Юркове (селище)
селище Юркове | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Черкаська область |
Район | Звенигородський район |
Рада | Боровиківська сільська рада |
Код КАТОТТГ | UA71020310090065930 |
Облікова картка | картка |
Основні дані | |
Засновано | 1920 рік |
Площа | 1,4546 км² |
Населення | 306 (2001)[1] |
Густота | 210,36 осіб/км²; |
Поштовий індекс | 20215 |
Телефонний код | +380 4740 |
Географічні координати | 49°9′32″ пн. ш. 31°9′52″ сх. д. / 49.15889° пн. ш. 31.16444° сх. д. |
Висота над рівнем моря | 199 м[2] |
Водойма | 3 ставка
|
Відстань | |
Найближча залізнична станція: | — |
Селищна влада | |
Адреса | с. Боровикове, |
Карта | |
Юркове — селище в Україні, у Звенигородському районі Черкаської області, підпорядковане Боровиківській сільській раді. Населення — 306 чоловік.
Історія
Село було створено у 1920 році.
Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного окупаційним урядом СССР 1923-1933 та 1946-1947 роках.
В 1933 році в Юрковому створено колгосп «Імені 15-річчя ВЛКСМ» — голова С. Г. Гуденко, в післявоєнні роки колгосп очолював голова Жужукало. В 1950—1951 роках колгосп було об'єднано з колгоспом села Боровикове в один — імені Калініна.
У 1978 році в селищі встановлено пам'ятний знак «Жертвам фашизму».
Сучасність
У селі функціонують, будинок культури, фельдшерсько-акушерський пункт, ряд магазинів, бібліотека, поштове відділення, телефонна станція на 50 номерів.
Персоналії
В селищі народились:
- В. Д. Іваненко — генерал-майор юстиції;
- В. С. Чечіль — генерал-майор міліції;
- Ольга Чайка — поетеса.
- Симоненко Тетяна Володимирівна, доктор педагогічних наук, професор, завідуюча кафедрою Черкаського державного університету імені Богдана Хмельницького.
Тарас Шевченко бував у цьому селі в дитинстві. Він згадував цей хутір під назвою Юрків Хутір у поемі «Гайдамаки» та в своїх «Приписах» до цієї поеми: «між Звенигородкою і Вільшаною по старому шляху Юрків хутір».