Мікаель Лаудруп

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Football pictogram.svg
Мікаель Лаудруп
Мікаель Лаудруп
Особові дані
Повне ім'я Мікаель Лаудруп
дан. Michael Laudrup
Дата народження 15 червня 1964(1964-06-15) (49 років)
Місце народження Фредеріксберг, Данія
Зріст 183 см
Позиція атакувальний півзахисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1981
1982—1983
1983—1989
1983—1985
1989—1994
1994—1996
1996—1997
1997—1998
Усього:
Данія КБ (Копенгаген)
Данія «Брондбю»
Італія «Ювентус»
 Італія «Лаціо»
Іспанія «Барселона»
Іспанія «Реал» (Мадрид)
Японія «Віссел» (Кобе)
Нідерланди «Аякс»
14 (3)
38 (24)
102 (16)
60 (9)
167 (49)
62 (12)
15 (6)
21 (11)
479 (130)
Національна збірна
Роки Збірна Ігри (голи)
1982—1998 Данія Данія 104 (37)
Тренерська діяльність**
Сезони Команда Місце
2002—2006
2007—2008
2008—2009
2010—2011
2012—2014
Данія «Брондбю»
Іспанія «Хетафе»
Росія «Спартак» М
Іспанія «Мальорка»
Англія «Свонсі Сіті»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Дані оновлено 11 липня 2012.

Мікае́ль Ла́удруп (дан. Michael Laudrup, * 15 червня 1964, Фредеріксберг, Данія) — данський футбольний тренер. В минулому — футболіст, атакувальний півзахисник, відомий виступами за низку європейських футбольних клубів та національну збірну Данії.

Лауреат Ювілейної нагороди УЄФА як найвидатніший данський футболіст 50-річчя (1954—2003). Включений до переліку «100 найкращих футболістів світу», складеного у 2004 році на прохання ФІФА легендарним Пеле. 2006 року Данський футбольний союз визнав Мікаеля Лаудрупа найкращим футболістом країни усіх часів[1].

Провів 104 офіційних матчі у складі збірної Данії, займаючи таким чином, станом на жовтень 2010 року, четверте місце серед гравців данської збірної за кількістю ігор, проведених в її складі. У складі збірної — володар Кубка Конфедерацій 1995 року.

Протягом клубної кар'єри гравця сім разів ставав чемпіоном національних першостей (в Італії, Іспанії та Нідерландах). Володар Міжконтинентального кубка 1985 року, а також Кубка чемпіонів УЄФА та Суперкубка УЄФА 1992 року.

Кар'єра футболіста[ред.ред. код]

Клубна кар'єра[ред.ред. код]

Починав займатися футболом в дитячій команді клубу «Ванлосе». У 1973 його батько, також футболіст, Фінн Лаудруп обійняв позицію граючого тренера друголігового клубу «Брондбю», і Мікаель продовжив навчання у футбольній школі цього клубу. З 1976 року Фінн почав грати за команду елітного дивізіону данської першості КБ (Копенгаген), а Мікаель прослідував за батьком до юнацької команди цього клубу. На дорослому рівні дебютував у цьому ж клубі, провівши в 1981 році у складі його головної команди 14 матчів чемпіонату та забивши 3 голи.

1982 року повернувся до «Брондбю», який на той час вже також пробився до вищого дивізіону чемпіонату Данії. Того ж сезону 18-річний півзахисник не лише став третім у суперечці бомбардирів чемпіонату, забивши 15 голів у 24 іграх, але й отримав звання «Данський футболіст року». Талант молодого данця, який у свої 18 років встиг стати ключовим гравцем клубу та дебютувати в складі збірної Данії, привернув увагу скаутів діючого чемпіона Італії туринського «Ювентуса», який уклав з гравцем контракт влітку 1983.

Італія[ред.ред. код]

Приєднавшись до «Ювентуса», Лаудруп був відразу ж відданий в оренду, оскільки на той час в Серії A існував ліміт, який дозволяв команді мати лише двох іноземних гравців, а в основі «Ювентуса» на ключових ролях саме перебували поляк Збігнев Бонек та француз Мішель Платіні. Тож свою кар'єру в Італії Лаудруп розпочав в сезоні 1983-84 на правах орендованого гравця у складі римського «Лаціо», який саме повернувся до Серії A, зайнявши друге місце у першості Серії B попереднього сезону. Спочатку передбачалося, що термін оренди обмежиться одним роком, однак врешті-решт Лаудруп провів у «Лаціо» два сезони, по завершенні яких команда знову полишила елітний дивізіон італійського футболу.

