. Джозефа в Свонсі[38]. Вони були разом протягом семи років, з того часу як Роберто зустрів її в Шотландії під час виступів за «Мотеруелл» 2002 року[39]. У них є дочка Луелья[40].

Досягнення

Як гравець

«Реал Сарагоса»
«Віган Атлетик»
«Свонсі Сіті»

Як тренер

«Свонсі Сіті»
«Віган Атлетик»

Індивідуальні досягнення

Статистика

Клубна

Клуб Сезон Ліга Кубки Єврокубки Інше Разом
Ігри Голи Ігри Голи Ігри Голи Ігри Голи Ігри Голи
Іспанія Реал Сарагоса 1993/94 1 0 1 0 0 0 0 0 2 0
Разом 1 0 1 0 0 0 0 0 2 0
Англія Віган Атлетік 1995/96 42 9 6 4 0 0 2 0 50 13
1996/97 43 4 3 0 0 0 1 1 47 5
1997/98 33 1 3 1 0 0 3 0 39 2
1998/99 10 0 3 0 0 0 1 0 14 0
1999/00 25 3 5 0 0 0 3 1 33 4
2000/01 34 0 7 0 0 0 2 0 43 0
Разом 187 17 27 5 0 0 12 2 226 24
Шотландія Мотервелл 2001/02 16 0 0 0 0 0 0 0 16 0
Разом 16 0 0 0 0 0 0 0 16 0
Англія Волсолл 2002/03 6 0 0 0 0 0 0 0 6 0
Разом 6 0 0 0 0 0 0 0 6 0
Англія Свонсі Сіті 2002/03 19 2 0 0 0 0 0 0 19 2
2003/04 27 0 3 0 0 0 0 0 30 0
2004/05 37 0 3 0 0 0 2 0 42 0
2005/06 39 2 2 0 0 0 7 0 48 2
Разом 122 4 8 0 0 0 9 0 139 4
Англія Честер Сіті 2006/07 31 3 6 0 0 0 1 0 38 3
Разом 31 3 6 0 0 0 1 0 38 3
Всього за кар'єру 363 24 42 5 0 0 22 2 427 31

Тренерська

Станом на 12 березня 2015.
Клуб Початок
роботи 		Завершення
роботи 		Показники
М В Н П %
Англія Свонсі Сіті 25 лютого 2007 15 червня 2009 126 63 37 26 50,00
Англія Віган Атлетік 15 червня 2009 5 червня 2013 175 51 47 77 29,14
Англія Евертон 5 червня 2013 84 37 22 25 44,04
Разом 385 151 106 128 39,22

