Бабишкін Олег Кіндратович
Бабишкін Олег Кіндратович | |
---|---|
Народився |
4 листопада 1918 Переяслав, Полтавська губернія, Українська Радянська Соціалістична Республіка[1] |
Помер |
29 червня 1991 (72 роки) Київ, Українська РСР, СРСР[1] |
Поховання | Байкове кладовище |
Країна | УНР → СРСР → Україна |
Діяльність | мистецтвознавець, літературознавець, викладач університету, літературний критик, кінокритик |
Alma mater | Філологічний факультет Київського університету[d] (1941) |
Галузь | літературознавство[2], літературна критика[2], кінознавство[d][2], кінокритика[2] і мистецтвознавство[2] |
Заклад |
Інститут літератури імені Тараса Шевченка НАН України Головна редакція УРЕ КДУ ім. Т. Шевченка |
Вчене звання | професор |
Науковий ступінь | доктор філологічних наук[d] (1964) |
Членство |
Спілка журналістів України НСКУ Національна спілка письменників України |
Партія | ВКП(б) |
Війна | німецько-радянська війна |
Нагороди |
Оле́г Кіндра́тович Баби́шкін (4 листопада 1918, Переяслав — 29 червня 1991, Київ, похований на Байковому кладовищі) — український літературознавець, доктор філологічних наук, лесезнавець.
Початки
Закінчив восьмирічку, в 1933—1935 роках працював швейником на 4-й взуттєвій фабриці у Києві, навчався на робітфаку. Згодом вчився на філологічному факультеті Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка.
Учасник Другої світової війни — пройшов від донських степів до Угорщини й Австрії, поранений. За бойові заслуги нагороджений орденом Вітчизняної війни 2-го ступеня, двома медалями «За відвагу», медалями «За перемогу над Німеччиною», «За взяття Будапешта», «За взяття Відня», «35 років перемоги у Великій Вітчизняній війні».
Після Другої світової
З 1945 року працює в Інституті літератури та видавництві «Українська Радянська Енциклопедія». Захистив кандидатську, 1964 — докторську дисертацію — про творчість Лесі Українки — головним опонентом на захисті був Максим Рильський.
Свій творчий шлях пов'язав з лесезнавством, про Лесю Українку має десятки наукових праць та кілька книжок окремо — про Миколу Вороного, Олеся Гончара, Ольгу Кобилянську, Агатангела Кримського, Володимира Самійленка, Михайла Стельмаха, Юрія Яновського, велику кількість журнальних і газетних публікацій.
Потрапив під вогонь критики тогочасних керівників у сфері літератури й заздрісників, серед аргументів: батька у 1930-ті роки кілька разів арештовували.
Звільнився «за власним бажанням» з видавництва «УРЕ», перейшов на викладацьку роботу в Київський університет ім. Т. Г. Шевченка 1965 року. Виконував обов'язки професора кафедри теорії і практики радянської журналістики факультету журналістики.
У 1968—1988 роках — професор і завідувач кафедр історії журналістики, теорії й практики радянської преси, літератури та журналістики.
В університеті його й далі звинувачували у «націоналізмі» — особливо за часів успіху кінофільму «Тіні забутих предків» і Гончаревого «Собору» — Бабишкін високо оцінював згадані твори у своїх лекціях — це швидко ставало відомо в певних службах.
Крім історії літератури народів СРСР, також читав курс мистецтвознавства.
Був членом творчих спілок письменників, журналістів, кінематографістів.
Його книжки-дослідження:
- 1955 — «Леся Українка: життя і творчість»,
- 1957 — «Юрій Яновський — життя і творчість»,
- 1963 — «Ольга Кобилянська — нарис про життя і творчість»,
- 1963 — «Володимир Самійленко (1864—1925): літературно-критичний нарис»,
- 1967 — «Агатангел Кримський. Літературний портрет»,
- 1968 — «Олесь Гончар — творчий шлях»,
- 1971 — «У мандрівку століть. Слово про Лесю Українку».
- 1985 — «Вистояти і перемогти — проблема морального випробування у творчості Василя Бикова»,
- 1989 — «Олександр Довженко — публіцист: літературно-критичний нарис»,
- «Амвросій Бучма у кіно»,
- «Українська література на екрані»,
- «Кіномистецтво сьогодні»,
- «Кінематограф сучасного Заходу».
Джерела
|
- ↑ а б різні автори Енциклопедія сучасної України — Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001. — ISBN 966-02-2075-8
- ↑ а б в г д Czech National Authority Database
- Народились 4 листопада
- Народились 1918
- Уродженці Переяслава
- Померли 29 червня
- Померли 1991
- Померли в Києві
- Поховані на Байковому кладовищі
- Випускники філологічного факультету Київського університету
- Науковці Інституту літератури НАН України
- Викладачі Київського університету
- Доктори філологічних наук
- Члени НСЖУ
- Члени Національної спілки кінематографістів України
- Члени НСПУ
- Члени КПРС
- Кавалери ордена Вітчизняної війни II ступеня
- Нагороджені медаллю «За відвагу»
- Нагороджені медаллю «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- Нагороджені медаллю «За взяття Будапешта»
- Нагороджені медаллю «За взяття Відня»
- Учасники Другої світової війни з СРСР
- Українські літературознавці
- Репресовані в СРСР