Однак перед початком сезону 1985-86 Лаудруп повернувся до «Ювентуса», де зайняв позицію «другого іноземця» замість Збігнева Бонека, який саме перейшов до «Роми». Вже протягом першого сезону в «Ювентусі» став чемпіоном Італії та володарем Міжконтинентального кубка. У той же період був вдруге визнаний ««Данським футболістом року»» у 1985. Однак значну частину наступного сезону був змушений пропустити через травми, а згодом не зміг відновити рівня гри, продемонстрованого в своєму дебютному сезоні в Турині. Після завершення кар'єри Мішеля Платіні у 1987 році очікувалося, що ключову роль у півзахисті «Ювентуса» відіграватиме саме Лаудруп, однак все ще молодий півзахисник значною мірою не зміг виправдати ці сподівання тренерського штабу команди.

Іспанія[ред.ред. код]

Влітку 1989 року перейшов до складу іспанської «Барселони», очолюваної нідерландським спеціалістом Йоганом Кройфом. Тут він також став одним з іноземців, дозволених до включення до складу команди відповідно до ліміту. Тодішні регламенти дозволяли команді мати трьох іноземних гравців, і в тогочасній «Барселоні» саме трійка «легіонерів», до якої, крім Лаудрупа, входили нідерландський захисник Рональд Куман та болгарський нападник Христо Стоїчков, стала основою створеної Кройфом Dream Team («Команди-мрії»). Разом з «Барселоною» Лаудруп чотири рази поспіль, з 1990 по 1994, ставав чемпіоном Іспанії, а в 1992 виграв розіграші Кубка чемпіонів УЄФА та Суперкубка УЄФА. Внесок Лаудрупа у ці успіхи був більш ніж суттєвим, про що свідчить двічі отримане ним у цей період звання «Найкращий футболіст року чемпіонату Іспанії».

1994 року «Барселона» придбала бразильського нападника Ромаріо, який став четвертим зірковим іноземцем у її складі. За таких умов хтось з іноземців команди мав лишатися за межами заявки команди на гру. Досить часто таким «четвертим зайвим» ставав саме Лаудруп і його перехід з команди влітку того ж 1994 року не став ні для кого особливим сюрпризом. Водночас неприємним сюрпризом для вболівальників «Барселони» стало те, що їх колишній гравець поповнив лави команди принципового конкурента по внутрішній першості — мадридського «Реала».

У першому своєму сезоні в Мадриді (1994–1995) Лаудруп допоміг новій команді здобути титул чемпіонів Іспанії. Таким чином він посприяв припиненню чемпіонської серії «Барселони», водночас для нього особисто титул, завойований з «Реалом» став п'ятим поспіль. Наступний сезон 1995-96 став для мадридського клубу провальним — команда фінішувала шостою у чемпіонаті, залишившись за межами єврокубків. Після його завершення Лаудруп залишив «Реал», провівши в Мадриді всього два роки.

Завершення кар'єри гравця[ред.ред. код]

У 1996-97 виступав в Японії, де захищав кольори команди «Віссел» з Кобе.

1997 року повернувся до Європи, де виступав у складі команди клубу «Аякс» в чемпіонаті Нідерландів. Зробивши з «Аяксом» дубль в сезоні 1997-98 — додавши до переліку своїх титулів звання чемпіона Нідерландів та володаря національного кубка цієї країни, 34-річний півзахисник прийняв рішення про завершення активної ігрової кар'єри.

Виступи за збірну[ред.ред. код]

Дебютував у складі збірної Данії у день свого 18-річчя 15 червня 1982 року, ставши одним з наймолодших гравців в історії данської національної команди.

Брав участь у фінальній частині чемпіонату Європи 1984 року, відіграв в усіх чотирьох матчах команди на турнірі, на якому данці дійшли до стадії півфіналів, де поступилися збірній Іспанії лише у серії післяматчевих пенальті.

Згодом входив до складу збірної на чемпіонатах світу 1986 та Європи 1988. До фінальної частини чемпіонату світу 1990 року данці не пробилися, а восени 1990 року, провівши лише перші матчі кваліфікаційного раунду до чемпіонату Європи 1992 року, Мікаель Лаудруп оголосив про рішення припинити виступи за національну збірну через розходження точок зору з головним тренером команди Ріхардом Мьоллер-Нільсеном. Таким чином, за іронією, гравець, якого у майбутньому буде визнано найкращим футболістом Данії усіх часів, не долучився до найбільшого тріумфу національної збірної цієї країни — перемоги у континентальній першості 1992 року.