Примітки

  1. ↑ Wigan finally land boss Martinez (англ.). BBC. 15 червня 2009. Процитовано 1 січня 2014.
  2. ↑ Martinez joins the Motherwell set (англ.). BBC. 3 липня 2001. Процитовано 1 січня 2014.
  3. ↑ Motherwell axe 19 players (англ.). BBC. 29 квітня 2002. Процитовано 1 січня 2014.
  4. ↑ Saddlers split with Martinez (англ.). icBirmingham. 25 січня 2003. Процитовано 1 січня 2014.
  5. ↑ а б Swansea release skipper Martinez (англ.). BBC. 30 травня 2006. Процитовано 1 січня 2014.
  6. ↑ Chester snap up ex-Swan Martinez (англ.). BBC. 29 липня 2006. Процитовано 1 січня 2014.
  7. ↑ Martinez sure of Swansea success (англ.). BBC. 25 лютого 2007. Процитовано 1 січня 2014.
  8. ↑ а б Dulin, David (13 квітня 2008). Martinez is the toast of Swansea (англ.). BBC. Процитовано 1 січня 2014.
  9. ↑ Martinez crowned manager of year (англ.). BBC. 13 травня 2008. Процитовано 1 січня 2014.
  10. ↑ Martinez agrees 'improved' deal (англ.). BBC. 23 квітня 2008. Процитовано 1 січня 2014.
  11. ↑ Martinez is Wigan's first choice (англ.). BBC. 3 червня 2009. Процитовано 1 січня 2014.
  12. ↑ Celtic want Swans boss Martinez (англ.). BBC. 1 червня 2009. Процитовано 1 січня 2014.
  13. ↑ Wigan explain Martinez deal delay (англ.). BBC. 12 червня 2009. Процитовано 1 січня 2014.
  14. ↑ Respected and cultured, Martinez could prove a real coup for Celtic (англ.). The Scotsman. 1 червня 2009. Процитовано 1 січня 2014.
  15. ↑ Abbandonato, Paul (18 червня 2009). Roberto Martinez is the fallen hero with Swansea City fans (англ.). Wales Online. Процитовано 1 січня 2014.
  16. ↑ Martinez pleads for forgiveness (англ.). BBC. 16 червня 2009. Процитовано 1 січня 2014.
  17. ↑ Rodallega screamer silences Villa (англ.). Sky Sports. 15 серпня 2009. Процитовано 1 січня 2014.
  18. ↑ Keogh downs Wigan (англ.). Sky Sports. 18 серпня 2009. Процитовано 1 січня 2014.
  19. ↑ Five-star United run riot (англ.). Sky Sports. 23 серпня 2009. Процитовано 1 січня 2014.
  20. ↑ Wigan punish ten-man Chelsea (англ.). Sky Sports. 26 вересня 2009. Процитовано 1 січня 2014.
  21. ↑ Latics defy lacklustre Reds (англ.). Sky Sports. 29 березня 2010. Процитовано 1 січня 2014.
  22. ↑ Gunners left in tatters (англ.). Sky Sports. 18 квітня 2010. Процитовано 1 січня 2014.
  23. ↑ Super Spurs smash Wigan (англ.). Sky Sports. 29 листопада 2009. Процитовано 1 січня 2014.
  24. ↑ Carlo delivers Chelsea the title (англ.). Sky Sports. 9 травня 2010. Процитовано 1 січня 2014.
  25. ↑ Club statement: Roberto Martinez (англ.). 10 червня 2011. Архів оригіналу за 12 червня 2011. Процитовано 1 січня 2014.
  26. ↑ Roberto Martinez and Nikica Jelavic win monthly awards (англ.). BBC. 4 травня 2012. Процитовано 1 січня 2014.
  27. ↑ Brendan Rodgers 'no' to Liverpool talks but Roberto Martinez in frame (англ.). BBC. 18 травня 2012. Процитовано 1 січня 2014.
  28. ↑ а б «Уиган» впервые в истории выиграл Кубок Англии (рос.). Sports.ru. 11 травня 2013. Процитовано 1 січня 2014.
  29. ↑ «Уиган» вылетел из АПЛ (рос.). Sports.ru. 15 травня 2013. Процитовано 1 січня 2014.
  30. ↑ Wigan manager Roberto Martinez to leave and will hold talks with Івrton (англ.). Sky Sports. 28 травня 2013. Процитовано 1 січня 2014.
  31. ↑ Blues Appoint Martinez (англ.). Официальный сайт ФК «Эвертон». 5 червня 2013. Архів оригіналу за 5 червня 2013. Процитовано 1 січня 2014.
  32. ↑ Roberto Martinez switch from Wigan to Івrton is sealed (англ.). Daily Express. 4 червня 2013. Процитовано 1 січня 2014.
  33. ↑ Gamble, Matthew (4 липня 2013). Backroom Staff Appointed (англ.). Официальный сайт ФК «Эвертон». Архів оригіналу за 2 січня 2014. Процитовано 1 січня 2014.
  34. ↑ Premier League: Івrton draw 2-2 with Norwich at Carrow Road (англ.). Sky Sports. 17 серпня 2013. Процитовано 1 січня 2014.
  35. ↑ Premier League: Івrton defeat Chelsea 1-0 thanks to Steven Naismith's header (англ.). Sky Sports. 19 вересня 2013. Процитовано 1 січня 2014.
  36. ↑ O’Keeffe, Greg (23 вересня 2013). Івrton FC fightback shows plenty of positives for the Blues (англ.). Liverpool Echo. Процитовано 1 січня 2014.
  37. ↑ Роберто Мартинес продлил контракт с «Эвертоном» (рос.). Sports.ru. 13 червня 2014. Процитовано 22 червня 2014.
  38. ↑ Roberto Martinez is married in Swansea (англ.). Wales Online. 28 червня 2009. Процитовано 1 січня 2014.
  39. ↑ Wathan, Chris (22 листопада 2008). El Gaffer: Swansea City manager Roberto Martinez (англ.). Wales Online. Процитовано 1 січня 2014.
  40. ↑ McNulty, Phil (23 листопада 2013). Івrton 3-3 Liverpool: five things we learned from a thrilling derby (англ.). BBC Sport. Процитовано 1 січня 2014.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Роберто Мартінес
Футболіст Це незавершена стаття про футболіста.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Роберто_Мартінес&oldid=32561586