У серпні 1993 року поновив виступи на рівні збірних, став учасником фінальної частини чемпіонату Європи 1996. До того, у 1995 виступав у розіграші Кубка Конфедерацій, по результатах якого данці виграли цей трофей, здолавши в фіналі збірну Аргентини (2:0).

По завершенні чемпіонату світу 1998 року, на якому збірна Данії та її капітан Мікаель Лаудруп дійшли стадії чвертьфіналів, гравець офіційно оголосив про завершення кар'єри у збірній, яка тривала 16 років.

Протягом кар'єри у національній команді взяв участь у фінальних частинах трьох чемпіонатів Європи та двох чемпіонатів світу. Усього провів 104 офіційні матчі за збірну Данії, що є одним з найвищих показників серед її гравців, відзначився 37 забитими голами.

Тренерська робота[ред.ред. код]

Мікаель Лаудруп на прес-конференції як головний тренер московського «Спартака».

Невдовзі після завершення ігрової кар'єри розпочав тренерську роботу. 2000 року увійшов до тренерського складу національної збірної Данії як асистент головного тренера команди Мортена Олсена. Збірна успішно подолала кваліфікацію до чемпіонату світу 2002 року, а на самому турнірі дійшла до стадії 1/8 фіналу.

Після чемпіонату світу Лаудруп залишив тренерський штаб національної команди і очолив команду одного з провідних данських футбольних клубів — «Брондбю». Під керівництвом Лаудрупа було проведено омолодження команди, яка у першому ж сезоні з новим головним тренером виграла національний Кубок. В національному чемпіонаті молодий тренер розпочав з двох срібних нагород першості (в сезонах 2002-03 та 2003-04), а вже у своєму третьому сезоні як головний тренер виграв чемпіонат Данії 2004-05. Того ж сезону команда також здобула Кубок та Суперкубок країни. По завершенні сезону 2005-06, в якому «Брондбю» знову фінішував на другій позиції в чемпіонаті, Лаудруп не зміг погодити умови своєї подальшої співпраці з керівництвом клубу і залишив команду.

Наступним клубом, очолюваним Мікаелем Лаудрупом, став «Хетафе», середняк іспанської Ла Ліги. Наставник пропрацював з командою лише один сезон 2007-08, по результатах якого «Хетафе» став фіналістом розіграшу національного Кубка та дійшов до стадії чвертьфіналів розіграшу Кубка УЄФА.

За декілька місяців після відставки з тренерського містка «Хетафе» у травні 2008, у вересні того ж року уклав 18-місячний контракт з представником російської Прем'єр-ліги московським «Спартаком». Втім, провівши у Москві лише 7 місяців, 15 квітня 2009 року був відправлений у відставку після поразки команди у кубковій грі проти московського «Динамо» (0:3).

У липні 2010 данський фахівець повернувся до Іспанії, де очолив команду футбольного клубу «Мальорка» на умовах дворічного контракту. Втім, невдовзі після початку свого другого сезону на чолі команди, 27 вересня 2011 року подав у відставку через конфлікт з керівництвом клубу.

15 червня 2012 року став головним тренером валлійського «Свонсі Сіті», який виступає у англійській Прем'єр-лізі. За контрактом Лаудруп має пропрацювати на посаді 2 роки.

Особисте життя[ред.ред. код]

Походить з данської футбольної династії, яка вже нараховує три покоління футболістів. Батько Мікаеля — Фінн Лаудруп захищав кольори збірної Данії у 1960-х та 1970-х. Молодший брат — Браян Лаудруп, відомий виступами за шотландський «Рейнджерс», низку інших європейських команд та збірну Данії, в складі якої, на відміну від Мікаеля, став чемпіоном Європи 1992 року.

Сини Мікаеля Лаудрупа — Мадс (1989 р.н.) та Андреас (1990 р.н.) теж стали футболістами, викликалися до юнацьких та молодіжних збірних Данії різних вікових категорій.

Досягнення та нагороди[ред.ред. код]

Як гравця[ред.ред. код]

«Ювентус»:

«Барселона»:

«Реал» (Мадрид):

«Аякс»:

Збірна Данії:

Як тренера[ред.ред. код]

Особисті[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]